Доцільність збереження розширеної спрощеної системи оподаткування

Матеріал створено в рамках Проєкту UA2008-01: Аналітична підтримка для управління державними фінансами на основі наявних даних / Capacity Support for Evidence-based public financial management.

Запроваджена у березні 2022 року розширена система спрощеного оподаткування, що дала можливість практично усім суб’єктам господарювання працювати зі сплатою єдиного податку за ставкою 2% від доходу, без сплати ПДВ та без штрафних санкцій за незастосування реєстраторів розрахункових операцій була невиправданим заходом і потребує якнайшвидшого згортання.

На фоні надм’якої фіскальної політики додатковий прямий стимулюючий ефект “розширеної” ССО не є істотним. За нашими оцінками на основі узагальнених даних ДПС, що з майже 280 тис. платників податків, які перейшли на розширену ССО, понад 267 тис. перейшли на неї із “довоєнної” спрощенки. Зменшення податкового навантаження зберегла підприємцям цих категорій близько 2 700 грн на місяць на одного платника податку.

Водночас 12 347 юросіб, що перейшли на спрощену систему із загальної, сплачуючи 2% з доходів, зберегли за чотири місяці 1,3 млрд грн порівняно з податками, які б вони заплатили, залишаючись на загальній системі. Оціночне зменшення податкового навантаження склало 1,2% від офіційно звітованого середньомісячного доходу підприємця цієї групи, який, з великою імовірністю є нижчим від фактичного через тимчасову відсутність санкцій за незастосування РРО.

Очікуване зменшення адміністративного навантаження було частково нівельоване необхідністю для багатьох підприємців додатково відслідковувати зміни податкової системи контрагентами та розмежовувати операції через окремі юрособи, залежно від виду діяльності.

При цьому розширення ССО створило ряд прямих та опосередкованих негативних наслідків:

• пряме зменшення надходжень від ПДВ, ПнП, ЄП за рахунок переходу на сплату 2% єдиного податку юридичними особами із загальної системи та “довоєнної” ССО, а також ФОПами;
• зменшення надходжень до бюджету через збільшення (відновлення) можливостей до зловживань ССО, а саме поєднання преференційного податкового режиму та відсутності ефективного контролю над оборотами;
• недосягнення цілей підтримки/стимулювання через канібалізацію існуючої спрощенки та несправедливість зменшення податкового навантаження;
• створення податкового режиму, що стимулює короткі виробничі ланцюжки, спрощення бізнесу, зменшення закупівель товарів та послуг у постачальників, що є платниками ПДВ. Внаслідок цього найбільше постраждали підприємці, що працюють у сегменті B2B (тобто забезпечують проміжні ланки виробничих ланцюжків) і прив’язані до постачальників, що працюють на ПДВ, водночас споживачі їх продукції перейшли на спрощену систему. Також, у поєднанні з пільговим режимом для імпорту протягом березня-червня імпортовані товари були більш конкурентними на українському ринку через нижче податкове невантаження.
• концептуальна суперечність податковій системі ЄС та крокам, необхідним для мінімізації зловживань і побудови податкового режиму, що не дискримінує доброчесних платників податків.

В умовах коли за дев’ять місяців війни державна фінансова система показала достатній рівень стійкості, а державний бюджет потребує податкових надходжень, повернення до практики та інструментів фіскальної політики довоєнного періоду сприятиме, в тому числі, і стабілізації психологічних очікувань основних економічних гравців, що в свою чергу сприятиме сталому веденню бізнесу та врахуванню інтересів широких верств населення.

Базуючись на проведеному аналізі ми рекомендуємо:

• повернутися до “довоєнної” ССО в найкоротші строки з дотриманням принципу стабільності (імовірно, починаючи з 1 липня 2023 року), якнайшвидше заздалегідь комунікувавши відповідні зміни;
• адресувати в перехідних положеннях змін до Податкового кодексу можливості виникнення подвійного нарахування податків, зокрема щодо транзакцій, одна частини яких виконувалася при перебуванні на ССО, а інша буде виконана після переходу на загальну систему (наприклад, відвантаження товару – отримання оплати за відвантажений товар);
• забезпечити комунікаційний супровід змін з фокусом на справедливість податкового навантаження;
• провести подальшу роботу щодо визначення оптимального повоєнного режиму спрощеного оподаткування з урахуванням особливостей потреб відновлення економіки України та вимог європейської інтеграції.

Матеріал було створено за фінансової підтримки уряду Великої Британії (UK Aid), проте висловлені погляди не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду Великої Британії