Імпорт домінує над експортом: чим це загрожує економіці?

Через російське вторгнення українським виробникам ще складніше конкурувати з іноземними товарами, що спричинило великий розрив між експортом та імпортом.

У липні Україна імпортувала товарів і послуг на $3,2 млрд більше, ніж експортувала (за сім місяців цього року — понад $10 млрд). Для порівняння, за весь минулий рік від’ємне сальдо склало $2,6 млрд.

Це призводить до “проїдання” золотовалютних резервів та тисне на курс гривні, а скорочення власного виробництва є однією з головних причин падіння економіки.

Пільги для імпорту, введені на початку вторгнення, коли товари, зокрема автомобілі, ввозились до України без мит і ПДВ. Повторювати таке не варто, кажуть у розмові з LIGA.net нардеп від Голосу Ярослав Железняк та старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай.

Стискання внутрішнього ринку. Для вітчизняних виробників український ринок є головним, і коли він зменшується, скорочується виробництво і не діє ефект масштабу, каже Гайдай.

“Кожна одиниця товару для вітчизняного виробника стає дорожчою. У закордонних конкурентів такої проблеми немає, бо український ринок для них не суттєвий”, —  пояснює він.

Додаткове оподаткування. Якщо йти шляхом обмеження імпорту, можна запровадити додаткове оподаткування окремих категорій товарів, наприклад, предметів розкоші чи дорогих авто, пропонує Гайдай. Тобто не чіпати критичний імпорт.

“Але тут є проблема — такі обмеження працюють, якщо ефективно функціонує митниця, яка буде боротись з контрабандою. У мене є сумніви, що зараз вона здатна на це”, — додає він.

На початку серпня Національний банк і Мінфін запропонували ввести 10-відсотковий збір на увесь імпорт. Проте в підсумку уряд відмовився від цієї ідеї. Гайдай пояснює — через низьку еластичність попиту імпорт зменшиться не на 10%, а значно скромніше, десь на 3-4%, що не буде істотним.

“Також є внутрішні виробники, у яких є частка імпорту у виробництві. Відповідно, це призведе до зменшення ВВП і зниження податкових надходжень. Тому, вочевидь, уряд вирішив, що воно того не варте”, — каже він.

Боротьба зі зловживанням торговельними кредитами. Як таке це нормальне явище, однак через жорсткі валютні обмеження деякі українські компанії використовують їх для виведення капіталу за кордон. Наприклад, компанії сплачують за товар чи послугу наперед, але фактично вони до України не потрапляють.

“До війни це (загальний об’єм торговельних кредитів. — Ред.) було $300-400 млн на місяць, зараз же — більш ніж $2 млрд”, — зазначає Юрій Гайдай.

Марія Репко з ЦЕС у розмові з LIGA.net висловила сподівання, що НБУ намагатиметься розв’язати проблему. Додаткові обмеження могли б зменшити такий “віртуальний” імпорт.

Вивезення зерна. Зараз декілька українських портів працюють на вивезення зерна, що матиме позитивний вплив на експорт і, відповідно, на платіжний баланс. Тут є й довгостроковий вплив, вважає Гайдай.

“Крім самої валюти (яка заходить в Україну завдяки продажу зерна. — Ред.) важливо, що звільняються сховища, відповідно, аграрії запланують більше засіяти на наступний рік”, — пояснює він.

Матеріал з Ліга.нет.