Державні монополії продавати цілком зарано, але їх слід ізолювати від політичного впливу

30 Жовтня 2019
Поділитись
пресреліз Завантажити пресреліз (280.53 KB)

Державні інфраструктурні монополії ніхто не буде продавати прямо завтра. Але для того, щоб залучити інвестиції, залишаючи їх у державній власності, необхідно покращити якість корпоративного управління та унеможливити політичний вплив. До таких висновків дійшли учасники дебатів “Державні інфраструктурні монополії: залишити не можна приватизувати”, які організовував Центр економічної стратегії. 

“Як показує досвід, обмеження на розпорядження активами державних підприємств у вигляді господарського відання не здатні запобігти розкраданню державних коштів та майна. Корпоратизація таких підприємств має відбуватися заради підвищення якості управління, що є важливим кроком для успішного виходу підприємства на IPO за кордоном та залучення інвестицій. Це стане більшим запобіжником для розкрадання, ніж будь-які обмеження”, – заявив Дмитро Яблоновський, заступник директора Центру економічної стратегії.

Сьогодні в Україні змішані функції полісімейкера, регулятора та власника державних підприємств, що приваблює в міністерства тих, кому цікаво працювати в умовах цього змішання. Для того, щоб ізолювати державні компанії від політичного впливу, необхідно централізувати функції власності у новій інституції – Фонді національного добробуту. Таку думку висловив Андрій Бойцун, старший радник Міністра економіки з питань корпоративного управління держпідприємств та приватизації та радник Центру економічної стратегії.  

Реформа корпоративного управління триває, але не можна сказати, що справжня корпоратизація державних монополій вже відбулася. 

“Ми створили наглядові ради, але зараз фінплан все одно затверджується власником, міністерством. Тому виходить, що наглядова рада є, але важливих рішень вона не може прийняти”, – зазначив Костянтин Мішустін, заступник генерального директора зі стратегії та проєктів Укрпошти.

Приватизація державних монополій також може обмежувати інструменти впливу держави на стратегію розвитку підприємства, а іноді це небажано, зазначив під час дебатів заступник гендиректора Міжнародного аеропорту “Бориспіль” із комерційної діяльності та стратегічного розвитку Георгій Зубко. “В авіаційній галузі концесія є більш ефективною, ніж приватизація. Держава розробляє стратегію центрального аеропорту та регіональних аеропортів, і в рамках цієї стратегії концесіонер має можливість працювати. Якщо це приватизація, то інструментів впливу на діяльність та розвиток у держави залишається менше”, – заявив Георгій Зубко. 

Щоб залучити приватні інвестиції до державних монополій, часто має бути змінена модель регулювання. Наприклад, у випадку з “Укренерго”, яке володіє всіма магістральними мережами електропередачі, її дохід обумовлений діями регулятора, який встановлює рівень прибутковості підприємства. В таких умовах інвесторам складно приймати рішення про вкладення коштів, зазначив перший заступник голови правління “Укренерго” Володимир Кудрицький. 

“Якщо залучення кредитних коштів вистачає на інвестиції, то питання приватизації стає другорядним. При зрозумілій системі корпоративного управління, коли є можливість платити ринкові зарплати, нічого не заважає, щоб в державних компаніях були управлінці рівня приватних компаній. Якщо позбутися політичного впливу на такі підприємства, питання приватизації перестане бути настільки суттєвим”, — заявив Костянтин Мішустін. 

X