10. Як організована закупівля масок, захисних костюмів та апаратів ШВЛ?

Наша постійна рубрика спільно з Громадським радіо та VoxUkraine. Сьогодні говоримо про державні медичні закупівлі. Що зараз відбувається з медичними закупівлями? Яка ситуація із засобами індивідуального захисту, хто за це відповідає, та як ми готуємось до епідемії коронавірусу?

Гості студії:

Арсен Жумаділов, директор  Державного підприємства “Медичні закупівлі України” 

Ольга Терещенко, очільниця Центру вдосконалення закупівель при KSE

Арсене, можете розказати в цілому, хто закупає та загалом відповідає за медичні закупівлі? 

Арсен Жумаділов:

Закупівля засобів та медичних виробів відбувається двома шляхами. Перший – держбюджет. У ньому передбачені кошти, для того щоб закупити медичні засоби та вироби. Гроші направляються на головного розпорядника Міністерства охорони здоров’я і щороку відбуваються закупівлі за 38-ма напрямками. Переважно це важливі та суспільно-значущі хвороби (ВІЛ/СНІД, туберкульоз, гепатит, онкологія, серцево-судинні захворювання, тощо). Ці закупівлі розподіляються державою на лікувально-профілактичні установи, регіональні і обласні департаменти охорони здоров’я, які, в свою чергу, розподіляють їх по місцевих лікарнях.

Другий шлях – місцеві бюджети, або ті, які лікарні заробляють в силу держрозрахункової діяльності. Вони закуповують все те, що не входить в закупівлі за кошти держбюджету, а також медичні вироби з національного переліку лікарських засобів. 

Чи правильно буде сказати, що ваше держпідприємство займається саме першою частиною? І чи щось із того, що ви закуповуєте пов’язане зараз з коронавірусом і відповідними потрібними препаратами?

Арсен Жумаділов:

Скажімо так, воно мало б нею займатись. З 2015 по 2019 роки ці закупівлі відбувалися виключно через спеціалізовані міжнародні організації. А з 2020 р. цим почало займатись наше держпідприємство, МОЗ України відповідним наказом доведено до нас 14  зі згаданих 38-ми напрямків до закупівель. Але річ у тім, що ми ще не розпочали наші закупівлі, тому що нам треба отримати кілька рішень від МОЗу, які, станом на зараз, не ухвалюються.

Щодо коронавірусу – закупівлі по COVID-19 хоч і трохи перетинаються з номенклатурою, яка закуповується за кошти держбюджету по 38-ми напрямах, але здебільшого це абсолютно інші товари. Маски, респіратори, парацетамол, як правило, закуповуються за місцеві кошти. Але наразі в країні суттєвий дефіцит, і держава має взяти на себе роль центрального закупівельника цих товарів. 

Олю, які ваші рекомендації, щодо закупівель? Що треба робити, щоб спростити процес закупівель і не втратити якість і прозорість? Тому що це гроші платників податків, тобто, кожного з нас.

Ольга Терещенко:

У нас в спільноті закупівельників виникла палка дискусія, стосовно постанови Кабміну № 225 від 21 березня 2020. Вона прописує перелік товарів та безпосередню процедуру закупівлі для боротьби з COVID-19. Пропозиція мінекономіки полягала в простому механізмі швидкого реагування, щоб не втрачати час і людські життя. Цей варіант передбачає переговори, заключення договору та публікацію звіту у системі ProZorro, де всі матимуть можливість переглянути, які закупівлі і на яку суму здійснювались, з ким підписувати договір тощо.

Проте норматив, який є сьогодні, передбачає досить великий шлях закупівельника до бажаних товарів. Він повинен зробити, зокрема, запланувати, вивісити інформація про технічні і якісні характеристики, зачекати 48 годин перед заключенням договору з постачальником, перевірити його по 12-ти параметрам, що притаманні здебільшого великим закупівлям. Це дуже об’ємний процес, що займає багато людських ресурсів і часу, ми вважаємо, що це не ефективна модель.

Але за словами заступниці Міністра економіки Світлани Панаіотіді, 27 березня Мінекономіки презентуватиме зміни до цієї постанови. Маю надію, що ця постанова буде зрушена з місця, і порядок буде змінений на максимально гнучкий і відповідний сьогоднішнім вимогам.

Чи не буде складно координування хто про що домовився, якщо занадто спростити процедуру? Хоч в наших умовах і треба діяти швидко, але обмеження  про 48 годин можуть бути корисними, щоб інші постачальники бачили, що відбувається. 

Ольга Терещенко:

Наразі ця перевірка по 12 пунктам і 48 годин буде проводитись офлайн, тому і в цьому випадку в громадськості можуть бути питання, і ми повинні сподіватись на доброчесність та прискіпливість замовників. Адже, станом на сьогодні, в системі ProZorro немає окремого модулю для публічності цієї процедури. Можливо, для того щоб виконати відсіювання недобросовісних постачальників є сенс частково залишити перевірку, але за меншими пунктами. Наприклад, залишити не 12, а 3 найвагоміші і найкритичніші. І бажано залишити критерії, інформація про які є у відкритих реєстрах, щоб не витрачати багато часу закупівельників, і одночасно отримати інфу про стан цього підприємства/організації. 

Арсене, які є запаси необхідних ліків, обладнання для лікарень? Які зараз потреби і  що відбувається на ринку? Наскільки легко закупити те, що нам потрібно?

Арсен Жумаділов:

Необхідно розділяти те, що у нас виробляється на внутрішньому ринку і те, що імпортується. Якщо ми говоримо за імпорт – є серйозна конкуренція боку інших країн, у тому числі, апарати ШВЛ, Вони вже які розкуповують те, що було на складах, і навіть для замовлення треба ставати в чергу, після країн, які зреагували швидше і краще. 

Щодо внутрішнього ринку, зокрема, засоби індивідуального захисту, лікарські, дезінфекційні – виробництво в україні є, але багато залежить від комунікації з боку держави. Вона має або швидко резервувати, що лишилось на складах, або швидко замовляти, що зараз необхідно.

Чи можливо якось переобладнати місцеві виробництва? Зараз усі говорять про великі компанії, які зараз переоблаштовують своє обладнання і шиють костюми, маски, тощо. 

Арсен Жумаділов:

Немає проблеми переналаштувати виробництво багатьох текстильних фабрик, вони зараз про це заявляють і впроваджують заходи. Разом із тим, держава має чітко пояснити механізм сертифікації медичних виробів. Зараз у постанові Кабміну, про яку ми згадували, визначається як саме ці сертифікати видаються, які медичні вироби допускають на ринок. Це має бути роз’яснено виробникам – переналаштувати, повідомити МОЗу та управлінню держпраці, а потім виробляти кінцевий продукт.

Як відбуваються закупівлі за рахунок приватних ініціатив, благодійних фондів? У них є якийсь перелік того, що треба закуповувати?

Ця ситуація теж має 2 виміри. На загальнонаціональному рівні, ви можете почути про все, що закуповується за донорські кошти, зокрема ті тести, що прилетіли з Китаю, про це говорив Президент.

А на локальному рівні бізнесмени, меценати, громадські організації взаємодіють із місцевою владою та лікарнями, дізнаються що їм потрібно і намагаються це закупити.

Можете прокоментувати скандал, який зараз відбувається між МОЗ і “Медичними закупівлями України”? Чи не повинні ми всі зараз працювати злагоджено та синхронно? 

Арсен Жумаділов:

Звісно, і я, розуміючи це, витратив весь минулий тиждень на спроби врегулювати ситуацію, що складалась, непублічно, використовуючи всі дострупні мені засоби. Вичерпавши всі розумні засоби для врегулювання ситуації, я звернувся до правоохоронних органів, про що написав публічно. Ми хотіли донести до пана міністра неможливість, шкідливість і незаконність його вимоги щодо призначення довіреної ним особи в наше підприємство в якості заступника гендиректора. 

Наша агенція була створена саме для того, щоб подібне не відбувалось, щоб жодні корупційні схеми або врахування чиїхось приватних інтересів не реалізовувались. В нас жорстка та сувора політика запобігання конфлікту інтересів, кодекс етичної поведінки, кодекс щодо рекрутингу – це все не передбачає призначення на посаду людини за рекомендацією. Тим більше, людини, яка має кримінальне минуле.

Ми також хотіли б почути про ситуацію непідписання паном Ємцем договору про поставку відповідних медичних засобів на 67 мільйонів. Чи можливо ще зробити це замовлення, або там вже протерміновані дедлайни?

Арсен Жумаділов:

За цим коментарем краще звернутись до міністра і до організації Crown Agents, яка мала би провести постачання цих закупівель. Поки що я знаю, що у них теж є проблеми, принаймні, в комунікації з міністром. 

Ольга Терещенко:

Я хотіла б додати трохи позитиву до нашої розмови. Згідно з попереднім аналізом наших аналітиків, з 18 до 25 березня у нас виросли витрати на боротьбу з коронавірусом з 15 до 40 млн. Це дуже гарний маркер до того, що ми забезпечуємо наші потреби. Якщо говорити за ширший контекст, не тільки медичні заклади намагаються забезпечити себе масками та антисептиками, за останній місяць в лідерах є Укрпошта та Укрзалізниця. Як бачимо, і публічні місця також думають про нашу безпеку, це теж позитивний маркер для спільноти.

Арсен Жумаділов:

Ще до позитиву. Пропрацювавши з середньою ланкою в МОЗі, з Національною службою здоров’я, Центром громадського здоров’я, відсьогодні ми почали збір, консолідацію та систематизацію даних щодо залишків та очікуваних поставок номенклатури, яка потрібна для боротьби з коронавірусом. Для того щоб на загальнонаціональному рівні ми нарешті знали забезпеченість всім необхідним по лікарнях і лабораторних центрах. Якщо МОЗ дозволить зробити ці дані публічними, то ми їх оприлюднимо, а поки ви можете звернутися за цією інформацією до них.

Матеріал підготувала наша стажерка – Софія Подколзіна.