Ринок праці після коронакризи: які професійні навички будуть потрібні жінкам?

Коронавірусна пандемія похитнула світову економіку в 2020 році. Компанії були вимушені відправити працівників по домівках, деяких перевести на неповний робочий день, а деяких – звільнити.

Жінки виявилися більш вразливими до економічних наслідків пандемії, ніж чоловіки, і це є світовою тенденцією.  В Україні чисельність зайнятих жінок за 2020 рік скоротилась на 4%. До втрат спричинилися такі тенденції:

(1) вища концентрація жінок у секторах, уражених карантинними обмеженнями: втрачали роботу у торгівлі, сфері послуг та індустрії гостинності, де зайнята кожна четверта працююча жінка. Це прямий наслідок карантинних обмежень на роботу закладів харчування, тимчасового розміщення, сфери краси тощо;

(2) коронакриза вдарила по жінках у продуктивному для кар’єри віці: через тимчасове закриття дитячих садків та шкіл під час локдаунів родини з дітьми зазнали додаткового навантаження, через що оплачувана робота матерів могла перейти на другий план;

(3) коронакриза прискорила процеси автоматизації бізнес-процесів: втратили роботу молоді та досвідчені професіоналки та фахівчині у всіх галузях економіки – це непрямі наслідки коронакризи, результати трансформації бізнес-моделей та прискореної алгоритмізації людської праці.

З огляду на останнє, є ризик, що деякі професії в Україні будуть зникати швидше. Касирів замінюють автоматичні кіоски, сортувальників у логістичних центрах – роботи. Із переходом банків у смартфони, закриваються відділення та зменшується потреба у економістах та діловодах. Із  трансформацією індустрій спадає попит на бухгалтерів, рієлторів, страхових агентів, а зростає – на аналітиків даних та бізнес-аналітиків, програмістів, інженерів із знанням ІТ, працівників сферу догляду.

Ми проаналізували, які саме професійні кластери є вразливими до прямих та непрямих наслідків коронакризи. За нашими розрахунками, вразливими стали 58% усіх зайнятих жінок, або 4,4 млн українок. До них належать окремі категорії офісних працівниць, інженерки, лаборатнки та наукоці співробітниці, працівниці сфери послуг і торгівлі, а також жінки у найпростіших професіях.

Ми просканували найактуальніші вакансії на ринку та поспілкувались із HR-фахівцями, щоб розробити рекомендації по перенавчанню та перекваліфікації для професійних груп жінок, яких ми вважаємо вразливими. Офісним працівницям ми рекомендуємо переходити у проєктний та продуктовий менеджмент та бізнес-аналітику, а жінкам із міцною технічною освітою – у програмування, аналітику даних та галузевий менеджмент. Жінкам із сектору послуг та торгівлі і у найпростіших професіях ми рекомендуємо покращити цифрові компетенції. Всім жінкам старшої вікової категорії ми рекомендуємо розглянути перехід у сферу догляду та клієнтську підтримку.

Що робити державі, щоб допомогти жінкам, які втратили або ризикують втратити роботу через наслідки коронакризи?

1. Підвищити залученість населення до курсів з написання резюме, проходження інтерв’ю та інших послуг з профорієнтації у центрах зайнятості, покращити їхню якість.

Пропонуємо перевести якомога більше послуг, що сьогодні надають центри зайнятості, у формат онлайн, а також залучити приватні агенції до співпраці на засадах державно-приватного партнерства.

2. Створити систему ваучерів на змістовне перенавчання у приватних освітніх закладах.

Пропонуємо відшкодовувати витрати на змістовне перенавчання дорослого населення на сучасні професії у приватних освітніх закладах (курси, школи).

3. Оновити пріоритетність професій, за якими здійснюється підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації в центрах професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості.

Пропонуємо використовувати альтернативні дані про реальні потреби ринку праці з порталів для пошуку роботи для визначення спеціальностей, за якими необхідно перенавчати та перекваліфіковувати зареєстрованих безробітних у найбільших обсягах.

4. Створити систему компенсацій компаніям за фахове перенавчання на їхньому обладнанні.

Пропонуємо залучати бізнес на засадах державно-приватного партнерства до фахового перенавчання дорослого населення.

Також у рамках дослідження ми розробили дашборд, який показує найактуальніші вакансії на українському ринку праці, професійні та соціальні навички, які роботодавці найчастіше шукають у кандидатах, а також перспективність та вразливість окремих професій до автоматизації у майбутньому. 

Дослідження проведено в межах Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні, яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» у партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні

Думки та позиції викладені у цьому дослідженні є позицією автора та не обов’язково відображають позицію Посольства Швеції в Україні, Міжнародного фонду «Відродження» та Ініціативи відкритого суспільства для Європи (OSIFE).