Боротьба з коронавірусом після 24 квітня: найбільша ефективність за найменшої ціни

Боротьба з карантином після 24 квітня Завантажити Боротьба з карантином після 24 квітня (763.55 KB)
Презентація Адаптивний карантин Завантажити Презентація Адаптивний карантин (2.40 MB)
пресреліз Завантажити пресреліз (323.41 KB)

Примусове закриття бізнесів, вимушені відпустки людей та інші карантинні обмеження можуть коштувати економіці за кожен місяць карантину від 3% на початку до 5% ВВП. При цьому епідеміологи впевнені, що боротьба з вірусом – це марафон, а не спринт, і спалахи можуть виникати протягом 2020-2021 років, яким би суворим не був карантин.

Дослідники Центру економічної стратегії (спільно з Павлом Ковтонюком, заступником міністра охорони здоров’я України у 2016-2019 р.р.) у аналітичному бріфі зазначають, що якщо спалах зафіксовано на окремій території, то решта країни не повинна припиняти активність. Тому необхідно перейти від загальнонаціонального до адаптивного карантину.

Принципи адаптивного карантину – мінімально можливі обмеження, що базуються на чіткій оцінці епідемічного стану на окремій території (масове тестування), компенсація негативних наслідків – як грошова, так і організаційна, поширення жорстких санітарних норм на усі сфери суспільного життя та широке та чесне інформування громадян.

Такий карантин передбачає перехід до трьох режимів карантину, які можуть бути застосовані до окремих територій – жовтий, червоний та чорний режими. Залежно від кількості виявлених випадків та їх характеру – поодинокі завезені випадки, кластери чи локальне поширення, яке неможливо відслідкувати, мають застосовуватися різні набори заходів, суто для визначеної території. В бріфі автори запропонували конкретні заходи для кожного з режимів, які б були б найбільш ефективними за найменшою ціни для суспільства.

Для того, щоб перейти до адаптивного карантину та локальних обмежень, необхідно сконцентрувати апарати ШВЛ та фахівців у обласних центрах та великих містах, створити мобільний резерв обладнання та спеціалістів для посилення регіонів з найбільшими спалахами, перенести основне навантаження щодо тестування на амбулаторний рівень.

Крім того, мають бути визначені маршрути для першого контакту потенційно інфікованих пацієнтів та протокол дій у випадку звернень поза маршрутами, у місцях контакту забезпечено розмежування потоків пацієнтів, проведено навчання з інфекційного контролю у визначених точках контакту.

Загалом державі потрібно забезпечити чотири базові речі: потужну мережу тестування, спроможну систему лікарень, засоби захисту для медичних працівників та інших осіб, які широко контактують із людьми, стратегію інформування людей на територіях та у загальнонаціональному вимірі.

Вірусна небезпека – це те, з чим Україні та всьому світові доведеться жити не місяць чи два, а тривалий час. Карантинні заходи вже нанесли великої шкоди і світовій економіці, і Україні. Вони справляють на щодення життя людей, приводячи до негативних соціальних наслідків. Тим важливіше якнайшвидше переорієнтувати карантинні режими на адаптивні – такі, що дозволяють боротися із вірусом за найменших економічних втрат. Лише такі режими можливо утримувати тривалий час.

Бріф підготовлено в межах інституційного фінансування, яке надає група Dragon Capital, а також Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні, яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» у партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні. Думки та позиції викладені у бріфі є позицією авторів та не обов’язково відображають позицію групи Dragon Capital, Посольства Швеції в Україні, Міжнародного фонду «Відродження» та Ініціативи відкритого суспільства для Європи (OSIFE). льства Швеції в Україні.

Думки та позиції викладені у бріфі є позицією авторів та не обов’язково відображають позицію Посольства Швеції в Україні, Міжнародного фонду «Відродження» та Ініціативи відкритого суспільства для Європи (OSIFE).

X