Виконання маяків МВФ: де ми зараз і які ризики затримки реформ
У вересні планується черговий перегляд виконання зобов’язань, взятих на себе владою перед МВФ, але вже зрозуміло, що з виконанням структурних маяків МВФ є затримки.
Саме на МВФ орієнтуються решта донорів, оцінюючи прогрес України на шляху реформ. Що саме пішло не так і в чому полягають ризики, прокоментували Укрінформу експерти та учасники, наближені до процесу.
31 березня МВФ затвердив для воюючої України чотирирічну програму в розмірі 15,6 млрд доларів США. Вже у квітні Україна отримала перший транш у понад 2,7 млрд доларів.
Програма МВФ передбачає виконання 23-х структурних маяків МВФ. Це реформи, які направлені на підтримку економічної стабільності в умовах високої економічної невизначеності через війну, необхідності зміцнення державних інституцій та євроінтеграції. Перегляд виконання відбувається щоквартально, і після першого перегляду, який відбувся наприкінці червня, Україна, виконавши перші п’ять маяків МВФ вчасно (до кінця травня), отримала черговий транш – 890 млн доларів США.
А от подальше виконання зобов’язань перед МВФ затримується. Як мінімум два маяки, виконання яких передбачено на кінець липня, Україна прострочила. Ще з одним (стосується податкової політики) теж є невизначеність. Тож існують певні ризики отримати негативну оцінку під час наступної “ревізії” виконання угоди з МВФ, що планується на кінець вересня.
Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії вважає найбільш проблемним питанням статус національних публічних діячів (маяк 14). У травні уряд вніс до парламенту законопроєкт №9269, який повертає статус національних публічних діячів (ПЕП) до відповідності стандартам ЄС та FATF. Якщо закон ухвалять, високопосадовці матимуть статус ПЕП “пожиттєво”.
За словами експерта, також виникає питання по електронному декларуванню національних публічних діячів, щодо яких банки мають здійснювати додатковий фінансовий моніторинг. “Але я думаю, що тут будуть дискусії, тому що пропонується, по суті, довічний статус ПЕП для всіх, хто залучений до політичного життя.
Це надто жорстко і може викликати небажання людей взагалі працювати на державу, бо це все життя створюватиме людині проблеми в стосунках з банками», – зауважив Вишлінський. Але він певен, що МВФ надасть українській владі можливість виправити те, що не відповідає умовам угоди.
«Я так розумію що найбільша проблема – це таймінг і те, що виконано станом на зараз. Наступна місія МВФ має бути наприкінці вересня і скоріш за все – українській владі дадуть шанс все виправити. Крім того, багато всього депутати наприймали влітку”, – коментує Укрінформу Гліб Вишлінський.
Юрій Гайдай, старший економіст Центру економічної стратегії теж вважає, що ситуація є проблемною і несе ризики для України.
«Ситуація з МВФ є досить серйозною, бо є ряд маяків, по яких уже маємо прострочення, також є сумніви в тому, що деякі наші зусилля МВФ узагалі зарахують”, – каже економіст.
І наводить приклад того ж податкового закону, в якому в останній момент були змінені критерії для тих, хто підпадає під перевірки. “Перелік звузили до окремих ризикових галузей – це ігровий бізнес, фінансові послуги й акцизні товари. Це не було узгоджено з МВФ, і є ризик, що там не зарахують виконання структурного маяка та перенесуть його терміни з чітко прописаною вимогою – що саме має бути зроблено», – пояснює Гайдай.
З тих маяків, що «підвисають», Гайдай назвав передачу ОГТСУ в управління Міненерго та електронне декларування.
Коментарі для Укрінформу.