Ефект останньої ночі: чому Верховна Рада провалила маяки МВФ

Місія Міжнародного валютного фонду (МВФ) розпочала роботу в Києві для першого перегляду чотирирічної програми розширеного фінансування EFF на 8,1 мільярда доларів. «Дискусії фокусуватимуться на макроекономічній політиці та ключових структурних реформах», – повідомила 27 травня постійна представниця МВФ в Україні Прішила Тофано.

На кону – не лише черговий транш від МВФ у сотні мільйонів доларів, а й частина багатомільярдної допомоги від Євросоюзу. Причина – затримка з ухваленням низки законопроєктів, так званих маяків, виконати які Київ пообіцяв міжнародним партнерам у межах програми реформ. Які саме закони «зависли» у Верховній Раді?

Що Україна встигла і чого не встигла зробити?

Україна не виконала вчасно частину структурних маяків, необхідних для продовження фінансування від МВФ, однак ситуація поки не є критичною. Подальша доля нового траншу тепер залежить від переговорів Києва з МВФ щодо перенесення дедлайнів. Про це в коментарі DW заявив експерт з податкової політики Центру економічної стратегії Богдан Слуцький.

«Якщо подивитися чисто формально, то в нас не виконано вчасно нічого. Дедлайн по чотирьох маяках був – березень 2026 року. Але, як кожен студент, якщо він знає, що «домашку» перевірятимуть не в березні, а у травні, то дочекалися травня, коли приїхала місія МВФ», – порівнює експерт.

За його словами, у підсумку Україна виконала лише частину вимог, а найскладніший блок – податковий – фактично провалила. Слуцький зазначає, що попри затримки Київ все ж виконав три із чотирьох структурних маяків МВФ. Першим стало призначення нового голови Державної митної служби. Це зробили невчасно, але зробили. Другим пунктом стало виконання вимоги щодо відмови держави від націоналізації та докапіталізації несистемних банків, тобто невеликих банків, діяльність яких не впливає на стабільність банківської системи України. Третім виконаним маяком стало вдосконалення процедури призначення наглядових рад держбанків.

Натомість четвертий маяк, який стосувався податкової та фіскальної політики, виявився найбільш проблемним. Він складався одразу з кількох законодавчих змін: продовження військового збору, оподаткування цифрових платформ та міжнародних посилок, а також змін до спрощеної системи оподаткування. Єдиним пунктом, який парламенту вдалося ухвалити 7 квітня, стало продовження військового збору на три роки після завершення війни.

«Якщо подивитися статистично, то ми виконали приблизно 3,25 з 4 маяків. Але за правилами МВФ це не має жодного значення: якщо не виконано хоча б щось одне, країна вважається непідготовленою», – зазначає Богдан Слуцький.

Джерело: Deutsche Welle (DW).

Інші новини від експертів ЦЕС за посиланням.