198. Як зміняться економіка, ціни та курс у 2025-му році — огляд прогнозів

Юрій Гайдай: Вітаю. Це подкаст «Що з економікою?» на хвилі Громадського радіо, де ми з вами говоримо про важливі речі, що стосуються української економіки.

Сьогодні поговоримо про макропрогноз. Вже котрий рік Центр економічної стратегії запрошує експертів дати свої прогнози щодо ключових макроекономічних показників. 

Чому це важливо? Ви можете сказати, що в умовах невизначеності, в яких Україна перебуває з початку російського вторгнення, будь-яке прогнозування є гаданням на кавовій гущі. З іншого боку, в багатьох випадках потрібно мати хоч якесь очікування, розуміння того, куди рухається наша економіка, якою може бути динаміка ВВП, що відбуватиметься з бюджетом, з бюджетним дефіцитом та його фінансуванням, що буде з торговельним балансом і з обмінним курсом гривні. Крім того, ми порівнюємо та дивимося на динаміку прогнозів, а також на те, як змінюються припущення, на яких ці прогнози базуються – з цього теж можна зробити багато цікавих і корисних висновків.

Ми традиційно запросили наших колег з Concorde Capital, Dragon Capital, Віденського інституту досліджень економіки, з Forbes, з Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (який робить свій прогноз разом з German Economic Team), з компанії ICU, а також з аналітичного центру Oxford Economics. Ці аналітики, експерти вже багато років слідкують за українською економікою, мають свої моделі, досвід у прогнозуванні. Сьогодні ми дамо вам найцікавіше з того, що сказали експерти цих інституцій щодо очікувань від стану економіки і змін в українській економіці до кінця цього і наступного року, а також яка динаміка в порівнянні з попереднім прогнозом, зробленим у грудні 2023 року.

Перше слово я дам Марії Репко. Всі цитати наших учасників, всі репліки взяті з нашого заходу «Макропрогноз 2024-2025: як зміниться економіка, ціни та курс», який відбувся декілька днів тому. Ми вибрали для вас найцікавіше.

Марія Репко: Ми попросили долучитися до цього прогнозу наших вже традиційних експертів. Я дуже вдячна своїм колегам. Це Concorde Capital, Dragon Capital, ViiV, Forbes – Олексій Блінов, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, який разом з German Economic Team робить свій прогноз, компанія ICU та Oxford Economics.

Ці аналітики багато років слідкують за українським макро, мають свої моделі, і сьогодні ми почуємо, що вони думають. Коротко пройдусь по основних змінах в прогнозі на 2024 рік у порівнянні з нашою попередньою подією – попередній прогноз на рік ми робили у грудні 2023-го.

Щодо зростання ВВП була доволі висока розбіжність. Зараз ми бачимо, що вона вже менша, але, як прогнозують аналітики, зростання на нижчому рівні, ніж було у грудні. Думаю, для цього є багато факторів, детальніше розкажуть ті, хто ці прогнози робив.

Прогноз інфляції – ми бачимо таку саму картину. Збільшилася визначеність, інфляція очікується в середньому сильно нижче, ніж на неї очікували в грудні пів року тому. 

Середній прогноз інфляції – нижчий, ніж 8%. Середній прогноз по рівню зростання реального ВВП – приблизно 3,5%.

Цікавими вийшли результати прогнозування бюджетного дефіциту та потреб у фінансуванні. Порівняно з попередніми прогнозами, бюджетний дефіцит у гривні підвищився, при цьому курс гривні, за прогнозом, має послабитися сильніше, ніж очікувалося. Таким чином, прогноз бюджетного дефіциту в доларі в нас майже не змінився. 

Те саме стосується потреб у фінансуванні, хоча вони трішки зросли. Оптимісти, які минулого грудня прогнозували потребу у фінансуванні на нижчому рівні, зараз підтягнулися до середнього рівня; зараз немає високої розбіжності у тому, скільки грошей буде потрібно Україні. 

Україні буде потрібно від 50 до 60 мільярдів доларів для того, щоб закрити бюджетні потреби цього року. Ці потреби включають фінансування широкого бюджетного дефіциту, з якого ми методологічно прибираємо гранти, які теж є частиною фінансування. Потреби у фінансуванні містять виплати з погашенням боргів, бо на них також потрібні кошти.

Хоча за пів року визначеність стала більшою, прогнози аналітиків по міжнародній допомозі не дуже змінилися. Міжнародна допомога та потреби у фінансуванні різняться на суттєву суму, середній розрив – 17 мільярдів. Це те, що закриватиметься  на внутрішньому ринку – рефінансування ОВДП та інші речі.

Публічний державний та гарантований державою борг на кінець 2024 року скоріш за все не перевищить 100% ВВП і, за різними оцінками, складатиме 94-96% ВВП. Майже всі аналітики з цим погоджуються. 

Щодо курсу гривні, тут одностайність в прогнозах. Близько 40 гривень за долар очікується в середньому за рік і трохи вище 40 гривень за долар наприкінці року. Послаблення буде помірне і відбуватиметься на фоні суттєвого погіршення прогнозів по поточному рахунку. Розрив не зменшився, як у попередніх графіках ми бачили, а навпаки виріс. Зростання невизначеності за останні пів року пов’язане із зовнішньою торгівлею та поточним рахунком. 

Прогнози по резервах також не сильно змінилися, і аналітики думають, що Нацбанк не буде змушений продавати багато доларів з резервів і міжнародних надходжень. При цьому вистачить на те, щоб утримувати їх на доволі високому, безпечному рівні. 

Цього разу в нашій табличці ми поміняли припущення, за якими аналітики робили прогнози. Якщо минулі рази основні припущення стосувалися роботи зернового коридору, портів і так далі, то зараз більшість говорять про питання енергетики та як Україна переживе цю зиму.

Щодо війни, всі аналітики думають, що війна до кінця року, на жаль, не завершиться. У своїх прогнозах вони спираються на припущення, що порти функціонуватимуть. Тобто прогноз ВВП, даний в цих роботах, базується на тому, що є порти. Якщо портів не буде – ситуація буде іншою. 

Юрій Гайдай: Бачимо, що прогнозоване зростання ВВП знизилося, і основна проблема – це енергетика. Добре, що принаймні працює базове припущення про робочі порти. Воно тримається на Збройних Силах України, на Військово-Морських Силах. 

Бачимо, що істотно знизилися, у порівнянні з попереднім прогнозом в грудні 2023 року, очікування щодо інфляції. При цьому, істотно погіршилася оцінка стану поточного рахунку, платіжного балансу.

Відповідно, це дещо вплинуло на очікування щодо курсу гривні до долара, але істотного послаблення не буде. 

Послухаймо, що каже Олексій Блінов, оглядач і макроекономіст «Forbes Україна». 

Олексій Блінов: Чим можна узагальнити картину і її зміну, яку ми бачимо в ландшафті прогнозів українських макроекономістів?

Перше, найбільш помітне: чинник війни змінився. Якщо раніше, умовно рік від поточної точки, була активна фаза війни, то зараз прогнозування війни стало безстроковим чинником, оскільки досвід останніх років каже, що це доцільніший підхід. На жаль, Україна має багато “нервових” моментів через короткостроковий підхід з боку західних партнерів до цього явища і до його викликів. Зараз, мені здається, ніхто не знає, скільки років відбито на цій війні, але більш когерентний підхід – робити прогноз безстроковим і орієнтуватися на найгірші сценарії.

Друге – це державні фінанси. Вся наша дискусія концентрується на одній ключовій темі – що це означає для державних фінансів. Якщо подивитися на поточні прогнози аналітики щодо бюджетного дефіциту цього року, то ми всі прогнозуємо, що той показник дефіциту, який зараз є в законі про державний бюджет України на 2024 рік, буде досить суттєво перевищений. У найближчі місяці нам потрібно очікувати перегляду державного бюджету. 

Щодо фінансування, я поділюся своєю перспективою як учасник прогнозу. Ми бачимо, що є суттєвий розрив, який залишається значним навіть в умовах перегляду дефіциту. Коли ми говоримо про його фінансування коштом ресурсів внутрішнього ринку, то маємо розуміти, що внутрішній ринок не є безкінечним. У цьому розриві присутній “реальний” розрив – це ті ресурси, які, зважаючи на консервативні припущення щодо зовнішнього фінансування, не є покритими.

За моїм прогнозом, навіть на 2024 рік є певна непокрита сума розміром близько 200 мільярдів гривень. Якщо ми говоримо про 2025 рік, то сума значно більша; поки що рано рахувати зовнішні надходження 2025-го, але сума може бути в 4 рази більша.

Юрій Гайдай: Таким є бачення Олексія Блінова щодо загальних фундаментальних припущень, а також щодо потреби у фінансуванні, зокрема на наступний рік. 

Додам, що ще справді рано рахувати всі зовнішні надходження 2025-го. Думаю, значну роль в них гратиме фінансування, яке ми отримаємо від заморожених російських активів.

Зараз послухаймо думку Віталія Ваврищука про валютну політику і про гривню. Віталій є головою департаменту макроекономічних досліджень групи ICU, раніше очолював департамент фінансової стабільності Нацбанку.

Віталій Ваврищук: В частині валютної політики, я вважаю, одним з найбільших досягнень Національного банку те, що він наважився на таку помірну, контрольовану девальвацію гривні. 

Звісно, НБУ нам не дає жодних орієнтирів з приводу динаміки і глибини можливої девальвації курсу. Тим не менш, на ринку склалося таке розуміння, що ці рухи навряд чи будуть різкими, навряд чи ми побачимо різку зміну обмінного курсу за короткий проміжок часу.

Поточні темпи девальвації не створюють суттєвих незручностей чи то для громадян, чи то для бізнесу. Мені вдається, що в цій частині ми рухаємося у правильному напрямку. 

Звісно ж, ми всі пам’ятаємо про величезні дисбаланси зовнішніх рахунків. Ми розуміємо, що ці дисбаланси потрібно поступово закривати, поступово лікувати. Думаю, ми всі погоджуємося, що поступова девальвація гривні буде продовжуватися. 

Юрій Гайдай: Послухаємо, що думає Олена Білан, очільниця однієї з найсильніших аналітичних команд на українському ринку Dragon Capital, про потреби фінансування і перемовини щодо реструктуризації українського зовнішнього боргу.

Олена Білан: Що стосується потреб у фінансуванні з точки зору бюджету, то я подивилась, що ми прогнозували півроку назад – саме наші прогнози щодо цієї суми не змінились. 53 мільярди доларів, що в  середньому відповідає всім прогнозам, які ви зібрали. Хочу наголосити, що ця сума суттєво менша, ніж 60 мільярдів фактичних потреб фінансування, які були закриті минулого року.

Це вже суттєве скорочення. Ми на цьому не наголошуємо, але це важливий момент. Скорочення відбулося, в першу чергу, через зменшення дефіциту бюджету в доларовому еквіваленті. Різні фактори зіграли роль, зокрема девальвація гривні, що відбулася поступово і повільно через те, що Національний банк перейшов до нового режиму керованої гнучкості. Також допомогли заходи для наповнення доходної частини бюджету: одноразовий податок на банки і інші заходи. 

Я зараз не кажу про дефіцит державного бюджету. Хочу наголосити, що є велика різниця між дефіцитом державного бюджету, про який часто кажуть урядовці чи Міністерство фінансів, бо вони безпосередньо за це відповідають, але ми, як економісти, дивимося на ширший дефіцит, який містить місцеві бюджети, фонди соціального страхування і найбільше – пенсійний фонд – показник, який охоплює державні фінанси і є більш репрезентативним. 

Незважаючи на це скорочення, порівняно з минулим роком, потреби у фінансуванні залишаються дуже суттєвими, міжнародна допомога є критично важливою для нас в цьому і в наступному роках.

В цьому році ми очікуємо 30 мільярдів доларів бюджетної допомоги – цього недостатньо, щоб повністю перекрити потреби у фінансуванні, але тут треба зважати на те, що сума потреб у фінансуванні включає заплановані погашення внутрішнього і зовнішнього боргу. Погашення по внутрішньому боргу є суттєвими – це 10 мільярдів доларів в еквіваленті. Позитивний момент – принаймні таку ж суму досить легко залучити на внутрішньому ринку, тобто повністю їх рефінансувати. Ми очікуємо, що крім цих 10 мільярдів, які треба погасити, Міністерство фінансів зможе залучити ще 6 мільярдів доларів в еквіваленті для того, щоб повністю закрити потреби у фінансуванні. 

Потреби у фінансуванні в цьому році, а ми не включаємо в них виплати за комерційним боргом, мали б скласти ще майже 5 мільярдів доларів, 4,7, якщо точно. В основному, це відсотки, які накопичились за два роки заморозки та виплат по зовнішньому боргу. Домовленість про цю заморозку була досягнута в 2022 році. 

Чому ми не включаємо цю суму? Зараз уряд веде перемовини про ще одну реструктуризацію цього боргу. Параметри цієї реструктуризації мають відповідати критеріям МВФ щодо стійкості боргу. 

Остання інформація, що була оприлюднена у Міністерстві фінансів в рамках процедур та перемовин, свідчить про те, що позиції сторін поки що різняться. Уряд, зважаючи на критерії МВФ щодо стійкості боргу, запропонував списати більше половини комерційного боргу, а загальна сума – 24 мільярди доларів. 

Уряд запропонував списати більше половини цієї суми, відтермінувати погашення на 5-10 років і при цьому ще знизити куповані виплати протягом дії програми МВФ, тому що зараз нагальною потребою є фінансувати армію. 

Тримачі бондів запропонували мʼягші умови: списати тільки 20% з можливістю повернути цю суму при позитивному розвитку подій. Це означає, що позиції різняться.

Важливо, що сторони публічно висловили бажання досягти компромісу, і перемовини продовжуються. Терміни, в які ці перемовини мають відбутися, досить стислі, але я бачу можливість досягти компромісу.

Цей компроміс був би в інтересах України, оскільки йти в дефолт – це не найкращий сценарій, а подальше замороження ситуації також не вирішує питання стійкості боргу. Я думаю, що до початку серпня ці домовленості все ж будуть досягнуті. 

Юрій Гайдай: Важливий момент, про який ми рідко чуємо в публічному дискурсі, що була пророблена значна робота, яка привела до того, що розрив, порівняно з попереднім роком, зменшився на 7 мільярдів доларів через ряд факторів. Також важливо, як протікатимуть перемовини по реструктуризації. 

Памʼятаймо, заради чого це все, що нагальною потребою зараз є фінансування армії. 

Пропоную послухати Олександра Паращія, керівника аналітичного відділу Concorde Capital, про реструктуризацію боргу і про ситуацію з енергетикою. 

Олександр Паращій: Основне питання по реструктуризації приватного боргу – за якою ставкою рахувати майбутні грошові потоки. Наші приватні кредитори не зовсім розуміють ситуацію в Україні, хочуть отримати майбутні потоки за ставкою 20%, що, скажімо прямо, вони трохи обнагліли.

Друге принципове питання – це безумовне списання, про яке вже сказали. Якщо до сьогодні в мене була позиція, що навряд чи кредитори можуть погодитися на безумовне списання, то сьогодні у нас з’явилися обнадійливі новини.

Сьогодні було оголошено про реструктуризацію боргів Гани. За профілем ця країна дуже схожа на Україну. Єдине, що там війни немає. За сьогоднішньою інформацією, приватні кредитори домовилися списати 37% боргу безумовно. Це надихає, це серйозний аргумент для Мінфіну, щоб продовжити переговори на їх умовах.

Щодо ВВП, зараз найбільше болить ситуація на енергоринку, ситуація з нестачею електроенергії і з робочою силою. Стосовно електроенергії, ситуацію, що є зараз, всі називають репетицією до зими. Дефіцит в енергосистемі залежно від погоди, часу доби і дня тижня складає 0-30%. Моє базове припущення –  ремонтами, з запуском теплової когенерації у нас є хороший шанс взимку вийти на помірніший дефіцит 10-20%, якщо ситуація з обстрілами не буде суттєво погіршуватися. 

Дефіцит цієї зими буде, і це впливатиме на економічне відновлення, але поки що все не виглядає страшно. З одного боку, у нас є галузі, де ситуація бінарна: вони або працюють, якщо є електрика, або не працюють, якщо вона дається з перервами. Це проблема, але з іншого боку, частка таких підприємств у загальному виробництві і ВВП не така велика, бо більшість цих підприємств вже суттєво зменшили виробництво. Питання про те, чи будуть вони відновлювати виробництво, чи доведеться їм почекати ще. 

Другий позитивний момент – це те, що нестача, потенційний дефіцит електроенергії, точно буде стимулювати інвестиції. В інвестиціях у нас буде набагато більший приріст, ніж можна було чекати рік тому.

Ми бачимо, як малий бізнес швидко переключився на власну генерацію, і великий бізнес активно інвестує в свою енергонезалежність. Мені здається, що це може перекрити негатив від бликаутів, які потенційно можна чекати. Тому зростання 2-4% – це те, що ми можемо бачити, враховуючи всі плюси і мінуси, які нас чекають від блекаутів. 

Юрій Гайдай: Бачимо, Олександр Порошій доволі оптимістичний, має для цього підстави. Сподіваюся, що його припущення щодо стану енергетики і впливу дефіциту електроенергії на нашу економіку реалізуються. 

Крім припущень щодо ремонтів і запуску генерації, а також щодо переходу малого-середнього бізнесу на власну генерацію та власні інвестиції великого бізнесу, важливим є те, що ми отримали вже багато зобов’язань та новин, котрі зараз на рівні перемовин про збільшення можливостей протиповітряної оборони в Україні. Якщо це реалізується, то, думаю, оптимізм Олександра буде виправданий.

Пропоную послухати погляд від Національного банку України. Сергій Ніколайчук, заступник голови НБУ. 

Сергій Ніколайчук: Ми традиційно переглядаємо свій прогноз 4 рази на рік, наступний перегляд запланований на кінець липня. Зараз ми оперуємо цифрами квітневого прогнозу і оцінюємо ризики для нього за різними показниками. Дозвольте відрефлексувати на ті прогнози, які ви зібрали і презентували від різних організацій, і порівняти з ними прогнози Національного банку. 

Почну з прогнозів щодо економічного зростання цього року. Ми очікуємо, що економіка зростатиме на 3%. Це вкладається в діапазон 2,5-4%, який зараз очікують різні організації. Насамперед, це ситуація на фронті, ситуація з можливістю захистити український бізнес і населення від терористичних атак з боку Росії, ситуація з енергетичним сектором і вплив мобілізації та міграції на трудовий потенціал України. 

Якщо говорити про наш квітневий прогноз і зростання на 3%, мені здається, що ризики переважають в бік погіршення нашого прогнозу, але частково вони нівелюються кращою ситуацією в перші 5 місяців цього року, порівняно з нашими попередніми оцінками. 

Якщо говорити про важливість тих обмежень зі сторони пропозицій, які сьогодні існують, то я погоджуюсь з тими думками, які висловлювалися вже до цього.

По-перше, в енергетичному секторі інвестиції для забезпечення безперебійної діяльності з боку бізнесу, місцевих органів влади та держави на національному рівні можуть дати короткостроковий поштовх для економічної активності цього року і дещо нівелювати обмеження зі сторони пропозиції. Також важливо розширювати обмеження зі сторони пропозиції робочої сили, проводити різні заходи, які дозволять залучати більше жінок до роботи, а також спробувати інші варіанти економічної політики, які розширюватимуть та помʼякшувтаимуть ці обмеження. 

Щодо прогнозу інфляції, я погоджуюсь з Віталієм, що різниця прогнозів на сьогоднішній день не є такою великою, враховуючи традиційну волатильність інфляційних процесів в Україні. Останні кілька місяців загальна інфляція була нижча, ніж міжконсенсусні і наші прогнози, але якщо подивитися на загальні тенденції по інфляції, на динаміку базової інфляції, то загалом ситуація розвивається близько до того, що очікували аналітики з початку року. 

Хочу звернути увагу на один момент: під час презентації Марія звертала увагу, що найбільша різниця існує в прогнозах аналітиків по дефіциту поточного рахунку. На мою думку, значною мірою це може відображати методологічний аспект, невизначеність щодо того, як кваліфікувати кошти від Сполучених Штатів, близько 8 мільярдів доларів США. У своєму квітневому прогнозі ми кваліфікували їх як кредит, що розширює дефіцит поточного рахунку, порівняно з нашими попередніми оцінками, коли ми очікували ці кошти у вигляді грантів, за якими вони б з плюсом входили під поточний рахунок.

Наразі і Мінфін, і Міжнародний валютний фонд класифікують цей кредит як умовне зобов’язання, що повертає кредит і його трактування як грант, тому можна вважати його частиною поточного рахунку. 

Моя пропозиція на майбутнє, коли будемо аналізувати тенденції в зовнішньому секторі – фокусуватися більше не на поточному рахунку, а на показнику зовнішньої торгівлі, більш однорідному показнику, щоб оцінювати, як різні організації, різні аналітики бачать ситуацію в зовнішньому секторі.

Юрій Гайдай: Бачимо, що не таке вже й гадання на кавовій гущі: те, що прогнозували аналітики наприкінці минулого року, десь в цих рамках реалізується дійсність.

На цьому завершуватимемо. Сподіваюся, що така витримка коментарів експертів була для вас інформативною, і ви маєте краще уявлення про те, в якому стані зараз українська економіка на макрорівні, куди вона рухається. В умовах невизначеності це ще й психологічний аспект, коли ти можеш у певних рамках очікувати, прогнозувати. Бачимо, що з точки зору економіки не все так погано, навіть доволі добре.

Дякую за те, що були з нами. Це був подкаст-передача «Що з економікою?» на хвилі Громадського радіо. З вами був я, Юрій Гайдай, старший економіст ЦЕС.

До наступних зустрічей в ефірі.