На що впливає новий закон про відмивання грошей?

12 Травня 2020
Поділитись

Закон про боротьбу із відмиванням коштів в Україні частіше за все обговорюють у контексті 5000 грн порогової суми для анонімних переказів. Але насправді це масштабна рамка, яка є частиною світового процесу підвищення прозорості власності та грошових потоків. Відмивати кошти чи сплачувати відкати й хабарі стане набагато менш зручно, а «маніленд» (офшори, куди прямують гроші нечистих на руку політиків, та бізнесменів, а також злочинців) опиниться під прицілом у тому числі для українських транзакцій. При цьому, фінансові операції стануть прозорішими і перейдуть у цивілізовану площину, хоча й стануть дещо складнішими. 

Через високу відповідальність та штрафи для банків, страхових компанії та інших організацій, що перевірятимуть операції клієнтів на відмивання коштів, можна очікувати зростання обсягів та вартості їх послуг, а також виникнення нового ринку – страхування їхньої професійної відповідальності як суб’єктів первинного моніторингу.

Якщо закон буде коректно імплементовано, скоріше за все через ускладнення готівкових операцій та виведення коштів на офшори, збільшаться надходження до бюджету, при чому за рахунок розширення податкової бази, а не підвищення ставок податків.

Які зміни слід очікувати через вступ в силу закону:

1. Стане важче ухилятися від податків через офшори

Використання офшорних компаній із номінальними власниками втратить добру частину своєї привабливості. 

Закон вводить обов’язок розкривати суб’єктам моніторингу – банкам, юристам, бухгалтерським компаніям та ін. – інформацію про бенефіціарних власників тобто про людей, які насправді володіють компанією та отримують прибутки від неї, а не просто записані власниками на папері як «номінали». При здійсненні крупних платежів на офшорні компанії необхідно буде пояснити мету транзакції та надати документи про контрагента.

Цією інформацію будуть обмінюватися між собою податкові органи різних країн та матимуть змогу відповідно оподатковувати операції. Тож кіпрські «футбольні команди» з фіктивних власників – більше не в моді, а зовсім навпаки. Аудитори радять тим, хто ще не перейшов на більш прозору структуру власності, зробити це протягом найближчих місяців (після того як Міністерство фінансів затвердить відповідну форму для розкриття структури власності).

2. Стане важче платити «сірою» готівкою 

Зарплати в конвертах, відкати за виграш тендерів, хабарі – все, що сплачувалося тіньовою готівкою раніше, зараз опиняється у ризиковій зоні. Це здорова тенденція – ринок хабарів та відкатів не повинен бути простим та приємним. Більше неможливо буде заплатити відкат чи хабар анонімним переказом, а зняти готівку на відповідну суму теж стане складніше через вимоги ідентифікації та підтвердження походження коштів і мети операції, якщо сума буде великою.

Так, переказ готівки понад 5 тисяч гривень (зокрема, через термінали самообслуговування), з урахуванням певних винятків, повинен супроводжуватись інформацією про платника і одержувача. Звичайно, це не означатиме, що необхідно доводити законність походження коштів при здійсненні кожного платежу понад 5 тисяч гривень. Однак, якщо такі операції регулярно повторюватимуться, відслідкувати зазначені порушення (“конверти”, відкати, тощо) буде простіше.

Операції до 5 тис грн поки що можна буде здійснювати зовсім без ідентифікації, тому більшість звичайних платежів між фізичними особами це не зачепить.

3. Послуги, пов’язані із платежами, стануть дорожчими

Справа в тому, що суб’єктам моніторингу  – банкам, страховим та іншим фінансовим компаніям, бухгалтерам, податковим консультантам та іншим компаніям, хто працюватиме з клієнтами, – буде набагато важче виконати вимоги нового законодавства. Адже вони будуть зобов’язані визначати та перевіряти бенефіціарного власника компанії-клієнта, походження коштів, мету угоди та ін. Їм знадобиться додатковий ресурс, і ціна на їх послуги може зрости.

4. Зовнішня торгівля спроститься 

Закон піднімає нижній порог для валютного контролю та фінмоніторинга від 150 тис грн до 400 тис грн в еквіваленті. Більше не потрібно буде привозити в банк умовні ксерокопії контрактів та установчих документів за кожною угодою. Ті, хто раніше скаржилися на стоси паперів по найменших транзакціях, будуть задоволені. З особливим полегшенням зітхне малий бізнес, що займається експортом та імпортом, адже це у них більшість операцій – дрібні, до ~15 тис доларів, і тепер не потребуватимуть перевірок.

5. Зросте попит на послуги двох індустрій – це компанії з підтримки AML-офіцерів та компанії, що спеціалізуються на страхуванні відповідальності професійного ризику

В багатьох компаніях, що стали суб’єктами моніторингу (або були ними і раніше, але не звертали на це великої уваги), з’явиться нова посада – офіцера із дотримання вимог законодавства з фінмоніторингу або AML-офіцера. Роботи у офіцерів з протидії відмиванню коштів буде багато. При цьому частина послуг, скоріше за все, буде на аутсорсі – наприклад, пошук інформації про власників у відкритих джерелах або системи зберігання інформації фінансового моніторингу. 

Відповідальність компаній-суб’єктів моніторингу за помилки, навмисні чи ненавмисні, серйозно зросте. На компанію-суб’єкта моніторинга чи на її керівника можуть накласти штраф від 5 тис грн до 135 млн грн, а також може з’явитися кримінальна відповідальність за найбільш серйозні порушення. 

Таку відповідальність варто страхувати, на світовому ринку вже є такі послуги – страхування професійної відповідальності. Тому скоріше за все, цей ринок виникне і в Україні.

Хоча декому може не сподобатися ускладнення операцій, внутрішня логіка закону правильна. Це ставить в більш рівні умови чесний бізнес та тих, хто воліє працювати «в чорну». Якщо тенденція до підвищення прозорості фінансових операцій триватиме, а “білі комірці” отримуватимуть реальне покарання за фінансові злочини, тоді те що виводилося на офшори, буде оподатковуватись в Україні, а участь в тендерах за хабарі втратить частину привабливості. 

Тим не менш, для повноцінного вступу нових правил у силу закона самого по собі недостатньо – потрібні підзаконні акти, які має розробити Кабінет міністрів, НБУ, НКЦПФР та інші. Але у фінансовому блоці уряду – в Мінфіні та ДФС – розпал кадрової турбулентності та зміна команд. Чи спроможуться нові керівники за короткий час підготувати необхідні документи – питання на мільярди.

Автори: Марія Репко, заступниця директора Центру економічної стратегії та Вадим Романюк, керівник практики банківського і фінансового права Адвокатського об’єднання “PwC Legal”.

X