Пандемія та економіка з Вишлінським та Ковтонюком: випуск #2

26 Квітня 2021
Поділитись

Гліб Вишлінський (виконавчий директор ЦЕС) та Павло Ковтонюк (співзасновник Українського центру охорони здоров’я, заступник міністра охорони здоров’я у 2016-2019рр) говорять про пік захворювань, який “пішов на спад”, витрати державу на ковід та пандемічні очікування від Великодня.

Гліб Вишлінський: Доброго дня. Я, Гліб Вишлінський – виконавчий директор Центру економічної стратегії. Поруч – Павло Ковтонюк, співзасновник Українського центру охорони здоров’я. Ми з Павлом зустрічаємось вдруге. Говоримо про пандемію та економіку.

На порядку денному три теми.

Перша – огляд ситуації, що ж відбувається з пандемією. Можна сказати, що напруга попередніх тижнів дещо спала. Що про це говорять твої цифри?

Павло Ковтонюк: Спад відбувається. Як вчора було написано на сайті МОЗ: «Пік пішов на спад». Звичайно, цю фразу потім виправили. Але я думаю, що це фраза року. Пік дійсно пішов на спад, ми можемо побачити це по випадках захворюваності та по госпіталізаціях.

Єдине, що смертність досить висока, але вона дещо пізніше почне знижуватись. Але зараз доволі багато людей знаходяться в лікарнях у тяжкому стані. І багато з них не одужує.

По світовій статистиці ми займаємо 8 місце за щоденною смертністю. А в Європі – треті, після Польщі та Росії. Це досить багато.

Фактично, нас зараз накрило такою ж хвилею смертності, як було у Європі в листопаді-грудні минулого року.

Я думаю, що це такий собі цикл.У нас немає як таких хвиль, а є одна, яка призупиняється, а потім знову прискорюється. А попереду у нас ще і травневі свята, тому варто очікувати у червні нову хвилю. Якою вона буде – незрозуміло. Оцінити як буде діяти сезонність дуже важко.

Тому що ситуація епідеміологічна зовсім інша. Зараз набагато більше вірусу циркулює, аніж минулого літа. І їх порівнювати не можна. Також циркулюють різні штами вірусу, і як на них впливатиме літо – ми не знаємо. Варто готуватись до гіршого – ось така ситуація.

Гліб Вишлінський: А з іншого боку, є дещо хороше. Новий рік ми пройшли досить спокійно. І є надія, що якщо сезонність все ж має вплив (є осінні та весняні піки), то можливо це нас вбереже, як це було на Новий рік.

Звісно це не означає, що нам треба бігти контактувати зі старшими родичами якщо вони ще не вакциновані. Але з точки зору економічних обмежень, я думаю, що краще «не дути на воду».

Тим більше рішенням Кабміну не заборониш йти святити паску та їхати до родичів чи на кладовища.

Павло Ковтонюк: Погоджуюсь з тобою. Це, як цугцванг. Який би ти не робив хід – працювати не буде. Чи будуть вводити обмеження на Пасху, чи не будуть –  їх не будуть дотримуватись. Напевно в Україні потрібно сприймати, як даність, що Пасху люди все одно відзначатимуть.

Гліб Вишлінський: А відповіді влади на це, на кшталт, закриття торгових центрів – це занадто асиметрично.

Павло Ковтонюк: Люди підуть у церкву. І це найбільший ризик. Якщо будуть на відкритому повітрі на шашликах – я думаю, це не сильно вплине. А от в церкві, як в приміщенні, де стоять разом і довго – це ризик.

Гліб Вишлінський: І це буде цікава тема на наступний раз. Подивитись, що говорять про це різні конфесії. Тому що минулого року греко-католицька та православна церкви зайняли відповідальну позицію і проводили служби або на свіжому повітрі, або закликали взагалі не ходити до церкви, а дивитись служби по телевізору.

Павло Ковтонюк: Я погоджуюсь з цим. Це не Різдво, коли взимку була морозна погода. Можна організувати служби на відкритому повітрі – і це сильно знизить ризик зараження. А щодо сезонності хотів розповісти таке. Минулого року мав спостереження, що вона не сильно впливала на захворюваність в Україні.

Особливо цього не відчували, тому що було мало випадків захворювання. Але якщо подивитись на динаміку… Протягом усього літа у нас відбувалося зростання динаміки захворювання.

Осіння хвиля почалась ще в червні, після послаблення обмежень та переходу на адаптивний карантин. Тоді почалось зростання, а розігналось все на осінь. Тому незрозуміло, що буде цього літа, я б глянув як на це впливає сезонність, але готувався би до гіршого.

Гліб Вишлінський: Ну і система більш менш підготовлена. Ми пережили досить жорсткий весняний пік. Сподіваюсь, що влітку гіршого бачити вже не будемо. Маю на увазі те, що потужностей системи має вистачити.

Інша справа, ти напевно також відстежуєш дії МОЗ – в Україні не було зроблено жодного серологічного дослідження, щоб визначити яка частка людей має щонайменше антитіла після хвилі. Щоб мати хоч якесь уявлення скільки людей загалом перехворіло.

Зрозуміло, що немає наукової оцінки на що спирається імунітет, скільки живуть антитіла тощо. Але щонайменше, це б дало якусь кращу картинку. Ця хвиля виглядає потужнішою за осінню, за кількістю тих хто захворів. Напевно ці люди матимуть імунітет влітку.

Павло Ковтонюк: З одного боку так. Минулого року багато говорили про те, що потрібно робити тестування і репрезентативні дослідження. Тестувати вибірки людей і дивитись, щоб вивчити реальну захворюваність та антитіла.

Але мені здається, що руки ні в кого до цього так і не дійшли, тому ми про це і забуваємо… З іншого боку, якщо дивитись на речі практично, краще зосередитись на вакцинації.

Гліб Вишлінський: А я б тут напевно розділив. Тому що дивлюсь з точки зору фінансування. У нас крім фінансування МОЗ та Національної служби здоров’я на програму медичних гарантій, і фінансування з місцевих бюджетів на підтримку інфраструктури закладів охорони здоров’я…

У нас є Національна академія наук та Національна академія медичних наук. Відповідно, мені здається, що ті мільярди гривень, які ми витрачаємо на ці академії, вони мають не розмазуватись тонким шаром, коли час від часу ці фахівці, спираючись на свої теоретичні знання, а не на дослідження, виступають у медіа.

А всі ці гроші мають консолідуватися, щоб дослідженнями займались науковці. Нехай МОЗ організовує процес боротьби з пандемією, нехай лікарі лікують, а науковці хай досліджують, що у нас відбувається у популяції.

Є непоганий приклад – Інститут математичних машин та систем, які будують моделі не найгіршої якості.

Павло Ковтонюк: Так, непогані.

Гліб Вишлінський: І вони в принципі інформують керівництво країни, що відбувається та які є тенденції.

Павло Ковтонюк: Я погоджуюсь. З приводу Академії наук не хочу критикувати, тому що те, що робить команда Інституту математичних машин та систем…

Гліб Вишлінський: Я так розумію, це колишній Інститут кібернетики.

Павло Ковтонюк: Напевно. Але вони роблять дуже класну роботу. Я люблю читати їхні звіти. Звичайно, що вони для фахівців, непідготовлена людина їх не зрозуміє. Але вони інформативні, регулярні та доволі якісні.

Проблема просто в тому, що ми фінансуємо науку у найбільш неефективний спосіб з усіх можливих, в принципі як і все інше. І медицину, і освіту. Ми утримуємо всі ці величезні інститути.

В одній тільки Академії медичних наук – 36 інститутів з величезними активами в нерухомості та землі, які ми просто утримуємо. Звичайно там є класні команди, які організовують свій «маленький світ» і дають класні результати. Але ними прикривають цю всю неефективність.

Це така окрема тема. Але повертаючись до вакцинації, вона у нас де була –  там і залишається.

Гліб Вишлінський: Так, бо антитіла антитілами, але найкращий спосіб забезпечувати колективний імунітет – це вакцинації, а не госпіталізації та їх наслідки.

Павло Ковтонюк: Так, стримувати пандемію найкраще вакцинами. І все. Цього в принципі достатньо знати, щоб формувати політику протидії на наступний рік. Сьогодні ж свято, три тижня пройшло, як президент дав указ розробити план вакцинації в семиденний термін. Цей план де написано, що 70% людей потрібно вакцинувати до кінця року.

Гліб Вишлінський: Ти знайшов цей план?

Павло Ковтонюк: Не знайшов. Сьогодні 21 квітня. Де цей план – невідомо. Можливо є, а можливо нема. Принаймні нам про нього невідомо. Якщо говорити про той план, який у нас є, ми далі знаходимось у хвості.

Швидкість вакцинації не росте, хоча вакцини підвезли. CoronaVac доставили у регіони. І завтра прибуде партія корейської AstraZeneca.

Це чудова новина. Тому що можна буде вакцинувати другою дозою, хто уже отримав першу. А також продовжувати кампанію вакцинації.

Гліб Вишлінський: Я так розумію, ця південнокорейська вакцина дозволить вакцинувати усіх охочих медиків? Бо вони ж були у першій хвилі?

Павло Ковтонюк: Так. Але у нас вже всі хвилі вакцинації збились. І от вчора я спеціально написав пост, яка група у нас зараз найбільше вакцинована. Якщо брати вікові групи, то станом на сьогодні – це група 40-49 років.

Гліб Вишлінський: Так чому ж мене не вакцинували?

Павло Ковтонюк: Тебе не знайшли. Ти був на роботі. Вчора на сайті РНБО була інформація, що це група 20-39. Я говорю про дані за весь час. Сьогодні ж виправили на групу 40-49. Не люблю коли в дашбордах дані змінюють вручну, але тут явно, що так і було змінено.

Це загальні цифри. Якщо брати відсоток від кожної групи, то групи 70-79 та 80+ мають найбільший відсоток з загальної чисельності своїх груп. Але 40-49 теж мають великий відсоток.

І ця група у нас взагалі не підлягає ніякому нашому етапу вакцинації. Але от приблизно 126 тисяч людей вакцинували.

Гліб Вишлінський: Так. Тому що вони не військовослужбовці в основному. Лікарі хіба що.

Павло Ковтонюк: Там є і лікарі, і військовослужбовці, але так само там є багато інших людей. Але головне не це, а те, що в цілому цьому відсотку до статистичної похибки дуже далеко. Тобто нічого не змінилось, ми далі на останньому місці у Європі по всім показникам. Потрібно щось змінювати.

Гліб Вишлінський: Загалом та кількість вакцин, яка у нас є – більше 100 тис. Pfizer, до 400 тис. південнокорейської Astra Zeneca. Ми з такими темпами вакцинації, її потрохи з’їмо..

Павло Ковтонюк: Ну з такими темпами нам надовго її вистачить. Ми очікуємо у травні поставок того самого CoronaVac і другу поставку Covishield. Я би зараз швидкість вакцинації набирав.

Можливо є аргументи до того, що нинішню кількість вакцин треба «розмазувати» тонким шаром, але я думаю краще провакциновувати все що ти маєш якомога швидше. Це означає, що людина з групи ризику встигне не захворіти. Краще написати на амбулаторії «вакцин немає», ніж заради краси процесу підставляти людей.

(…)

Павло Ковтонюк: Ми думаємо, що при ефективності 95%, якщо поставити 100 людям вакцину, то 95 не захворіє, а 5 захворіє. І тоді ми екстраполюємо це на CoronaVac, тобто зі 100 людей 50 захворіє, а 50 ні. Так взагалі неправильно думати.

Тому що, до ефективності це немає взагалі ніякого відношення. Якщо зробити таку вакцину де 50% захворіє, а 50% ні, то її ефективність не 50%, а нуль. Тому що, якщо шанси однакові, то можна не вакцинуватись, а горілки випити та часник понюхати, там теж буде 50/50.

Ефективність – це інша цифра. Це співвідношення ризиків, між сценарієм вакцинуватись та не вакцинуватись. Це трішки складна математика.

Але я спробую її пояснити, і по можливості вставити посилання на відео, яке це пояснює.

Звідки береться ця ефективність? З клінічних досліджень, куди беруть кілька десятків тисяч добровольців. Основну групу щеплюють вакциною, а іншу – плацебо. Але ні людина, ні медичний працівник, який вводить, не знає плацебо це чи вакцина.

Потім людей відпускають додому, і спостерігають скільки людей все ж захворіло. І як правило з групи, яка вакцинована – менше випадків захворювання. А група, яка отримала плацебо має більшу кількість захворювань.

То як все ж вираховується ефективність? Береться ймовірність захворіти для тих людей, які вакциновані – тобто ділимо тих, хто захворів на всіх кого вакцинували. І ймовірність серед групи, якій вводили плацебо – тобто ділимо тих, хто захворів на кількість усіх хто отримав плацебо.

А потім між собою ці ймовірності порівнюються. І виходить певний відсоток, який означає, що якщо ти вакцинований, то ймовірність захворіти у тебе на цей відсоток (для Pfizer – це 95%) – менша, ніж у того, хто не був вакцинований.

Якщо вам дають вакцину, ефективність якої 60%, то це не означає, що з усіх кого вакцинуватимуть 60% будуть здоровими, а інші ні. Це означає те, що у вас індивідуально ризик захворіти на 60% менший, ніж у людини, яка цю вакцину не отримала.

Тому відповідь дуже проста. Я вважаю, що вакцинуватись потрібно будь-якою вакциною, з будь-якою ефективністю. І тут погоджуюсь з рекомендаціями ВООЗ, вакцинуватись тієї вакциною, яка дає ефективність понад 50%. Це нормально. І це хороша ймовірність не захворіти.

Для звичайної людини взагалі можна забути про показники ефективності. Тому що мета вакцини не в цьому. Мета вакцини в тому, щоб захистити від важких наслідків.

Гліб Вишлінський: Була купа страшилок. Починаючи від нашого головного санітарного лікаря, який захворів після отримання першої дози вакцини. Так, дійсно повною мірою вона ще не почала працювати, але все одно…

Хто хотів, той висловився: «От вам вакцинація в дії» і закінчуючи повідомленнями про тромби від вакцини AstraZeneca. Але я не чув жодного разу, щоб провакцинована людина важко захворіла.

Павло Ковтонюк: І в цьому суть. Для всіх вакцин, які є на цьому ринку і які пройшли екстрений допуск в розвинених країнах (і Україна відповідно визнає ці допуски). Всі бренди про які ви чуєте, майже зі 100% ймовірністю запобігають тяжкому перебігу хвороби.

При клінічних дослідженнях основних вакцин не було жодного випадку важкого перебігу або смерті в тих групах, які були досліджені. Звичайно може щось і буде в загальній популяції. Але ймовірність цього настільки крихітна, якщо порівнювати з тим, що ви не вакциновані та піддаєтесь ризику коронавірусу.

Тому будь-яка вакцина, яка є на ринку, набагато краща, ніж альтернатива не вакцинуватись. І це напевно головне, що треба знати. І якщо говорити про побутовий рівень, то маю просту пораду – вакцинуйтесь будь-якою вакциною.

Гліб Вишлінський: А я трішки порахував. Оскільки було підписано рамкову угоду з Pfizer, щодо закупівлі більшої кількості вакцин. І, як ми зрозуміли, саме під це була пропозиція щодо перерозподілу грошей на фінансування системи охорони здоров’я.

Павло Ковтонюк: Так, вірно.

Гліб Вишлінський: Додаткові 6 млрд гривень на закупівлю вакцин було закладено. Тому що до цього заклали дуже мало – 2,5 млрд гривень.

Для людей, які досить скептично відносяться до коронавірусу ці цифри можуть здаватись дуже великими, як для бідної країни, щось типу: «Pfizer – 20 доларів за дозу, а потрібно 2 дози. І чи можемо ми собі дозволити 1000 гривень витратити, ще потрібні витрати на саму вакцинацію, адміністративні витрати, на медперсонал… Можливо краще перехворіти всім?».

І я вирішив порахувати, щоб мати уявлення про певний порядок цифр. Дійсно, якщо виходити з того, що нам потрібно як мінімум 40 млн доз (щоб 20 млн людей були повністю вакциновані двома дозами).

Тобто – доросле населення і більш-менш всі критичні групи. І взяти, наприклад, середню ціну 10 доларів, тому що AstraZeneca дешевша за Pfizer, а частину ми взагалі отримуємо безкоштовно через COVAX. Тоді виходить сума приблизно 400 млн доларів – це 10-15 млрд гривень.

Частину цього покриває Світовий банк, який надає нам кредит. Його звичайно колись потрібно буде повернути, але там невелика ставка. Це хороша інвестиція, бо 90 млн доларів – це десь 2,5 млрд гривень ще.

Арсен Жумаділов з Медзакупівель України рахував, що на певний момент з урахуванням світової допомоги, чистих грошей потрібно 5 млрд гривень. Тобто навіть за найгіршим сценарієм виходить, що потрібно 10-15 млрд гривень. І якщо їх зіставити…

Загалом у нас програма медичних гарантій на наступний рік 124 млрд гривень, якими керує Національна служба здоров’я. З них 10 млрд, і Нацслужба казала, що це мало, на безпосередню допомогу пацієнтам з Covid-19. Фактично ті, хто потрапив в лікарні, лікуються за ці гроші.

Наскільки я розумію якщо вони просто на «первинці», то за них нічого не доплачують?

Павло Ковтонюк: «Первинці» загалом підняли трішки тариф. Але цільового на Covid – немає нічого.

Гліб Вишлінський: І певна сума з цього бюджету йде на екстрену допомогу. Тому що ми чули від МОЗ і самі бачимо завантаженість системи екстреної медичної допомоги. Адже госпіталізує саме вона. На них було ще 14 млрд гривень.

Фактично виходить, що 10-15 млрд гривень – це ті ж самі гроші, які ми витрачаємо на лікування. Якщо ми порівнюємо ці дві цифри, то виникає думка, що краще вакцинувати, а не лікувати. Так люди будуть здорові та вакциновані. За іншим сценарієм, ті хто перехворіють, отримають імунітет, а частина помре, на жаль.

З іншого боку економічні обмеження також провокують втрати. 10-15 млрд гривень це багато, але як вона співвідноситься з іншими сумами? Наш ВВП минулого року був 4 трлн гривень. За минулий рік, який був найгострішим періодом коронакризи, ми недоотримали 7% ВВП.

Роками ВВП зростав на 2-3%, а тут ми недоотримали 4%. Ці 7% – це 280 млрд гривень. І фактично, якби ми мали повторення з такими ж економічними обмеженнями та зупинкою активності, як і минулого року, ми знову втратили б 280 млрд гривень.

Павло Ковтонюк: Пояснімо багато це чи мало? Я думаю, що багато.

Гліб Вишлінський: Так, багато. Це в два рази більше ніж програма медичних гарантій. Та у двадцять разів більше ніж коштує вакцинація всього населення України, або лікування тих, хто потрапив у лікарні.

На рівні однієї сім’ї, якщо глянути по офіційних доходах, які є в державній статистиці, дохід одного громадянина України в середньому складає 100 тисяч гривень на рік. Очевидно, що це суміш і Рината Ахметова, і бідного пенсіонера з мінімальною пенсією. Але 7% від цієї суми – це десь такі ж втрати.

Тому що минулого року реальні доходи громадян зросли на 2,5%, а до цього три роки підряд вони зростали по 10%. Тобто знову ж таки ми недоотримали 7%, а саме 7000 гривень кожен втратив від коронавірусу і всього з ним пов’язаного втрати минулого року.

Павло Ковтонюк: Якось не лякає. Виплачували ж по 8000.

Гліб Вишлінський: Навіть січневий карантин, Нацбанк оцінив його вартість у 0,2% ВВП. А це 8 млрд гривень. Лише від того, що таке політичне рішення прийняли, економіка втратила ці гроші. І знову ж таки ці гроші майже співставлені з самою вакцинацією. Зрозуміло, що з вакцинацією це не лише питання грошей.

Тому що не може зараз так просто Шмигаль підписати зміни до постанови, або зміни до закону про бюджет і депутати про це проголосують. Виділили 10 млрд гривень. Crown Agents та Жумаділов закупили це все.

Літаки злетілися, як птахи в Україну. А далі лише питання до Павла та міністра Степанова, як організувати процес вакцинації. Ми розуміємо, що поки що вакцини в дефіциті. Але будь-які витрати на охорону здоров’я є вигіднішими, аніж будь-які втрати економіки.

Наприклад, роздрібна ціна кисневого концентратора 25 тисяч гривень. По постанові Кабміну я бачив, вони спрямували близько 600 млн гривень на закупівлю концентраторів для первинної ланки.

Мені здається, що там ціна 35 тисяч гривень, але концентратори 10 літрові та більш потужні (щоб мати змогу підключати двох пацієнтів одночасно). Якщо я не помиляюсь, в Україні на піку було близько 50 тисяч одночасно госпіталізованих.

Якщо помножити цю цифру на 2 і взяти, наприклад, 100 тисяч. І відповідно взяти на кожного по два концентратора (з запасом потужності) – сума знову ж таки виходить лише 2,5 млрд гривень.

Це небагато вигідніше, аніж заганяти країну в економічні обмеження. Звісно, що перший шлях – вакцинація. Другий шлях, якщо немає можливості вакцинувати, тоді треба лікувати. Але я думаю, що ти поставиш під питання те, що вакцини ніяк не можна закупити.

Павло Ковтонюк: Я вважаю, що до вакцинації потрібно ставитись, як до безальтернативного шляху. І з усіх сторін, як на неї не дивись, вона вигідна. І це інвестиція. Ти ж інвестуєш ці 15 млрд для того, щоб зберегти й примножити в десятки разів більшу кількість. Тому що ти відкриваєш свою економіку, починаючи від сфери обслуговування, яка зараз просто лежить.

Гліб Вишлінський: Бо є ж не лише обмеження. Також є поведінка людей – багато хто не хоче свідомо ходити, люди бояться.

Павло Ковтонюк: Я вже не кажу про культуру. Про театри, наприклад. А це дуже важливо. І по театрах вдарило дуже потужно. Висновком можуть бути тільки слова: «Вакцинуймося, друзі». Вакцинуйтесь ті, хто протиснеться в центр вакцинації.

Гліб Вишлінський: Також цікаве питання, якщо ж звичайно знайдемо з ким про це поговорити. Люди підіймають питання, у мене на Facebook сторінці, наприклад. Чому ж все-таки Україна не може налагодити власне виробництво вакцин?

Цікаво поговорити з людьми з фармакології. Зрозуміло, що у нас не найкраща фармакологія у світі, але й не найгірша.

Павло Ковтонюк: Я думаю, що може. Але все ж таки на це треба багато років. Індія, наприклад, показала, що так робити можна. І вона себе зараз прекрасно почуває у цьому плані. Але це не робиться указом Президента, де зібрав зустріч, вдарив кулаком по столу й завтра все готово. На це потрібно десятки років інвестицій.

Це багато урядів, один за одним, які мають продовжувати цю політику – тяглість, цивілізований процес. Перейдемо до питань?

Павло Ковтонюк: Питання від глядачів: «Церковнослужителі мають займатися пропагандою вакцинації. Тому що, старші люди більше довіряють церкві та жовтій пресі, а не науці, в цих питаннях».

Так, погоджуюсь з цим твердженням. Ми ж маємо дані, кому люди довіряють найбільше в країні. І це – церква, лікарі, хто ще? Сусіди напевно. Тому я вважаю, що амбасадори вакцинації – це твої сусіди  в першу чергу, і дійсно лікарі та церква.

Наступне питання: «Чи реально оцінити та можливо оцінювали вже експерти економічні витрати держави через Covid, вплив на бізнес, зменшення надходжень від податків, втрати працездатності?»

І ще одне: «Наскільки, на вашу думку, за рік пандемії держава адаптувалась до нових умов і враховує їх у політиці?»

Глібе, і що ж ти думаєш про це?

Гліб Вишлінський: Частково ми про це поговорили у контексті втрат ВВП від обмежень, змінах на світових ринках, від змін поведінки… Але для громадян все виявилось трошки кращим, аніж ми очікували. Україна в принципі досить стійка країна, що стосується громадян, тому що, напевно, ми пережили багато криз.

Відповідно, те що ми спостерігаємо, типу вечірок нардепа Тищенка, це також певна сторона української гнучкості. Але все погане має і хороші ознаки. А саме те, що українці були змушені шукати способи заробляти гроші.

Необов’язково порушуючи карантинні обмеження, але без цього теж не обійшлось. У нас не було ситуації коли люди чекали допомоги від держави. Відповідно вони намагались, протекти як вода там де, це було можливо.

І якщо вчора ти ще був офіціантом, то завтра ти вже розвозиш на мопеді замовлення свого ресторану. І що далі, тим більше ми бачимо цю адаптацію. Закликаю всіх подивитись на сайті ЦЕС трекер економічного відновлення.

Там непогано все видно. І в розрізі секторів теж, і те що відбувається з громадським харчуванням. Звісно, втрати були, але вони по різному вдарили по різних людях. Є ті, хто отримав різкий удар, але вони можуть з цього вийти. Це про ті сами ресторани та кафе.

Коли ці хвилі підуть в історію, люди і далі будуть сидіти в ресторанах, барах та проводити час разом. А от індустрія подорожей, саме авіація, там перспективи не зовсім веселі – зрозуміло, що там будуть структурні зміни. А бізнес подорожі дуже багато хто взагалі поставив під сумнів.

І це відповідно закінчиться тим, що якихось поїздок не буде взагалі. Досить приємно поїхати в нове місто, але якщо ти можеш ті самі питання вирішити за дві години у форматі відеоконференції… Навіть по всіх сходинках корпоративної бюрократії провести це й обґрунтувати у 2022 році буде набагато складніше.

Навіть зараз бачимо, що найбагатші люди, власники бізнесу намагаються зберегти традиції особистого спілкування та розв’язання питань так, як це було до пандемії. А на рівні середнього менеджменту та рядових виконавців практики змінились найбільше.

Очевидно, що по авіасектору це вдарить, і багато пілотів ніколи вже не сяде за штурвал, а багато стюардес не зайде працювати на борт літака.

Павло Ковтонюк: Питання від Олександра: «Я б вже вакцинувався, але на жаль не моя черга. А ті, що в черзі, відмовляються».

Про це ми говорили вже не раз. На моє переконання, кампанію в Україні варто було б проводити зовсім інакше. І в умовах коли багато людей не хочуть вакцинуватись, потрібно максимально відкривати шлюзи, для тих хто хоче вакцинуватись.

Тому що вакцинована людина не передає коронавірус і ще приводить друга вакцинуватись. І цим треба користуватись.

Павло Ковтонюк: Це всі коментарі та запитання які у нас є сьогодні. Було цікаво. А насамкінець підсумую, що вакцинуватись потрібно. Все ж таки буде більша кількість вакцин. І думаю, нарешті щось зроблять з цією кривою системою доступу до цих вакцин.

Щоб мати можливість вакцинуватись швидше. І тим часом, я б радив переконувати своїх батьків та знайомих це робити, тому що від цього залежить, як скоро ми з цим закінчимо.

І якщо у вас є сумніви – викидайте їх. Не дивіться ці цифри ефективності. Будь-яка ефективність набагато краще, аніж не вакцинуватись взагалі. Знову ж таки хочу анонсувати свій подкаст, який називається «Здоровий інтерес». І він якраз таки про антивакцинатора в середині нас, він про всі ваші сумніви. Вакцинуйтеся, тому що це «рішає»

Гліб Вишлінський: Наступного разу ми поговоримо про те, як Київ і сподіваюсь багато інших областей будуть виходити з червоної зони, тому що як ми бачимо по статистиці, вони туди на вихід поступово рухаються. Є ймовірність, що 30 квітня, коли закінчується термін цих київських обмежень, столиця за критеріями Кабміну вийде з червоної зони.

Сподіваюсь, що не буде цього дмухання на воду, і того, як кажуть люди: «Локдаун буде до 10 травня. Тому що українці погані і вони будуть святкувати травневі свята і Великдень». Сподіваюсь, що так не буде працювати. І за постановою Кабміну Київ виходитиме з червоної зони.

Також сподіваюсь, що мер вирішить не показувати себе головним рятівником людей і теж не буде запроваджувати локальних обмежень. Але я думаю за тиждень ми вже точно це дізнаємось та побачимо. І також думаю, що поговоримо про тему, яка зацікавила нас з Павлом.

А саме про слова міністерства: «Що пік пішов на спад». Як у нас далі будуть фінансуватись ковід відділення, що взагалі з фінансуванням та як зробити так, щоб забезпечити відповідну потужність на випадок наступної хвилі, але не витрачати на це так багато грошей, тому що вони нам потрібні і на вакцинацію.

Павло Ковтонюк: Дякуємо всім. Побачимось через тиждень.

X