Міжнародна торгівля в Україні: огляд ключових трендів

Даний аналітичний звіт присвячено аналізу ключових змін обсягу, напрямку, та структури української міжнародної торгівлі після початку повномасштабного російського вторгнення. Після лютого 2022 року, зменшення експорту та зменшення імпорту призвело до значного погіршення торгового балансу в Україні. Між 2021 та 2022 роком, український експорт став менш диверсифікованим через збільшення частки сільськогосподарських товарів на фоні зменшення експорту чорних металів та виробів з них. Окрім того, значна зросла роль ЄС як торгового партнера, одночасно із скороченням обсягу торгівлі з країнами-членами СНД.

1. Вступ

Даний аналітичний звіт присвячено огляду ключових трендів щодо міжнародної торгівлі в Україні. Ми аналізуємо міжнародну торгівлю з різних перспектив, а саме: динаміку експорту та імпорту, ключові товарні позиції експорту та імпорту, основних торгових партнерів, роль логістичних ускладнень, а також обсяги міжнародної торгівлі в окремих регіонах. Основну увагу приділено впливу викликів широкомасштабної війни на міжнародну торгівлю в Україні; проте, звіт також охоплює більш загальні тренди.

Ми використовуємо знеособлені дані Державної митної служби України за 2017-2023 роки. Державна митна служба публікує звітність обласних митниць, яка дозволяє оцінити обсяги імпорту та експорту в окремих регіонах з достатнім ступенем точності. Ми розглядаємо відносно великі регіони – області – сумісні з класифікацією ЄС NUTS 1. Таким чином, ми маємо змогу оцінити вплив війни на міжнародну торгівлю в окремих областях.

Для аналізу міжнародної торгівлі в товарному розділі, ми об’єднуємо групи за 2-значною класифікацією УКТЗЕД (яка відповідає 2-значній класифікації товарних груп SITC/CN, що використовується Євростатом) в 21 розділ.

2. Міжнародна торгівля України під час широкомасштабної війни та чинники, що вплинули на неї

 До чинників що помітно вплинули на обсяги та напрямки міжнародної торгівлі в Україні під час війни належать запровадження односторонніх торгових преференцій з боку ЄС в 2022 році, а також підписання зернової угоди та створення українського морського коридору після її припинення.

У 2014 році Україна та Європейський Союз підписали Угоду про Асоціацію. Це призвело до створення Повної та всеохопної зони вільної торгівлі, що сприяло зміцненню торгових зв’язків між Україною та ЄС. Однак, до червня 2022 року продовжували діяти тарифні квоти на сільськогосподарські товари. У червні 2022 року ЄС впровадив безпрецедентне рішення — тимчасово скасував обмеження на українські товари, щоб підтримати економіку України під час війни. Це дало змогу значно збільшити експорт українських товарів, переважно аграрної продукції, до ЄС.

Проте в березні 2023 року фермери країн, розташованих на східному кордоні ЄС, почали протести, що призвело до запровадження тимчасових обмежень на імпорт українських пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику. Після завершення цих обмежень восени 2023 року польські фермери поновили протести, які тривали до квітня 2024 року.

У січні 2024 року Європейська комісія рекомендувала продовжити автономні торгові преференції для України з червня 2024 до червня 2025 року. Однак новий проєкт також містив пункт про “автоматичні запобіжні заходи” (відновлення тарифних квот) на українські товари, які можуть суттєво вплинути на ринки ЄС. До остаточного списку товарів, на які поширюватимуться ці заходи, увійшли птиця, яйця, цукор, овес, кукурудза, крупи та мед. У 2023 році, ці товари загалом становили 16,6% вартості українського експорту до ЄС, з чого 14,1 в.п. припадало на кукурудзу. За винятком останньої, запобіжні заходи не стосуватимуться інших ключових статей українського експорту до ЄС, зокрема, соняшникової олії та пшениці, на які в 2023-му році припадало 7,7% і 5,2% загальної вартості українського експорту до ЄС, відповідно.

Основна мета запобіжних заходів — не допустити, щоб безмитний імпорт семи українських сільськогосподарських товарів перевищував середній рівень за останні два з половиною роки.

Зернову угоду було укладено в липні 2022 року між Україною, Росією, Туреччиною та ООН. Угода дозволяла Україні експортувати зерно через Чорне море, незважаючи на військові дії. В липні 2023 року Росія в односторонньому порядку заявила про припинення угоди. Після припинення зернової угоди Україна ініціювала створення власного морського коридору для експорту, котрий проходить через прибережні води України та підконтрольні їй території. Незважаючи на ризики, пов’язані з воєнними діями та можливими атаками з боку Росії, обсяги українського експорту водними шляхами значно збільшилися із початку повномасштабної війни великою мірою саме через створення морського коридору.

3. Обсяги міжнародної торгівлі та торговий баланс

Протягом останніх  семи років, торговий баланс України (різниця між експортом та імпортом) був здебільшого від’ємним (див. Рис. 1). Від’ємний торговий баланс – компонент рахунку поточних операцій – загрожує стабільності платіжного балансу та, як наслідок, вартості національної валюти. Ще перед початком повномасштабного вторгнення, рівень мобільності капіталу в Україні був досить низьким. Обмеження, запроваджені НБУ в березні 2022 року, створили нові бар’єри для мобільності капіталу, які, утім, дозволили підтримувати стабільність гривні.

Початок повномасштабного російського вторгнення в лютому 2024-го року призвело до скорочення експорту та збільшення імпорту, що негативно позначилося на торговому балансі: якщо в 2021 році сальдо торгового балансу становило -6.2 млрд доларів США, то вже в 2022 цей показник впав до -14.7 млрд доларів США, а в 2023 – до -27.3 млрд доларів США.

Рисунок 1. Експорт, імпорт та торговий баланс України в січні 2017 – грудні 2023

Джерело: аналіз та візуалізація ЦЕС на основі відкритих даних Державної митниці.

Баланс торгівлі товарами агро-промислового комплексу лишається додатнім, попри відносно незначне скорочення між 2021 та 2023 роком. Найбільш значного скорочення зазнав баланс торгівлі чорними металами та виробами з них: 0.6 млрд доларів США у 2023 році порівняно із 11.6 млрд в 2021. З чинників, що вплинули на скорочення експорту товарів важкої промисловості, можна виділити зменшення обсягів виробництва (традиційно, металургічна промисловість сконцентрована в регіонах, що найбільш потерпають від російської агресії), зростання внутрішнього попиту унаслідок розвитку військово-промислового комплексу, а також логістичні ускладнення через блокаду морських шляхів.  

4. Міжнародна торгівля в товарному розрізі

Найбільш значна частка українського експорту припадає на товари рослинництва; при цьому, частка товарів рослинництва в українському експорті збільшилася із 22.8% до 32.4% між 2021 та 2023 роком (див. Рис. 2). В 2023-му році, Україна експортувала товарів рослинництва на 11.7 млрд доларів США, і з них більше половини (а точніше, 6.2 млрд доларів США) припало на країни-члени ЄС. Варто також зазначити, що структура українського експорту товарів рослинництва мало диференційована – частка зернових в експорті товарів рослинництва становила близько 71% в 2023-му році (цей показник лишався стабільним протягом останньої декади).

Експорт тваринних та рослинних жирів та олій, а також готових харчових продуктів зберігає стабільну динаміку.

Значно скоротився експорт чорних металів та виробів з них, як зазначено вище – через скорочення виробництва та зростання внутрішнього попиту на товари цієї галузі.

Рисунок 2. Частки українського експорту ( в %) для різних товарних груп в січні 2017 – грудні 2023

Джерело: аналіз та візуалізація ЦЕС на основі відкритих даних Державної митниці.

Товарна структура імпорту в Україні не зазнала настільки ж значних змін після початку російського широкомасштабного вторгнення, як структура експорту.  Найбільш значними статтями імпорту лишаються мінеральні продукти, а також машини, обладнання, і механізми. Окрім того, дещо збільшився імпорт засобів транспорту.

Рисунок 3. Частки українського імпорту ( в %) для різних товарних груп в січні 2017 – грудні 2023

Джерело: аналіз та візуалізація ЦЕС на основі відкритих даних Державної митниці.

5. Міжнародна торгівля в розрізі торгівельних партнерів

Перед початком повномасштабного російського вторгнення, значна частка українського експорту припадала на країни-члени ЄС. Після запровадження односторонніх торгових преференцій в 2022 році, ця частка помітно збільшилася (див. Рис. 4), в першу чергу – завдяки збільшенню українського експорту сільськогосподарських товарів до ЄС. У той же час, експорт сільськогосподарської продукції до Африки та Близького Сходу ускладнився через блокаду Чорного моря. Природньо, експорт до країн СНД (до цієї групи входять Росія та Білорусь) який вже скорочувався до вторгнення, впав ще різкіше.

Рисунок 4. Частки українського експорту ( в %) для регіонів-партнерів в січні 2017 – грудні 2023

Джерело: аналіз та візуалізація ЦЕС на основі відкритих даних Державної митниці.

Досить подібно виглядає динаміка імпорту (див. Рис. 5). З початку повномасштабної війни, збільшився імпорт з ЄС, значною мірою – за рахунок мінеральних продуктів, а також товарів, що не класифікуються в митній статистиці та входять в графу «інші товари».

Імпорт з країн СНД різко зменшився на початку 2022 року. Різке зростання імпорту з країн регіону в листопаді 2022 року пояснюється збільшенням імпорту Львівської та Івано-Франківської області. Проте, імпортовані товари відносилися до статті «інші товари», що не дозволяє визначити причини аномального зростання імпорту більш детально.

Окрім того, із 2021 року, збільшилася частка країн Азії. Машини та обладнання все ще складають найбільшу частку українського імпорту з регіону; порівняно із 2021-м роком, збільшився імпорт мінеральних продуктів та засобів транспорту.

Рисунок 5. Частки українського імпорту ( в %) для регіонів-партнерів в січні 2017 – грудні 2023

Джерело: аналіз та візуалізація ЦЕС на основі відкритих даних Державної митниці.

6. Роль логістичних ускладнень

До початку повномасштабного вторгнення, українські товари експортувалися переважно водними шляхами (див. Рис. 6.а). У 2022-2023 роках, частка автомобільних та залізничних перевезень помітно зросла у зв’язку із блокадою Чорного моря та вільним доступом до ринків ЄС (з якими Україна має сухопутні кордони). Утім, морські перевезення лишаються найбільш рентабельними  для експортерів зерна.

Рисунок 6.a. Експорт українських товарів в розрізі засобу транспортування в 2020-2023

Джерело: аналіз та візуалізація ЦЕС на основі відкритих даних та BI – Customs UA Державної митниці. Примітка: дані за 2023 рік включають січень-липень.

Залізничні та автомобільні перевезення переважали серед українського імпорту до лютого 2022 року, і під час повномасштабної війни, їх частка лише збільшилася.

Рисунок 6.б. Імпорт українських товарів в розрізі засобу транспортування в 2020-2023

Джерело: аналіз та візуалізація ЦЕС на основі відкритих даних та BI – Customs UA Державної митниці. Примітка: дані за 2023 рік включають січень-липень.

Зернові  та олійні  культури, рослинні та тваринні жири, руди і шлаки, а також чорні метали  – основні групи українських товарів, що експортуються водними шляхами (див. Рис. 7): до початку повномасштабного вторгнення, середнє значення їх частки у експорті водними шляхами становило 84.1%, після – 89.2%.

Рисунок 7. Експорт українських товарів водними шляхами в січні 2021– грудні 2023 (млрд доларів США)