Стійкість України перед кризами: Інфляція

Стрибок інфляції та економічна криза 2014-2015 років, викликані насамперед агресією Росії проти України, зважена монетарна та бюджетна політики спричинили однознакову інфляцію у 2018 році (9,8%) та інфляцію в рамках цільового діапазону Національного банку у 2019 (4,1%) та 2020 (5%) роках.

Наприкінці 2020 року інфляція у світі прискорилася завдяки динамічному відновленню світової економіки після коронавірусного шоку: відкладений попит, стимулюючі монетарні та фіскальні заходи у поєднанні з розривами глобальних ланцюжків постачання спричинили зростання цін.

До глобальних рушіїв інфляції додалося подорожчання енергоносіїв, передусім – природного газу. У листопаді 2021 темпи інфляції досягнули рекордних 4,9% у Єврозоні та 6,8% у США.

У рамках світового тренду почала зростати й інфляція в Україні.

У січні 2021 показник інфляції вийшов за межі цільового коридору, а Національний банк переглянув прогноз інфляції з 6,5% до 7%, очікуючи пожвавлення споживчого попиту, зростання витрат на оплату праці (зокрема через підвищення мінімальної заробітної плати), подорожчання енергоносіїв та наслідків гіршого врожаю 2020 року.

Однак споживчі ціни прискорилися понад очікування НБУ, досягнувши пікового річного приросту в 11% у вересні 2021, практично зберігши темпи у жовтні (10,9%) та знизивши темпи зростання у листопаді до 10,3%.

Реагуючи на динаміку ІСЦ, Національний банк з березня 2021 підняв облікову ставку на 300 п.п. Останнє підвищення відбулося 10 грудня, коли облікова ставка була підвищена з 8,5% до 9%.

Загальними рекомендаціями є продовження дії режиму інфляційного таргетування, збереження інституційної незалежності та компетенції НБУ, як результат – якісна монетарна політика та довіра до регулятора, а також здійснення відповідальної фіскальної політики.

Це дослідження було представлено ЦЕС в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні.

Зміст дослідження є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.