Аналіз акцизної політики на тютюнові вироби

Підвищення ставок акцизу на тютюнові вироби стало важливим елементом податкової політики України в останні роки. Воно поєднує декілька цілей: зміцнення фіскальної стабільності, виконання міжнародних зобов’язань у процесі наближення до ЄС та зменшення поширеності куріння шляхом обмеження доступності тютюнових виробів.

Після початку повномасштабної війни система фіксованих ставок у гривні втратила свою ефективність, оскільки інфляція та знецінення валюти зменшували їхню реальну вартість. Це також погіршило прогнозованість як для держави, так і для бізнесу. Ухвалення в березні 2025 року закону, який прив’язує ставки акцизу до євро, стало важливим етапом реформи. Таке рішення зменшує вплив макроекономічних коливань та забезпечує поступове наближення України до чинного мінімального стандарту оподаткування в ЄС.

Водночас дискусія щодо акцизної політики виходить за межі суто фіскальних питань і охоплює проблематику розвитку нелегального ринку, регулювання новітніх тютюнових виробів та соціальних наслідків куріння. Це дослідження надає комплексну оцінку нової акцизної політики з огляду на її вплив на державні фінанси, легальний і нелегальний ринки та поведінку споживачів.

Дослідження базується на поєднанні статистичного аналізу, офіційних даних та критичної оцінки соціологічних та галузевих опитувань. Для отримання офіційних даних щодо надходжень та обігу акцизних марок було надіслано запити до Державної податкової служби. Обсяги нелегального ринку оцінювалися на основі результатів кількох паралельних досліджень (Kantar, KPMG та Економічної Експертної Платформи), які застосовують різні методології та можуть містити потенційні конфлікти інтересів, оскільки частина цих досліджень фінансується тютюновими компаніями. Для зменшення ризику викривлень використовувався порівняльний підхід та усереднені значення.

Також було враховано методологію опитувань щодо поширеності куріння та структурних змін у споживанні. У дослідженні беруться до уваги їхні обмеження, зокрема те, що висока рентабельність нелегального виробництва в Україні поєднується з інституційними викликами для органів, відповідальних за боротьбу з економічними злочинами. Водночас скорочення нелегального сегмента є спільним інтересом держави та легального бізнесу, оскільки чесна конкуренція створює умови для розвитку ринку.

Міжнародний досвід свідчить, що нелегальний тютюновий ринок не є унікально українським явищем. Навіть у країнах ЄС, зокрема у Франції та Ірландії, проблеми контрабанди та ухилення від сплати податків залишаються актуальними. Тому політику контролю над тютюном в Україні слід розглядати в ширшому європейському контексті; вона потребує комплексного підходу, що поєднує фіскальні, правоохоронні та інформаційні заходи.

Наш аналіз показує:

• Фіскальний ефект: у першій половині 2025 року надходження від акцизу продемонстрували суттєве зростання: у ІІ кварталі 2025 року вони збільшилися на 34,7% у номінальному вимірі порівняно з ІІ кварталом 2024 року.
• Поведінка споживачів: попри регулярне підвищення акцизних ставок, загальна поширеність куріння, включно з традиційними сигаретами, не знижується, а серед жінок і молоді навіть зростає. Це зумовлено доступністю дешевших продуктів та збереженням масштабів тіньового ринку.
• Тіньовий сегмент: обсяги нелегальної торгівлі залишаються високими (близько 20%). У 2025 році після підвищення ставок та переходу на єврові акцизи тіньовий ринок не зріс, а продовжив поступове зниження. Водночас низькі штрафи, слабке правозастосування та висока рентабельність нелегального виробництва все ще підтримують значний попит на незаконну продукцію.
• Нові тютюнові продукти: системи нагрівання тютюну (СНТ) оподатковуються нижчими ставками та залишатимуться приблизно на 20% дешевшими за сигарети щонайменше до 2028 року. Така асиметрія підриває принцип податкової рівності й може негативно впливати на громадське здоров’я.
• Тенденції ринку: легальне споживання зменшилося на 30% порівняно з 2017 роком, тоді як компанії дедалі більше орієнтуються на експорт та розширення виробництва нових тютюнових продуктів.

Рекомендації:

1. Уніфікувати акцизні ставки на сигарети та ТВЕНи, щоб уникнути стимулів переходити на продукти з нижчим оподаткуванням.
2. Запровадити онлайн-моніторинг та систему Track&Trace, щоб посилити контроль за обігом тютюнових виробів.
3. Посилити відповідальність за нелегальне виробництво та торгівлю, зробивши штрафи та кримінальні санкції справді стримувальними.
4. Врахувати соціальний вимір акцизної політики, зокрема посилити інформаційні кампанії щодо зниження куріння, особливо серед жінок та молоді.

Також на цю тему Богдан Слуцький та Денис Ящук підготували колонку для «Економічної правди».

Цей аналітичний документ підготовлено за фінансової підтримки Віденського інституту міжнародних економічних досліджень (wiiw). wiiw є партнером Ініціативи Bloomberg Philanthropies щодо зменшення вживання тютюну.