Доцільність введення імпортного збору за ставкою 10%

Матеріал створено в рамках Проєкту UA2008-01: Аналітична підтримка для управління державними фінансами на основі наявних даних / Capacity Support for Evidence-based public financial management.

Проведений аналіз показує, що вплив на торговий баланс запровадження військового збору за ставкою 10% на перекази валюти за межі України для оплати імпорту не є вирішальним: очікуваний дефіцит у 2023 році зменшиться на 2,1 млрд дол., що становить 14,7% прогнозованого Міністерством економіки дефіциту торгового балансу.

Водночас очікуваний приріст надходжень до бюджету від збору за перші 15 місяців складає 168,9 млрд грн  (з урахуванням зменшення імпорту та негативного впливу на економічну активність), або 6,7% від видатків бюджету в 2023 році, середньомісячний приріст складе 11,3 млрд грн – що становить, наприклад, 12,1% від середньомісячних видатків на оборону у травні-липні цього року.

Відтак, позитивний ефект запровадження імпортного збору на торговий баланс та дефіцит бюджету є недостатнім, з огляду на прогнозований негативний ефект на ВВП (-0,4% у 2022 році та -1,1% у 2023 році) та рівень інфляції (від +1 в.п. до 2,25 в.п. за оцінками НБУ та Мінекономіки відповідно).

Відповідно до розрахунків НБУ та Міністерства економіки, запровадження збору з імпортних платежів призведе до вищої інфляції. Водночас за нашими очікування вплив буде досить рівномірним як для вразливих груп населення, до яких ми відносимо передусім ВПО, матерів з дітьми та осіб з інвалідністю, так і для інших груп населення. При цьому, традиційно частка товарів імпортного виробництва є меншою для вразливих груп населення.

Водночас більші доходи бюджету сприятимуть більшій стійкості соціальних виплат вразливим групам населення. Продовження виплат та їх можлива (повна чи часткова) індексація на інфляцію сприятимуть нівелюванню негативного впливу від інфляції.

Однак розбіжність оцінок НБУ та Міністерства економіки з приводу впливу на експортоорієнтовані галузі ускладнює оцінку на безробіття. Так, за оцінкою Мінекономіки вплив буде негативнішим, що може призвести до скорочення зайнятості на відповідних підприємствах. Тому кількість осіб, які можуть опинитись у вразливій групі безробітних осіб, може зрости. Водночас навряд чи це буде відчутне зростання.

Разом з тим, при запровадженні цього збору або інших подібних кроків, нагально важливо проводити комунікаційну (інформаційну) компанію з приводу застосування відповідних зборів. Так, такий збір не торкнеться українців, які виїхали за кордон, та розраховуються українськими картками. Хоча сьогодні вже звучать побоювання щодо збору від цієї групи українців.”

Розроблена аналітична записка та запропоновані рекомендації не матимуть прямого впливу на динаміку військового конфлікту, оскільки не спрямовані на ескалацію (чи деескалацію) насильства, створення нерівності або збільшення ризиків його продовження.

В той же час, проведений аналіз свідчить про необхідність забезпечення запобіганню створення ризиків підвищення рівня тіньової економіки, а також ризиків створення додаткової напруженості внаслідок скорочення зайнятості в експортоорієнтованих галузях економіки.

Матеріал було створено за фінансової підтримки уряду Великої Британії (UK Aid), проте висловлені погляди не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду Великої Британії