Бюджет на третину порожній. Де уряд братиме кошти, якщо США та ЄС не допоможуть?
Знайти альтернативу фінансуванню від Євросоюзу та США майже неможливо. Україна відрізана від міжнародних ринків капіталу, а в бюджетах інших партнерів таких значних коштів для підтримки українців немає. Про те, як профінансувати потреби 2023 року поділилися експерти ЦЕС у статті Економічної правди.
“29 мільярдів доларів – це понад 13% прогнозного ВВП 2024 року або дві третини запланованих податкових надходжень. Компенсувати такий розрив фіскально неможливо. Однак знайти ресурси, щоб зменшити імовірні обсяги монетарного фінансування у випадку недоотримання зовнішньої допомоги, можна і потрібно”, – вважає старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай.
Неофіційно урядовці кажуть, що в разі відсутності позитивних рішень стосовно фінансування їм доведеться вдаватися до неприємних кроків, наслідки яких відчують усі. Ці кроки відрізнятимуться залежно від суми, якої не вистачатиме, та часу, протягом якого в бюджеті буде дефіцит коштів для невійськових видатків.
Один з можливих кроків – це перерозподіл коштів місцевих бюджетів. Парламент уже схвалив закон, який забирає в громад ПДФО, сплачений з доходів військовослужбовців.
Юрій Гайдай вважає, що місцеві бюджети, узагальнено, залишатимуться профіцитними навіть після припинення компенсації військового ПДФО. Можна побачити, що на 2024 рік низка громад закладає багато некритичних видатків. Тут теж може бути простір для скорочення видатків, хоча він зустріне значний спротив.
Ще один крок – це девальвація. Слабша гривня дозволить отримувати більше митних платежів. Більшим ставатиме і гривневий еквівалент міжнародної допомоги, що дозволить профінансувати більші обсяги видатків.
Проте девальвація гривні не зможе компенсувати нестачу десятків мільярдів доларів, та й потенційні негативні наслідки від неї переважатимуть тимчасову вигоду для бюджету. Девальвація гривні не має бути інструментом розв’язання проблем бюджету, вважає виконавчий директор ЦЕС Гліб Вишлінський.
“По-перше, девальвація має обмежену силу: додаткові надходження від імпортного ПДВ падатимуть, якщо його вартість зростатиме. По-друге, вона призведе до накладання інфляційного податку, аналогічного за негативним ефектом на добробут від фінансування дефіциту Нацбанком”, – зазначає експерт.
Джерело: Економічна правда