Як і хто може допомогти підприємцям під час війни?

Відключення електроенергії, терористичні атаки росії, податкові перевірки та непотрібні регулювання — протягом війни бізнесу доводиться долати безліч викликів, щоб продовжити існування.

Про те, хто і як може допомогти підприємцям, розповів директор ЦЕС Гліб Вишлінський в інтерв’ю для фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва. Ми вибрали кілька найголовніших тез.

Допомога від держави

По-перше, потрібно переосмислити діючий мораторій на перевірки і в принципі скасувати непотрібні регулювання. Уряд вже подав до Верховної Ради такий законопроєкт. Це не лише допоможе бізнесу, а й зекономить ресурси держави.

По-друге, треба використовувати кредитування під субсидовану державою відсоткову ставку, щоб постраждалі від бойових дій підприємства могли відновити діяльність. Це може бути безвідсоткове кредитування на відновлення конкретних об’єктів тощо.

Те саме стосується сільського господарства. Ситуація складна, бо зросли витрати на логістику. Тому потрібно забезпечити достатнє фінансування на весняну посівну, щоб не втратити наступний урожай.

Міжнародна допомога та кошти агресора

Великі програми міжнародної допомоги або конфіскація російських активів мають допомогти бізнесу, який зазнав прямих втрат під час бойових дій.

Важливими є і великі програми інфраструктурного відновлення. Спочатку вони створюють попит на будівельні матеріали, на працю в будівельному секторі, потім на закупівлю необхідного обладнання.

Поступово це розкручує шестерні української економіки. Люди, залучені в програми, отримують гроші. З’являються вільні кошти, які витрачають на товари вже не першої необхідності. А це починає допомагати малому і середньому бізнесу, який працює в секторах економіки, які не є критично важливими для виживання.

Допомога громадського сектора

Є відомі приклади громадських ініціатив, які вже допомогти бізнесу. Наприклад, World Central Kitchen (організація, яка забезпечує харчуванням постраждалих після стихійних лих) зібрала сотні мільйонів доларів на харчування для постраждалих українців.

Щонайголовніше, вони не привозили продукти і кухарів з-за кордону, а контрактували українських рестораторів, закуповували наші товари. Це створювало робочі місця і допомагало зберегти бізнеси.

Послухати більше на цю тему можна в інтерв’ю за посиланням.