Уряд і Верховна Рада сперечалися й так і не домовилися про податки. Місія МВФ приїхала, щоб усім нагадати: ціна питання — євроінтеграція та десятки мільярдів євро

Уряд і парламент ніяк не можуть домовитися про податки: уряд просить оподаткувати міжнародні посилки, ввести ПДВ для ФОПів і внести в законодавство ще декілька болючих змін. Депутати опираються. Проблема полягає в тому, що зробити непопулярні кроки Україна зобовʼязалася перед МВФ та Єврокомісією. Якщо вона їх не зробить, то не побачить ні зовнішнього фінансування (на якому частково тримається українська економіка), ні євроінтеграції. До Києва 27 травня приїхала місія МВФ — вона має перевірити, як Україна виконує умови програми фінансування на $8,1 мільярда. Їхні враження будуть важливі і для Єврокомісії — тому що вимоги МВФ та ЄС до українських реформаторів майже повністю збігаються. За день до приїзду місії парламент провалив голосування за ключову податкову вимогу.

Економіст Центру економічної стратегії (ЦЕС) Богдан Слуцький вважає провал цього голосування поганим сигналом.

«Це євроінтеграційна норма і частина наших домовленостей із МВФ, — каже він. — Особливо чутливо, що голосування провалили напередодні місії МВФ до Києва, від якої залежить наступний транш. Терпіння у партнерів все менше, євроінтеграційний рух надто повільний, якщо ми дійсно хочемо вступити в ЄС, а не лише кажемо про це».

Україні доведеться ввести ПДВ для ФОПів і скасувати пільгу на міжнародні посилки вартістю до €150

Насправді цю вимогу лише відтермінували. Скасувати її неможливо — Україна зобовʼязана її виконати, якщо хоче вступити в ЄС.

«Паузу треба використати для того, щоб підготуватися: спростити те, як малий бізнес сплачує ПДВ, менше втручатися в процеси вручну та пояснити компаніям, як вони змінюватимуть статус після того, як перетнуть визначений поріг», — каже Богдан Слуцький.

Перед травневим візитом місії МВФ головним «маяком» уряду стало інше завдання — скасувати пільгу на міжнародні посилки вартістю до €150. Економіст ЦЕС Богдан Слуцький розповідає, що новий закон мав вирівняти правила гри на ринку.

• Зараз українські виробники та легальні імпортери обовʼязково сплачують ПДВ, тоді як іноземні продавці на маркетплейсах мають податкові пільги.
• Ця пільга давно перестала бути соціальною. Потік із 75 мільйонів посилок на рік формують не пенсіонери, які рахують кожну гривню, а платоспроможні покупці зі смартфонами та банківськими картками.
• Ще одна проблема, за словами економіста, — це сірий імпорт. Підприємці часто дроблять великі комерційні партії на пакунки до €150, щоб завезти товар без податків і розпродати його в Україні.
• Врешті-решт у ЄС збирають ПДВ з таких посилок ще з 2021 року.
• Ідею підтримує більшість українців.

Нові правила мають запрацювати не раніше ніж 1 січня 2027 року і лише після того, як уряд вирішить, що митниця та маркетплейси до цього готові. Все мали запускати поступово, а не «завтра зранку», каже Богдан Слуцький. За його словами, фінальний законопроєкт вийшов якісним, тому його провал у Верховній Раді став неприємним сюрпризом.

МВФ погодився зачекати, але угода з Євросоюзом на €90 млрд зобовʼязує Україну провести ті самі податкові реформи

За ратифікацію угоди проголосували всі парламентські фракції та групи. Тому перекласти відповідальність на уряд чи президента депутатам уже не вдасться, коментує Богдан Слуцький.

«Це наш шлях до ЄС, — каже він. — Ми б усе одно це робили, але безкоштовно. Молдова впроваджує такі правила без грошей і швидше за нас: ті самі податки на посилки в них уже ухвалили».

Джерело: Бабель.

Інші новини від експертів ЦЕС за посиланням.