Як новини про конфіскацію російських активів впливають на вартість облігацій у Європі?

Якщо ЄС ухвалить рішення конфіскувати заморожені російські державні активи й передати їх Україні, чи впораються фінансові ринки з таким рішенням? Чи залишаться ринки держборгу ЄС стабільними? Щоб відповісти на ці запитання, ми розглядаємо прибутковість державних облігацій як своєрідний “барометр” — показник того, як інвестори оцінюють юридичні, фінансові та репутаційні ризики.

Ми проаналізували, як прибутковість облігацій країн ЄС реагувала на новини щодо замороження та можливого використання російських активів. Цей аналіз дозволяє оцінити, як ринки можуть відреагувати на подальші, більш радикальні кроки — зокрема конфіскацію. Основним джерелом занепокоєння є юридичні та фінансові ризики, їх ринки трансформують у додаткову премію за ризик — тобто вищу прибутковість і, відповідно, дорожче обслуговування боргу. Додатковим фактором є ризик “відплати” (контрсанкції, судові позови, перебої з енергопостачанням чи платежами), але його важко кількісно оцінити через відсутність історичних аналогів.

Ми створили вибірку новин підтверджену даними про увагу інвесторів, і провели аналіз (event study) для 2-, 10- і 30-річних облігацій різних країн ЄС. Статистичні результати дали такі ключові висновки:

• Ринки реагують швидко. Є чітка короткострокова реакція на новини про використання заморожених активів: прибутковість зростає протягом кількох днів після оголошення, особливо помітно — для 10-річних облігацій.

• Масштаб реакції помірний. Зміни прибутковості невеликі й зосереджені навколо самих дат оголошень. Для порівняння, ефект подібний до наслідків класичного зниження кредитного рейтингу на один рівень у Європі, тобто суттєво менший за кризові ситуації.

• Найчутливіша “середина” кривої прибутковості. 10-річні папери реагують сильніше за короткострокові (2-річні), а на найдовших (30-річних) ефект слабший, але помітний. Це свідчить про обмежений, хоча й не нульовий, вплив на довгострокові ризикові бонуси.

• Ефект нетривалий. У середньостроковій перспективі вплив новин зникає.

Основні рекомендації для урядів ЄС і країн G7:

• Комунікувати чітко й узгоджено. Пояснювати, що, коли й чому відбувається — послідовно в межах ЄС і G7. Завчасно оголошувати ключові етапи, юридичні підстави та механізми управління, уникаючи суперечливих сигналів.

• Гнучко планувати випуск облігацій. Очікувати короткочасного зростання прибутковості навколо дат ключових оголошень. За можливості коригувати графіки аукціонів, великі або довгострокові випуски проводити у спокійні періоди, а для решти випадків застосовувати стандартні хедж-інструменти.

• Реагувати не на шум, а на тенденції. Оскільки ринкові реакції нетривалі, найефективнішою є стабільна, прозора й передбачувана політика, а не ситуативні рішення у відповідь на коливання.

• Координувати дії з Україною. Варто заздалегідь оголошувати реалістичну програму використання коштів — у сферах відбудови та оборони (наприклад: ППО, розмінування, критичні боєприпаси) — і синхронізувати це з комунікацією ЄС та G7. Чітко визначені напрями витрат знижують сприйнятий ринком ризик.

Дослідження проведено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” (International Renaissance Foundation).