Чому зростає курс євро?
На тлі “хвороби” долара, євро все більше перетворюється на ту саму “умовну одиницю” 90-х – мірило усього для бізнесу та населення. А наявність двох “умовних одиниць” одночасно створює як ризики, так і відкриває нові можливості.
Український “матрац” (точніше – те, що під ним) це найбільш втаємничений, але й найбільш показовий індикатор стану фінансових справ у країні. І тепер, на тлі зростання курсу євро, саме загальноєвропейська валюта нарощує свої обсяги у схованках наших співгромадян. А ще – у резервах НБУ та державних фінансах, адже, без допомоги від США за Трампа, саме у євро ми отримуємо найбільше фінансової підтримки від донорів.
Але чи це дійсно зростання євро, а не чергове падіння гривні? Як посилення євро вплине на ціни в Україні та на бюджет країни? Як це вплине на українців за кордоном – туристів, заробітчан та, безумовно, біженців? І, загалом, таке зростання євро за умов послаблення долару – це нам більше на користь чи навпаки?
Євро проти долару
На тлі політичних негараздів між ЄС та США (торгові війни “на паузі”, але не завершені) нарощується певна конкуренція між євро та доларом: останній слабшає, а євровалюта – навпаки, посилюється.
Варто додати, що євро дорожчий за долар всі останні десять років, з деякими виключеннями.
Наприклад – 2022 року, коли Кремль обмежив постачання газу до ЄС перед опалювальним сезоном та сподівався, що європейці побіжать до росіян на уклін. Тоді євро різко втратив у ціні, а долар посилився – курс складав 0,96 євро за 1 “портрет” американського президента.
Проте частішою є зворотня картина – коли долар дешевшає відносно євро на тлі криз. Так було за “пізнього” Трампа в його першу каденцію, коли “зелена” валюта встановила антирекорд – 1,24 долари за 1 євро. Друга, але менш значна хвиля знецінення долару – під час Байдена у часи пандемії 2020 року. При чому не варто думати, що євро стрімко дорожчав – девальвація була у обох валют, просто долар тоді дешевшав швидше.
Потім був згаданий тимчасовий ефект послаблення євро у 2022 році, а також наприкінці каденції Байдена у 2024 році та на початку 2025-го. Проте нова-стара адміністрація Трампа одразу почала “боротися” з “переукріпленим” доларом, щоб підтримати власний експорт.
Цей процес йшов паралельно з митними скандалами – все заради того, щоб американський експорт посилити, а імпорт до США з інших країн, навпаки, послабити. Чим вирівняти зовнішній торговельний баланс, який так непокоїть Трампа.
З курсу 1,01 долара за євро у січні американська валюта знецінилася до 1,16 у червні. Що й призвело, відповідно, до здорожчання євро – в Україні у тому числі. Адже курс гривні, за старою “звичкою”, прив’язано саме до долару.
Відповідно до гривні за той же період курс європейської валюти посилився з 42,7 гривні за 1 євро на початку січня до 48,1 гривні за 1 євро 16 червня. Власне, це і був рекорд для євро та антирекорд для гривні. Офіційний курс НБУ на момент написання статті був 47,86 грн, що свідчить про певну (і, можливо, тимчасову) корекцію курсу.
“Поточне зростання курсу євро до гривні – це, передусім, наслідок зміцнення самої європейської валюти на світових ринках, а не ознака девальвації гривні. Євро посилився до найвищого рівня щодо долара США з 2021 року. Це зумовлено низкою глобальних чинників: послабленням долара через втрату ринкової впевненості в американській торговельній політиці, очікуванням пом’якшення дій Федеральної резервної системи США, а також риторикою представників Європейського центрального банку, які наразі демонструють жорстку позицію щодо ставок”, – вважає економіст Центру економічної стратегії (ЦЕС) Богдан Слуцький.
На його думку, курси євро й долара до гривні в Україні майже повністю відповідають їхньому співвідношенню на міжнародних ринках. Що означає, що український валютний ринок “функціонує стабільно, без спотворень”, і гривня реагує адекватно на глобальні тенденції, “а не слабшає з внутрішніх причин”.
“Високий” євро “латає” бюджетні “дірки”
Це також може збільшити привабливість українських євробондів, номінованих у євро. Проте, на думку Андрія Шевчишина, “цей інструмент не такий популярний”, порівняно з євробондами у доларі. Це при тому, що єврооблігацій загалом емітовано лише “десь на 3 мільярди”, де євро займає лише “невеличку частку”. Тобто, вплив зміни курсів на ринок цінних паперів буде позитивним з точки зору надходжень, але для бюджету – не дуже потужним.
Але сприятливим вплив на бюджет та державний борг буде у короткостроковій перспективі. Натомість у довгостроковій – можуть з’явитися виклики. На цьому наполягає Богдан Слуцький з ЦЕС.
“У короткостроковій перспективі ситуація з євро навіть грає на користь українському держбюджету: помітна частина зовнішнього фінансування надходить у євро, тож вищий курс означає більший обсяг гривневих надходжень під час конвертації”, – вважає він.
А довгострокові ризики окреслює наступним чином:
“На кінець квітня 2025 року частка євро в структурі державного та гарантованого боргу становила 38% – більше, ніж у долара (24,5%) чи гривні (23,6%). Формально, це означає, що подальше зростання курсу євро може збільшити гривневе навантаження на держбюджет у майбутньому, – каже економіст, але додає, що не все так драматично. – Проте більшість єврових зобов’язань, які Україна залучає, є пільговими та довгостроковими – із погашенням лише з 2035 року. Це робить валютний ризик довгостроковим, а не поточним. До того часу валютна динаміка ще не раз зміниться”.
Експерт також закликає зважати, що “надто сильний євро у довгостроковій перспективі також не вигідний самому Євросоюзу”, оскільки знижує конкурентоспроможність його експорту. Власне, це і пояснює скепсис єврочиновників щодо лідерської ролі євро.
“Саме тому Європейський центральний банк не залишатиме курс без уваги – якщо довгострокові негативні наслідки для економіки почнуть переважувати короткострокові вигоди, регулятор має всі інструменти для відповідного реагування”, – натякає Богдан Слуцький на те, що ЄС буде рано чи пізно послаблювати курс євро, щоб підтримати експорт.
До речі, а що з впливом на український експорт та імпорт?
Євро штовхатиме ціни вгору, але сприятиме валютним надходженням
Зміцнення євро поступово виходить за межі валютних ринків і його наслідки вже починають відчувати й споживачі. Одним із головних каналів такого впливу є зростання вартості імпорту з ЄС, включно з енергоносіями, транспортом, технікою та обладнанням. Це, своєю чергою, позначається на собівартості продукції, логістичних витратах і кінцевих цінах для споживача.
Богдан Слуцький з ЦЕС теж цей ризик відмічає, проте головним вважає – фактор часу. Масштаб такого впливу на ціни від зміни курсів та загалом несприятливої кон’юнктури залежатиме від того, як довго така ситуація протримається.
“Для споживачів це означає потенційне зростання цін на імпортовані з ЄС товари. Тобто це буде мати проінфляційний ефект, проте його масштаб залежатиме від того, наскільки стійкою буде поточна динаміка”, – каже він.
Втім, така ситуація має не лише негатив, але й позитив – адже це здешевлює українські товари для споживача у ЄС, а, отже, ми зможемо продати більше (і більше заробити).
“З точки зору зовнішньої торгівлі, здешевлення гривні до євро робить українські товари дешевшими для покупців з ЄС, що теоретично може посилити експорт. Однак позитивний ефект буде обмеженим, оскільки експорт України до ЄС здебільшого сировинний і має низьку чутливість до цін. Натомість Україна імпортує з ЄС переважно товари, які важко замінити – транспорт, техніку, обладнання”, – продовжує Богдан Слуцький “на позитиві”, хоча теж не без ложки “дьогтю”.
Таким чином, як позитивний, так і негативний вплив на українську економіку від курсових рекордів буде не дуже вражаючим. Внутрішні ціни обмежено зростатимуть (тут вплив цін на нафту важливіший, ніж курс євро), у той час як валютні надходження та бюджетні доходи від акцизів з податками так само обмежено будуть збільшуватись.
Джерело: УНІАН.
Інші новини від експертів ЦЕС за посиланням.
Більше на цю тему:
