5 графіків, щоб зрозуміти виклики української економіки

Повномасштабне вторгнення 2022 року та подальша затяжна війна докорінно змінили українську економіку, яка значною мірою переорієнтувалася на потреби оборони. Водночас фінансових ресурсів досі бракує.

Чотири роки війни глибоко змінили економіку України. Шок від повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року спочатку призвів до скорочення валового внутрішнього продукту (ВВП) України на третину. І, як і в Росії, в країні сформувалася модель військового кейнсіанства: зростання тепер стимулюється державними витратами та інвестиціями в оборонний сектор.

«Війни, як правило, заморожують економічну активність. Щоб компенсувати цей ефект і протистояти вторгненню, український уряд влив значні кошти в оборонний сектор, що призвело до суттєвої трансформації структури економіки, яка стала набагато більш залежною від державних витрат», — пояснює Люк Купер, доцент кафедри міжнародних відносин Лондонської школи економіки та політичних наук (London School of Economics, LSE).

«Навіть приватний сектор, ослаблений війною у своїх можливостях інвестувати та розвиватися, сьогодні значною мірою залежить від державних замовлень», – продовжує дослідник.

1/ ВВП України не повернувся до свого довоєнного рівня

Після початкового шоку Україна все ж відновила зростання вже у 2023 році. 

«2022 рік був роком шоку від вторгнення. 2023 рік був роком надії, з успішною контрнаступальною операцією проти Росії. Наступний рік був роком адаптації до війни, яка триває, без найближчої перспективи закінчення конфлікту», – підсумовує Максим Самойлюк, економіст Центру економічної стратегії (ЦЕС) у Києві та автор нещодавнього огляду стану української економіки. «Нарешті, 2025 рік можна визначити як рік вимушеної нормальності, коли все суспільство і підприємства усвідомили, що війна є нашою новою реальністю».

ВВП України все ще залишається значно нижчим за довоєнний рівень (-20 %), але український дослідник вважає, що можна було очікувати ще більшого спаду, зважаючи на інтенсивність війни, оскільки майже 20 % території все ще окуповано Росією, а на прифронтових територіях будь-яка економічна діяльність зведена нанівець.

Регіон Донбасу, історичний промисловий двигун країни, фактично зруйнований. Майже всі металургійні заводи, такі як «Азовсталь», підприємства харчової промисловості та теплові електростанції були зруйновані.

Але, як пояснює Іван Савчук, географ з CNRS, багато промислових підприємств було перенесено зі сходу на захід України, подалі від лінії фронту:

«Таким чином, регіон Закарпаття [на крайньому південному заході України] перебуває в процесі прискореної реіндустріалізації. Будівництво ведеться повсюдно».

2/ Уряд зумів збільшити власні ресурси

Втративши ще 20 % свого довоєнного валового внутрішнього продукту, як Україна знаходить кошти для фінансування своїх військових зусиль та основних потреб населення? Це складне завдання, тим більше, що, повернувшись до Білого дому на початку 2025 року, Дональд Трамп припинив поставки зброї до Києва.

«Україна була змушена купувати більше військового обладнання за власні кошти, мобілізуючи власні ресурси або іноземне фінансування. Все це було дуже витратним: наприкінці 2025 року країна перебувала у скрутному бюджетному становищі», – нагадує економіст ЦЕС.

У фінансовому плані міжнародна допомога є важливим джерелом доходів для України. Так, ЄС надав їй 56,9 млрд доларів між 2022 і кінцем 2025 року (переважно у вигляді позик), а США – 30 млрд доларів (виключно у вигляді грантів). Загалом міжнародна допомога покрила 56 % потреб України у 2025 році.

Щодо решти, уряд України також зумів значно збільшити свої податкові надходження з 2022 року. ПДВ, податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб: всі джерела доходів зростають. Порівняно з 2021 роком, зростання податкових надходжень перевищує 20 % у реальному вираженні, тобто з урахуванням інфляції.

Згідно з аналізом Юлії Маркуц та її колег з Київської школи економіки, це пояснюється, зокрема, підвищенням у 2024 році військового збору, який з 2014 року повинні сплачувати всі платники податків для підтримки воєнних зусиль, а також розширенням бази оподаткування через підвищення середньої заробітної плати, спричинене інфляцією та нестачею персоналу в деяких секторах. Після 2022 року кілька мільйонів українців виїхали за кордон, а близько 900 000 чоловіків служать в армії.

«Зростання податкових надходжень стало справжньою історією успіху українських військових зусиль», – підкреслює Люк Купер. Крім того, «війна змінила ставлення громадян до держави. Якщо раніше вони вважали її відносно клептократичною, то тепер вона також сприймається як захисник загальних інтересів.»

Корупційні скандали продовжують спалахувати на найвищому державному рівні, але їх розкриття негайно призводить до звільнень або відставок. Своєю регулярною громадською активністю, зокрема з 2022 року, українське населення нагадує своїм керівникам про категоричну відмову від практик кумівства та збагачення.

3/ …але цього недостатньо, щоб впоратися зі зростанням витрат

Незважаючи на зростання податкових надходжень, ресурсів не вистачає для покриття витрат країни, які були збільшені через величезні потреби України в обороні.

Обіцянка, дана ЄС наприкінці грудня, надати Україні кредит у розмірі 90 мільярдів євро, підтверджена цього тижня, дає країні перепочинок. Як і попередні пакети фінансової допомоги ЄС. 

Але щоб отримати ці 90 мільярдів, Україна повинна приєднатися до нової програми Міжнародного валютного фонду (МВФ), яка вимагає від неї проведення низки реформ. Особливо непопулярною є одна з них: зниження порогу оподаткування ПДВ для самозайнятих осіб, яких у країні дуже багато, що для них означатиме підвищення податків.

Тим більше, що для українців війна вже є надзвичайно дорогою. Соціальні видатки держави залишаються обмеженими, тоді як потреби зростають через поранених, внутрішньо переміщених осіб і втрату робочих місць.

«З глобальної точки зору, цифри показують, що фінансове та податкове становище України є задовільним. Але за цими даними стоять складні людські історії», – підсумовує Люк Купер.

4/ Росія прагне знищити потужності з виробництва електроенергії України

Наприклад, цієї зими населення особливо страждає від холоду через російські удари, які знищили значну частину потужностей з виробництва електроенергії, тоді як температура наближається до -20 °C. Щоб компенсувати це, Україна має масово імпортувати електроенергію з країн ЄС. Але цього недостатньо, щоб задовольнити попит.

Якщо російські удари зосереджені на столиці, Києві, та регіонах, що межують з лінією фронту, майже вся територія України страждає від відключень електроенергії. Без опалення в деяких квартирах температура ледь утримується на рівні вище нуля.

На початку лютого Національний банк України переглянув свій прогноз зростання на 2026 рік з 2,2 % до 1,8 %, пояснивши це зниження атаками на енергетичну систему.

5/ Сільське господарство має знайти нові експортні ринки

Сільськогосподарський сектор, який зазвичай робить значний внесок у зростання української економіки, також перебуває у скрутному становищі. За словами Максима Самойлюка, цей сектор, який є провідним експортним сектором і «хребтом української економіки», мав невдалий 2025 рік.

Як виробництво, так і експорт скоротилися порівняно з попереднім роком.

«Це пояснюється як несприятливими погодними умовами, так і закінченням режиму вільної торгівлі з ЄС з червня», — пояснює Максим Самойлюк.

Після вторгнення 2022 року Україна скористалася скасуванням квот і мит на експорт сільськогосподарської продукції до 27 країн, але термін дії цієї угоди закінчився і вона не була продовжена в такому вигляді.

«Українські експортери сільськогосподарської продукції повинні знайти нові міжнародні ринки на Близькому Сході та в Азії, використовуючи порти Чорного моря, які продовжують функціонувати», – додає економіст ЦЕС. Це лише одна з багатьох проблем, що стоять перед українською економікою.

На думку Люка Купера, і Україна, і Росія мають справу з сильною зовнішньою залежністю: Москва — від експорту вуглеводнів та їх цін, Київ — від міжнародного фінансування.

«Але я вважаю, що Україна перебуває в кращому становищі, ніж Росія, незважаючи на менший розмір економіки. У середньо- та довгостроковій перспективі вона має доступ до міжнародних ринків і можливість приєднатися до ЄС, що є вагомими перевагами для розвитку. Таких перспектив не має Росія, яка залишиться в скрутному становищі, навіть якщо всі санкції будуть скасовані», – вважає Люк Купер.

Як в економічному, так і у військовому плані, український опір ще далекий від завершення.

Джерело: Alternatives Economiques.

Інші новини від експертів ЦЕС за посиланням.