Коли принцип розумності не діє. Як зменшити тиск державного регулювання в Україні

В умовах війни, коли підприємці страждають від зменшення попиту, втрати активів, людського капіталу, перебоїв з електропостачанням, оптимальна регуляторна політика має бути іншою, ніж навіть у ліберальній економіці мирного часу: пріоритетом стає збереження та підтримка підприємницької активності.

Оскільки простору для зниження податків немає, необхідно знижувати адміністративне навантаження — як на підприємців, так і на відповідні державні органи. На час війни доцільним є збереження лише регулювання провалів ринку, які можуть становити безпосередню загрозу для громадян та нацбезпеки.

В Україні діє понад 1 000 інструментів державного регулювання. Зважаючи на те, що Україна прямує в ЄС, найближчим часом виникнуть додаткові регуляторні зобов’язання. ЄС — далеко не ліберальна юрисдикція. Але інтенсивне регулювання там компенсується принципом розумності (коли перевіркою підприємця займаються лише тоді, коли він у своїй діяльності досягає істотних масштабівта значного впливу на фактори небезпеки), ризик-орієнтованим підходом і мінімальною корупцією на низовому рівні.

У нас де-факто не діє принцип розумності, хоча він і прописаний у законі. Тому імплементацію Євродиректив потрібно починати саме із практичного запровадження європейського регуляторного підходу, щоб не переобтяжити українських підприємців.

Велика війна та «екстренна» дерегуляція на багатьох прикладах наочно показала, які норми та регуляції мають значення, а які лише обтяжують бізнес, не адресуючи ризики.

Підприємці, особливо ті, що релокували свій бізнес, зауважують, що значна частка регуляторно-адміністративного навантаження створюється на місцях.

Оскільки простору для зниження податків немає, необхідно знижувати адміністративне навантаження

Держслужбовці часто орієнтовані не на вирішення потреб бізнесу, а на регулювання підприємців. Причому ключовою метою регулювання є навіть не зменшення істотних ризиків для населення та держави, а ризиків формальної відповідальності самих посадовців згідно власних посадових обов’язків.

Це проблема, яку, на відміну від корупції, не можна вирішити за рахунок лише цифровізації, яка виключає особисті контакти підприємців з чиновниками, бо зрештою процеси впираються у внутрішні інструкції, які передбачають ту саму участь посадових осіб. Відповідно, щоб провести успішну цифрову дерегуляцію, необхідні зміни до законодавства та внутрішніх інструкцій; гарним прикладом тут може бути закон про «пейперлесс».

Дерегуляція воєнного часу

Після початку повномасштабного вторгнення, Парламент та Уряд прийняли ряд заходів для спрощення бізнесу та зменшення адміністративного та фіскального навантаження. Більшість з них діятимуть до кінця воєнного стану, деякі вже переглянуті або будуть переглянутими, зокрема, спрощена система оподаткування (ССО). Рішення щодо розширення доступу до ССО для середнього та великого бізнесу, зниження ставки ЄП для 3-ї групи до 2%, звільнення від обов’язку платити податки ФОПів на 1-й та 2-й групах ССО призвели до переходу багатьох підприємців на ССО.

Водночас це призвело до зменшення податкових надходжень, поставило у програшні умови підприємців, які залишились на загальній системі, та розширило можливості збуту контрабанди через відсутність контролю оборотів, а в майбутньому стало б перешкодою для інтеграції до податкової системи ЄС через несумісність.

Для боротьби з дефіцитом палива були запроваджені нульові акцизи, знижений ПДВ та послаблення екологічних норм. Та на фоні жорсткого регулювання цін це не допомогло уникнути дефіциту пального, який проявився в квітні. І тільки повернення ринкового ціноутворення на початку літа дозволило наситити ринок товаром, хоч і здорожчило пальне на 40%

Деякі хороші рішення було прийнято в адміністративно-управлінській сфері. Місцева влада отримала право змінювати місцеві податки для пристосування до потреб бюджету. Позитивно на бізнес вплинуло припинення державного нагляду та податкових перевірок, а також дерегуляція трудового законодавства, що додало працедавцям гнучкості.

Податки

По завершенні воєнного стану потрібно повернутися до норм, що були до початку війни. В рамках законопроєкту 8401 скасовуються деякі ставки ЄП та можливість для ФОПів не сплачувати податок. Також відновлюються штрафні санкції та документальні перевірки.

По завершенню воєнного стану потрібно провести реформу спрощеної ССО, щоб звузити простір для збуту нелегальної продукції та продукції тіньового виробництва, а також змінити розподіл податків між державними та місцевими бюджетами для створення додаткових стимулів для місцевої влади покращувати місцеві умови ведення бізнес. Також потрібно зберегти норму про прийняття на роботу будь-якої категорії працівників з випробувальним терміном. Це додає гнучкості ринку праці, дозволяючи роботодавцям перевіряти кваліфікацію працівників та не витісняючи «захищені категорії» працівників із ринку праці.

Регуляторний перегляд

Законопроектом 8058, поданим до ВРУ, пропонується встановити принципи та порядок швидкої та якісної перевірки актів державного регулювання, запровадити «подвійну вимогу чинності» (у суб’єктів господарювання вимагатимуть лише ті документи, які одночасно визначені законом та віднесені до переліку обов’язкових) та принцип «1 in — 2 out» (для додавання нових дозвільних документів необхідно вилучити два існуючих), а також зробити всі необхідні документи доступними в електронній формі через застосунок «Дія».

Матеріал з NV.