fbpx

Великий карантин, який б’є по маленьким українцям

14 Квітня 2021
Поділитись

Третій президент України Віктор Ющенко прославився виразом “маленькі українці”. Тільки Віктор Андрійович точно знає, що під цим він мав на увазі. Але саме по маленьким киянам в буль-якому сенсі цього виразу б’є жорсткий карантин, запроваджений рішенням київської влади з 5 квітня 2021 року і продовжений сьогодні до 30 квітня.

Він б’є по в прямому сенсі маленьким киянам. На цілий місяць київські діти позбавлені можливості ходити до дитсадків та молодших класів шкіл.

Це б’є безпосередньо по дітям, які великою мірою втратять цей місяць для навчання, та які будуть позбавлені спілкування з однолітками.

Це б’є по їхніх батьках, насамперед, по матерях маленьких дітей. І без пандемії можливості зайнятості для них були обмежені через нестачу місць та низьку якість догляду в комунальних дитсадках. Для Києва ця проблема була останні роки особливо сильною.

Вже друге за рік закриття садочків і молодших класів – це великий удар для молодих жінок. Він не лише б’є по їхньому добробуту зараз, але й загрожує кар’єрі в майбутньому. Й без того обережні в наймі жінок з дітьми роботодавці остаточно вирішать, що працівник, чия працездатність залежить від рішень влади – лише зайвий тягар.

До того ж, за інших рівних умов родини з маленькими дітьми частіше перебувають в складних фінансових обставинах. Бо дітей потрібно годувати, а необхідність догляду часто залишає родину лише з одним годувальником.

Своїми рішеннями мер Києва Віталій Кличко і київська влада прямо говорять киянам – “діти – тягар, діти нам не потрібні”. Отже, в прямому сенсі маленьких киян ставатиме дедалі менше.

Б’є жорсткий карантин в Києві і по в переносному сенсі “маленьким” киянам. Якщо під такими мати на увазі найменш заможних, які не мають власного авто та користуються громадським транспортом. По ним київська влада вдарила запровадженням спецперепусток на проїзд в громадському транспорті. П’ятірки бравих нацгвардійців на вході до порожніх станцій метро стануть візуальним образом київського карантину. Дуже часто ці кияни не можуть працювати взагалі, адже є не офісними працівниками з можливістю віддаленої роботи, а працюють на виробництвах, охоронцями та прибиральницями.

Що більше, саме малому бізнесу найважче було отримувати спецперепустки на громадський транспорт. Адже їхній розподіл був абсолютно хаотичний, непрозорий, і великому наближеному до влади бізнесу тут було найлегше. Малому ж доводилося витрачати свої і без того обмежені доходи на підвезення працівників.

Причому компенсацій ані для бізнесу, ані для працівників через київський “карантин для бідних” не буде жодних. Якщо постраждалі від обмежень “червоної зони” за постановою КМУ, наприклад, кафе чи кінотеатри, отримають по 8000 грн. на працівника та пільгу на сплату податків, то жертви київських обмежень не отримають нічого. Оскільки уряд не забороняв в “червоних зонах” працювати дитсадкам, то і компенсувати приватним садочкам він, що логічно, нічого не буде. І київська влада теж робити цього не збирається. Як не буде компенсувати втрати матерям та тим, хто не може доїхати до роботи через транспортні обмеження. “Денег нет, но вы держитесь”, говорить постраждалим київська влада.

Але, незважаючи на протести киян, мер Кличко і київська влада вперто продовжує соціально несправедливі обмеження, хоча пік навантаження на лікарні об’єктивно минув. Другий рік поспіль влада щоразу наступає на ті самі грабли, говорячи: “Бідні з дітьми – залишайтеся вдома”.

Матеріал був опублікований на Українській правді.

X