Трекер економіки України під час війни

Цей трекер економіки під час війни – лаконічніший формат щомісячних досліджень про стан економіки України, які ми випускаємо від початку повномасштабного вторгнення. Ці дослідження можна знайти за посиланням. Розділи періодично оновлюються, щоб містити найбільш актуальну інформацію.

Після падіння на 28,8% у 2022 році економіка України почала відновлюватися, однак темпи зростання поступово сповільнюються. Після зростання на 5,5% у 2023 році реальний ВВП зріс на 2,9% у 2024 році та на 1,8% у 2025 році. Слабші результати значною мірою пояснюють наслідками російських атак на енергетичну інфраструктуру та іншими воєнними викликами.

У І кварталі 2026 року реальний ВВП впав — вперше за три роки, за уточненими даними — на 0,6% р/р або на 0,7% порівняно з попереднім кварталом (у сезонно скоригованому вимірі).

ВВП скоротився через енергокризу, яку спричинили російські обстріли енергетики.

У червні інфляція сповільнилася і ціни навіть зменшилися на 0,1% після весняного сплеску внаслідок війни в Ірані. У річному вимірі зростання цін загальмувало з 8,2% у травні до 7,2% у червні. У повномасштабну ж війну Україна увійшла зі споживчою інфляцією на рівні 10% рік-до-року (р/р).

Продукти харчування подешевшали на 0,8% за місяць. Зокрема, у червні зменшились ціни на яйця (-27,8%), овочі (-3,7%), цукор (-0,8%) та молоко (-0,5%).

Пальне в червні подешевшало на 1,6%. Втім, воно залишається на 33,4% дорожчим, ніж у червні 2025 року.

За прогнозом НБУ, інфляція наприкінці 2026 р. ще пришвидшиться до 9,4% у річному вимірі, але потім піде на спад.

НБУ підвищив облікову ставку з 15% до 15,5% на засіданні правління з монетарної політики 30 липня 2026 року. НБУ підвищив облікову ставку, бо ціни зростають швидше, ніж очікувалося. Регулятор готовий підвищувати ставку й надалі, якщо це буде потрібно, щоб стримати інфляцію.

У червні 2026 року міжнародні резерви України зросли на 12,1% до $51,3 млрд.

За місяць до резервів надійшло $11,3 млрд міжнародної допомоги: $6,8 млрд від ЄС та $4,5 млрд через рахунки Світового банку. Ще $4,4 млрд від ЄС у межах першого оборонного траншу програми Ukraine Support Loan не були формально зараховані до міжнародних резервів через їх цільове призначення.

Відтік валюти був значно меншим за надходження. НБУ здійснив валютні інтервенції на $5,1 млрд, щоб згладжувати коливання курсу гривні. Ще $270 млн пішли на обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті, а $172 млн — на платежі МВФ. Переоцінка фінансових інструментів та інші чинники зменшили резерви ще на $191 млн.

Попри значні валютні інтервенції НБУ, масштабні надходження від міжнародних партнерів повністю перекрили відтік валюти. Поточний обсяг резервів достатній для фінансування 5,2 місяця майбутнього імпорту — суттєво вище за мінімально рекомендований рівень у 3 місяці.

З другої половини жовтня 2025-го курс долара — як офіційний НБУ, так і готівковий — почав зростати та вже впритул наблизився до позначки 45 грн/$. Ця девальвація є контрольованою НБУ, який зберігає режим керованої гнучкості, втручаючись на ринку з валютними інтервенціями, щоб не допустити значних коливань. Різкі стрибки малоймовірні через достатній рівень золотовалютних резервів, які дозволяють забезпечити ці інтервенції.

Від початку повномасштабного вторгнення всі власні надходження українського держбюджету йдуть на фінансування оборони; такі видатки займають приблизно половину бюджету. Всі цивільні видатки держбюджету Україна фінансує за рахунок іноземної фінансової допомоги — у 2026 році потреба у такому зовнішньому фінансуванні складає орієнтовно $50 млрд.

У 2026 році Україна вже розпочала нову програму співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ) та отримала перший кредитний транш у розмірі $1,5 млрд. Україна продовжує отримувати кошти за програмою ERA (за рахунок доходів від заморожених російських активів) — уже $9,7 млрд у 2026 році.

За підсумками 2025 року іноземна допомога покрила 56% додаткових потреб державного бюджету. У 2024 році цей показник становив 73%. Основою іноземного фінансування 2025 року були надходження коштів за рахунок доходів від заморожених російських активів (програма ERA). У 2026 році ключовим для України буде фінансування від Європейського Союзу в межах великого кредиту на €90 млрд, перші два транші якого країна отримала в червні.

Власні доходи держбюджету зросли на 28% р/р у червні. Найбільше зростання: надходження від НБУ зросли на 74% завдяки вищому прибутку, а рентні платежі — на 35% через зростання цін на природний газ.

Надходження ПДВ з імпорту також зросли (+30%), відображаючи зростання імпорту ($49,3 млрд у 1П’26 проти $38,3 млрд у 1П’25, +29%).

У 1-му півріччі 2026 року загальні видатки держбюджету досягли 2,8 трлн грн, що на 17% більше р/р. Воєнні видатки склали 1,8 трлн грн, або 64% усіх видатків: 51% профінансовано з власних джерел, 13% — за рахунок оборонної допомоги. Роком раніше цей розподіл становив 45%/16% — фінансування війни власним коштом зростає значно швидше (+33%), ніж оборонна допомога (-6%).

Цивільні видатки досі менше 40% бюджету; соціальний захист, найбільша цивільна категорія, зріс на 10% р/р.

Ринок праці України вкрай гостро відчуває на собі всі виклики повномасштабної війни. Економічний шок початку російського вторгнення спричинив падіння як попиту, так і пропозиції праці — бізнеси не наймали, а люди не подавалися на роботу. Згодом попит на робочу силу став поступово відновлюватися; водночас кількість охочих знайти нову роботу вже влітку 2022 взлетіла і перевищила середні показники 2021 року. Втім, далі тренди розійшлися: потреба у робочій силі весь час відновлювалася разом з відновленням економіки, а активність шукачів роботи скорочувалася — не в останню чергу через міграцію українців за кордон та мобілізацію до Сил оборони.

У середині січня 2026-го кількість нових резюме доволі стрімко зросла та вперше з 2022 року перетнула довоєнні показники. Обсяг нових вакансій при цьому коливається у проміжку 120-130%. Важливо: це не означає, що вакансій більше, ніж резюме. На одну нову вакансію припадає у середньому 2,5 нових резюме.

NB: Ми перерахували індекси, виключивши дані агрегатора Jooble через їх суттєву відмінність від даних work.ua та robota.ua

Від початку повномасштабного вторгнення Держстат не публікує даних щодо безробіття. Дослідницька агенція Info Sapiens робить власні оцінки його рівня. Відповідно до них, у липні 2026 року рівень безробіття в Україні скоротився до 11,3%. Проксі-показник рівня бідності — частка опитаних людей, що змушена економити на їжі — у липні впав до рівня 16,6%.

Зважаючи на те, що достеменно невідома як кількість безробітних, так і чисельність працездатного населення, цю оцінку безробіття доречно аналізувати в динаміці. Бачимо, що впродовж останніх кількох років в Україні спостерігалося зменшення рівня безробіття, однак рівень бідності загалом залишався високим. У 2026 ж році скорочення безробіття фактично зупинилося.

У липні 2026 року сезонно скоригований індекс очікувань ділової активності (ІОДА) трохи покращився до 50,5 і повернувся до позитивної зони, трохи вище нейтрального рівня. Оригінальні дані ІОДА трохи погіршилися, але залишились у позитивній зоні. Сезонно скориговані дані дозволяють побачити реальні тенденції.

Як повідомляє НБУ, позитивно на настрої бізнесу вплинуло, в першу чергу, надходження міжнародної фінансової допомоги.

Зміни в очікуваннях бізнесу є важливим суб’єктивним показником економічної ситуації, що сигналізує про поступове відновлення або погіршення ділової активності.

Індекс споживчих настроїв Info Sapiens у липні 2026 року становив 81,5 пунктів — покращення порівняно з квітнем (76,9). Індекс менше 100 означає, що серед громадян переважають негативні споживчі настрої. Складниками Індексу споживчих настроїв є Індекс економічних очікувань (93 у липні) та Індекс поточного становища (64,2). Споживчі настрої покращилися влітку та перевищили відповідні показники у липні 2025 та 2024 років. Ймовірно, важливою причиною стала стабільна ситуація з електропостачанням.

Тут ми не робимо сезонне коригування, бо для очікувань споживачів немає достатньої кількості спостережень, а коливання там переважно несистемні й не прив’язані до місяця року. На відміну від бізнесу, де очікування формуються під впливом більш фундаментальних сезонних коливань споживання, циклів проєктів, агросезонності тощо.

На жаль, з січня 2026 року Info Sapiens припинив щомісячне дослідження споживчих настроїв, і тепер оновлення відбуваються раз на квартал.

У липні 2026 року Україна вперше з вересня 2025 року завершила місяць нетто-експортером електроенергії: експорт зріс у 1,5 раза порівняно з червнем — до 233 ГВт·год, тоді як імпорт скоротився до 175,3 ГВт·год із 295,2 ГВт·год у червні. Співвідношення імпорту до експорту продовжило стрімко скорочуватися — з 4,2 у травні та 1,9 у червні до 0,8 у липні. Найбільшим напрямком експорту залишається Угорщина (112 ГВт·год), далі — Молдова (69) та Румунія (39 ГВт·год); менші обсяги пішли до Словаччини (12) та Польщі (2 ГВт·год). Зростання відбувається попри вуглецевий податок ЄС CBAM, який за даними Forbes Ukraine коштував українським експортерам електроенергії близько $26 млн виторгу за перший квартал 2026 року.

На відміну від кінця червня, коли через сильну спеку в Україні на кілька днів повернулися вимушені погодинні відключення, більшу частину липня «Укренерго» обходилося без загальнонаціональних графіків, попри повторні хвилі спеки та регулярні попередження про можливий дефіцит. Цьому сприяли ремонтна кампанія на атомних станціях, яка йде з випередженням графіка, та зростання сонячної генерації через значну кількість ясних днів. Водночас у прифронтових та постраждалих від обстрілів областях (зокрема Харківській, Донецькій, Запорізькій, Дніпропетровській, Сумській і Чернігівській) регулярно фіксувались точкові аварійні відключення через фізичні пошкодження мереж; наймасованіший комбінований удар стався в ніч на 30 липня і зачепив енергооб’єкти одразу в кількох регіонах.

Прайс-кепи, підвищені з 1 травня до 15 тис. грн/МВт·год, протягом липня не змінювались. Найбільшими постачальниками імпорту були Угорщина, Словаччина та Румунія (69, 45 та 42 ГВт·год відповідно); Польща і Молдова забезпечили 19 та 0,3 ГВт·год.

Ціни на ринку «на добу наперед» (РДН) у липні знизилися до 4,5 грн/кВт·год із 5,7 грн/кВт·год у червні. Динаміка впродовж місяця була нерівномірною: на початку липня, на тлі спеки й дефіциту потужності, ціна на кілька днів упиралася в стелю прайс-кепу, у середині місяця опустилася до 2–5 грн/кВт·год на фоні стабілізації енергосистеми, а до кінця липня знову почала зростати.

У червні обсяг зібраних культур був вищим на 20%, за даними Міністерства економіки, на фоні кращої врожайності та раннього старту збиральної кампанії. У липні USDA підвищила прогноз урожаю пшениці на 2026 рік на 0,5 млн т до 24 млн т, з експортом 14 млн т. Уряд очікує врожай зернових та олійних культур на рівні 81–83 млн т, що близько до рівня 2025 року.

У 1П 2026 українські порти обробили 42,4 млн тонн вантажів, причому обсяги агропродовольчих вантажів зросли на 20% р/р. Укрзалізниця підвищила тарифи на перевезення на 30% з 1 серпня через скорочення обсягів перевезень, втрати інфраструктури та високі виробничі витрати.

Експортні потужності портів Великої Одеси скоротилися на 30% на фоні посилення російських атак на елеватори, логістичні об’єкти та судна. За даними Міністерства агрополітики, лише 1 млн тонн можна перерозподілити до портів Дунаю.

У червні виробництво металургійної продукції зросло на 1-11% м/м. Однак у ІІ кв. металургійне виробництво скоротилося на 2-6% р/р. Україні дозволено експортувати лише 1,05 млн тонн металопродукції на рік, що на 60% менше, ніж у 2025 році, через нові квоти ЄС.

Депозити допомогосподарств продовжують зростати після невеликого падіння в березні. Гривневі та валютні депозити на вимогу залишаються на високому рівні — більше 200% від номінального значення 2021 року — що свідчить про високий попит на ліквідність.

Кредитування в Україні впевнено і стрімко зростає. Кредити зростають як через попит з боку бізнесу, так і через конкуренцію між банками, яка змусила їх пом’якшити умови кредитування. Споживчі кредити також стрімко зростають.

Втім, зверніть увагу, що якщо депозити вже сягнули показника у 200% від номінального значення 2021 року, то кредити ще ні. Зберігається розрив між депозитами і кредитами. Банкам вигідно вкладати гроші в депозитні сертифікати НБУ.

Ми оновили дані для обрахунку індексу корпоративного гривневого кредитування, вилучивши з них списані ПриватБанком непрацюючі кредити часів Коломойського.

За попередніми даними НБУ, у червні 2026 року баланс товарів та послуг був негативним: $-6,3 млрд. У червні Україна імпортувала загалом на суму $10,9 млрд. З цієї суми імпорт товарів — $8,8 млрд, імпорт послуг — $2,1 млрд. Експорт сягнув $4,6 млрд, з них експорт товарів — $3,2 млрд, а експорт послуг — $1,4 млрд.

ПриватБанк, як відповідальний бізнес та приклад корпоративного управління постійно працює над підвищенням рівня фінансової грамотності українців. Підтримуючи Центр економічної стратегії, банк робить свій вклад у стійке та інклюзивне економічне зростання України та її експертного середовища.

Ми використовуємо ChatGPT та Claude під час роботи над цією сторінкою: за їх допомогою ми можемо редагувати та перекладати тексти. Відповідальність за якість фінального продукту несе автор, старший економіст Максим Самойлюк.