“Крок на випередження”. Гайдай про обмеження карткових переказів
“Це добровільний крок на випередження, хоча й частково вимушений”. Так прокоментував домовленість семи найбільших банків України щодо посилення контролю за картковими переказами старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай.
“Крок на випередження”
Якщо ми говоримо про те, що укладається меморандум, то зрозуміло, що тут про добровільний крок. Але я би сказав, що він добровільний на випередження, тому що, якщо стежити за комунікаціями профільних посадовців Нацбанку протягом десь останнього пів року, то вони неодноразово натякали, що Нацбанк пробує справитися, або принаймні обмежити проблему дропів (люди, які за винагороду надають зловмисникам доступ до своїх банківських реквізитів – ред.), проблему використання платіжних систем для проведення тіньових платежів.
Причому тут же ж мова не лише про нелегальні казино чи ухилення від сплати податків. Останнім часом наростає скоріше проблема фінансування тероризму, а точніше диверсійних груп. Тобто, в тому числі фінансування тих дурникыв, які за копійки пробують палити, наприклад, авто військових тощо. Відповідно Нацбанк натякав, що або комерційні банки будуть самі йти на зустріч і посилювати цей контроль, або Нацбанк буде вимушений запроваджувати більш жорстке регулювання на рівні законодавства. Крім того, потрібно розуміти, що є речі, які банки можуть не відстежити в рамках свого власного аналізу потенційних клієнтів. І потім під час перевірки вже отримати серйозні санкції, якщо виявиться, що вони не запобігли таким порушенням. Тому це такий крок на випередження. Зрозуміло, що жоден комерційний банк, в тому числі державний, не хотів би собі додавати якихось обмежень просто так. Тобто, це частково вимушений крок з їхнього боку, бо вони розуміють, що в іншому разі будуть ще більш обтяжливі заходи.
По-перше, ми поки не можемо остаточно бути впевненими, кого вважатимуть банки клієнтами з високим рівнем ризику. Але якщо дивитися профільне законодавство і підзаконні акти, то найімовірніше, це передусім будуть громадяни підсанкційних країн. Плюс, це будуть клієнти, які займаються сферою віртуальних активів, в тому числі мають стосунок до криптовалют. Ті, щодо яких банк має підозру, що вони відмивають кошти. Тут доволі широке формулювання може бути. Або ті, які пов’язані з мережами “компаній-оболонок”, які здійснюють фіктивну діяльність. Тобто там широкий перелік критеріїв, які з точки зору фінансового моніторингу відносять клієнта до високоризикового.
“Банки почнуть аналізувати ФОПів”
До того, що банк буде трішки більше уваги звертати на суть операцій, які відбуваються. Скоріше тут можна очікувати, що банки будуть звертати увагу на сам обсяг, кількість операцій. Зокрема, якщо буде, наприклад, різке збільшення операцій ФОПом, або нетиповий перехід від формату B2B до операцій з фізичними особами, то це вже буде якимось маркером. І важливо, що банки почнуть тепер аналізувати ФОПів з точки зору того, чи не є вони групою пов’язаних компаній. Тобто тут привертає увагу такий критерій, як, наприклад, здійснення ФОПом фінансових операцій протягом короткого періоду часу на суму річного ліміту. Це означає, що банки будуть пов’язувати в одну групу ФОПів, які використовуються “револьверно”.
Тобто, коли ти проводиш великий бізнес, який мав би працювати на загальній системі. Це може бути якийсь супермаркет техніки або онлайн-магазин, який вичерпує ліміт ФОПа за місяць, потім бере наступного і так далі. Банк буде бачити, що ці ФОПи є пов’язаними за низкою критеріїв і буде їх об’єднувати, умовно, в одну групу компаній. Але поки не сильно очевидно, які це матиме наслідки. Тому що і сам Нацбанк заявляє, що з точки зору протидії ухиленням від сплати податків, це ще потребує розроблення відповідних заходів спільно з ним – із Нацбанком. Тобто мають бути кроки з боку податкового комітету, мають бути зміни до законодавства. Тому поки що це скоріше аналітичний етап, коли будуть напрацьовуватися ці бази даних банками.
“Обмеження стосуватиметься всіх вихідних переказів”
Обмеження стосуватиметься всіх вихідних переказів, причому як у межах України, так і за кордон. Вони будуть стосуватися і переказів P2P, тобто в платіжних системах, це Visa, Mastercard. І так само по IBAN, тобто в системі електронних платежів.
“Наступного року гривня буде доволі стабільною”
По-перше, це хороший показник. Це зараз приблизно обсяг, який забезпечує фінансування 5 місяців імпорту. Таким мінімальним здоровим показником вважається 3 місяці, 5 – це з запасом. І якщо не станеться якихось непередбачених подій, то всі експерти, які працюють з цим ринком, сходяться на тому, що це, зокрема, означає, що гривня буде доволі стабільною наступного року. Тобто, буде якась зовсім поміркована девальвація в межах 3-ох, 5-ти, можливо 6%, не більше. Тому що Нацбанк має запас і виходить з ним на міжбанк. А чому резерви виросли? Перша причина – це прихід значної зовнішньої допомоги. У листопаді до нас зайшло майже 7 млрд доларів.
Напередодні була новина про те, що 20 млрд дол із російських активів США спрямовують Україні. Наскільки я розумію, там механізм такий, що ми не всі їх отримаємо миттєво, але ми тепер впевнені, що ці кошти отримаємо навіть, коли Трамп стане президентом. І є гарантії по інших сумах. Тобто на наступний рік Мінфін спокійний в тому, що він отримає майже стільки зовнішнього фінансування, скільки треба, щоб перекрити дефіцит бюджету. І це якраз чудово. Тобто, економіка себе почуває спокійно, впевнено, як мінімум ще рік-півтора держава тут не матиме жодних проблем.
Джерело: Українське радіо.
Інші новини від експертів ЦЕС за посиланням.