Трекер економіки України під час війни

Цей трекер економіки під час війни – лаконічніший формат щомісячних досліджень про стан економіки України, які ми випускаємо від початку повномасштабного вторгнення. Ці дослідження можна знайти за посиланням. Розділи періодично оновлюються, щоб містити найбільш актуальну інформацію.

Після падіння на 28,8% у 2022 році економіка України почала відновлюватися, однак темпи зростання поступово сповільнюються. Після зростання на 5,5% у 2023 році реальний ВВП зріс на 2,9% у 2024 році та на 1,8% у 2025 році. Слабші результати значною мірою пояснюють наслідками російських атак на енергетичну інфраструктуру та іншими воєнними викликами.

У І кварталі 2026 року реальний ВВП впав — вперше за три роки, за уточненими даними — на 0,6% р/р або на 0,7% порівняно з попереднім кварталом (у сезонно скоригованому вимірі).

ВВП скоротився через енергокризу, яку спричинили російські обстріли енергетики.

У червні інфляція сповільнилася і ціни навіть зменшилися на 0,1% після весняного сплеску внаслідок війни в Ірані. У річному вимірі зростання цін загальмувало з 8,2% у травні до 7,2% у червні. У повномасштабну ж війну Україна увійшла зі споживчою інфляцією на рівні 10% рік-до-року (р/р).

Продукти харчування подешевшали на 0,8% за місяць. Зокрема, у червні зменшились ціни на яйця (-27,8%), овочі (-3,7%), цукор (-0,8%) та молоко (-0,5%).

Пальне в червні подешевшало на 1,6%. Втім, воно залишається на 33,4% дорожчим, ніж у червні 2025 року.

За прогнозом НБУ, інфляція наприкінці 2026 р. ще пришвидшиться до 9,4% у річному вимірі, але потім піде на спад.

НБУ залишив облікову ставку на рівні 15% на засіданні правління з монетарної політики 19 червня 2026 року. НБУ вважає ситуацію достатньо стабільною зараз, щоб не підвищувати ставку. Але регулятор також заявив, що за потреби готовий і підвищити, якщо це буде необхідно для утримання інфляції.

У червні 2026 року міжнародні резерви України зросли на 12,1% до $51,3 млрд.

За місяць до резервів надійшло $11,3 млрд міжнародної допомоги: $6,8 млрд від ЄС та $4,5 млрд через рахунки Світового банку. Ще $4,4 млрд від ЄС у межах першого оборонного траншу програми Ukraine Support Loan не були формально зараховані до міжнародних резервів через їх цільове призначення.

Відтік валюти був значно меншим за надходження. НБУ здійснив валютні інтервенції на $5,1 млрд, щоб згладжувати коливання курсу гривні. Ще $270 млн пішли на обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті, а $172 млн — на платежі МВФ. Переоцінка фінансових інструментів та інші чинники зменшили резерви ще на $191 млн.

Попри значні валютні інтервенції НБУ, масштабні надходження від міжнародних партнерів повністю перекрили відтік валюти. Поточний обсяг резервів достатній для фінансування 5,2 місяця майбутнього імпорту — суттєво вище за мінімально рекомендований рівень у 3 місяці.

З другої половини жовтня 2025-го курс долара — як офіційний НБУ, так і готівковий — почав зростати та вже впритул наблизився до позначки 45 грн/$. Ця девальвація є контрольованою НБУ, який зберігає режим керованої гнучкості, втручаючись на ринку з валютними інтервенціями, щоб не допустити значних коливань. Різкі стрибки малоймовірні через достатній рівень золотовалютних резервів, які дозволяють забезпечити ці інтервенції.

Від початку повномасштабного вторгнення всі власні надходження українського держбюджету йдуть на фінансування оборони; такі видатки займають приблизно половину бюджету. Всі цивільні видатки держбюджету Україна фінансує за рахунок іноземної фінансової допомоги — у 2026 році потреба у такому зовнішньому фінансуванні складає орієнтовно $50 млрд.

У 2026 році Україна вже розпочала нову програму співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ) та отримала перший кредитний транш у розмірі $1,5 млрд. Україна продовжує отримувати кошти за програмою ERA (за рахунок доходів від заморожених російських активів) — уже $9,7 млрд у 2026 році.

За підсумками 2025 року іноземна допомога покрила 56% додаткових потреб державного бюджету. У 2024 році цей показник становив 73%. Основою іноземного фінансування 2025 року були надходження коштів за рахунок доходів від заморожених російських активів (програма ERA). У 2026 році ключовим для України буде фінансування від Європейського Союзу в межах великого кредиту на €90 млрд, перші два транші якого країна отримала в червні.

Загальні податкові надходження у травні зросли на 27% м/м до 210 млрд грн.

Однак місячне зростання має переважно сезонний характер: 68,6 млрд грн забезпечив податок на прибуток підприємств (ПнП), оскільки граничний термін подання декларацій за І квартал припадає на травень. Це у 1,5 раза більше, ніж рік тому, що частково відображає відновлення економіки після паливної кризи.

Надходження від податку на доходи фізичних осіб також зросли: на 2% м/м та на 21% р/р до 36,7 млрд грн. Це відповідає зростанню реальних зарплат (середня зарплата: 25 160 грн у квітні 2025 року → 30 515 грн у квітні 2026 року за даними Державної служби статистики).

Надходження від інших податків скоротилися, особливо на тлі послаблення споживання після паливної кризи.

Надходження від імпортного ПДВ — найбільшого несезонного джерела доходів бюджету — зменшилися на 7% м/м до 53,1 млрд грн, що відповідає скороченню імпорту ($9,8 млрд → $7,3 млрд, насамперед через зниження імпорту пального).

Видатки у березні були на 24% вищими, ніж торік.

Після скорочення номінальних воєнних видатків на 1% р/р у І кварталі 2026 року через обмежені бюджетні ресурси, у квітні вони відновили зростання до 373 млрд грн (297 млрд грн, профінансовані з внутрішніх джерел, — у 1,6 раза більше р/р, та 76 млрд грн оборонної допомоги — удвічі більше р/р). Водночас план видатків на оборону із загального фонду за січень–квітень виконали лише на 80%.

Динаміка І кварталу відображає радше жорсткі бюджетні обмеження на початку року, ніж зниження пріоритетності оборонних видатків; прискорення у березні–квітні має характер надолуження.

Безпека та оборона залишаються головним пріоритетом і становлять близько 63% усіх воєнних видатків.

Соціальний захист посідає друге місце — 7,5% загальних видатків державного бюджету (41 млрд грн у квітні, +2 млрд грн м/м).

Найшвидше серед невоєнних напрямів зросли витрати на обслуговування боргу — до 38 млрд грн, що у 2,4 раза більше м/м. Основною причиною стали виплати за облігаціями внутрішньої державної позики, при цьому високий рівень платежів, ймовірно, збережеться щонайменше до червня.

Ринок праці України вкрай гостро відчуває на собі всі виклики повномасштабної війни. Економічний шок початку російського вторгнення спричинив падіння як попиту, так і пропозиції праці — бізнеси не наймали, а люди не подавалися на роботу. Згодом попит на робочу силу став поступово відновлюватися; водночас кількість охочих знайти нову роботу вже влітку 2022 взлетіла і перевищила середні показники 2021 року. Втім, далі тренди розійшлися: потреба у робочій силі весь час відновлювалася разом з відновленням економіки, а активність шукачів роботи скорочувалася — не в останню чергу через міграцію українців за кордон та мобілізацію до Сил оборони.

У середині січня 2026-го кількість нових резюме доволі стрімко зросла та вперше з 2022 року перетнула довоєнні показники. Обсяг нових вакансій при цьому коливається у проміжку 120-130%. Важливо: це не означає, що вакансій більше, ніж резюме. На одну нову вакансію припадає у середньому 2,5 нових резюме.

NB: Ми перерахували індекси, виключивши дані агрегатора Jooble через їх суттєву відмінність від даних work.ua та robota.ua

Від початку повномасштабного вторгнення Держстат не публікує даних щодо безробіття. Дослідницька агенція Info Sapiens робить власні оцінки його рівня. Відповідно до них, у червні 2026 року рівень безробіття в Україні незначно зріс до 14%. Проксі-показник рівня бідності — частка опитаних людей, що змушена економити на їжі — у червні зріс до рівня 23,4%.

Зважаючи на те, що достеменно невідома як кількість безробітних, так і чисельність працездатного населення, цю оцінку безробіття доречно аналізувати в динаміці. Бачимо, що впродовж останніх кількох років в Україні спостерігалося зменшення рівня безробіття, однак рівень бідності загалом залишався високим. У 2026 ж році скорочення безробіття фактично зупинилося.

У червні 2026 року сезонно скоригований індекс очікувань ділової активності (ІОДА) незначно погіршився до 48,8 і залишився впритул до позитивної зони, але ще нижче нейтрального рівня. Оригінальні дані ІОДА трохи погіршилися, але залишились у позитивній зоні. Сезонно скориговані дані дозволяють побачити реальні тенденції.

Як повідомляє НБУ, негативно на настрої бізнесу вплинуло, в першу чергу, подальше руйнування виробничих потужностей.

Зміни в очікуваннях бізнесу є важливим суб’єктивним показником економічної ситуації, що сигналізує про поступове відновлення або погіршення ділової активності.

Індекс споживчих настроїв Info Sapiens у квітні 2026 року становив 76,9 пунктів — покращення порівняно з січнем (73,5). Індекс менше 100 означає, що серед громадян переважають негативні споживчі настрої. Складниками Індексу споживчих настроїв є Індекс економічних очікувань (88,3 у квітні) та Індекс поточного становища (59,9). Споживчі настрої традиційно покращилися навесні. Але у квітні 2026 року вони були нижчими за настрої у цьому місяці в попередні роки.

Тут ми не робимо сезонне коригування, бо для очікувань споживачів немає достатньої кількості спостережень, а коливання там переважно несистемні й не прив’язані до місяця року. На відміну від бізнесу, де очікування формуються під впливом більш фундаментальних сезонних коливань споживання, циклів проєктів, агросезонності тощо.

На жаль, з січня 2026 року Info Sapiens припинив щомісячне дослідження споживчих настроїв, і тепер оновлення відбуваються раз на квартал.

У червні 2026 року Україна продовжила нарощувати експорт електроенергії — він зріс більш ніж у півтора раза порівняно з травнем і становив 154,5 ГВт·год. Зростання зумовлене сезонним збільшенням сонячної генерації та нижчим внутрішнім попитом. Найбільшим імпортером української електроенергії залишається Угорщина, яка закупила близько 85 ГВт·год, далі — Молдова та Румунія (47 та 20 ГВт·год відповідно). Попри зростання експорту, імпорт усе одно перевищує його майже вдвічі: Україна залишається нетто-імпортером електроенергії. Однак співвідношення імпорту та експорту поступово скорочується — з 4,2 у травні до 1,9 у червні. Україні доводиться імпортувати багато електроенергії в першу чергу через наслідки російських атак.

Обсяги експорту могли б бути значно більшими, якби не механізм CBAM — вуглецевий податок ЄС на імпорт товарів із високими викидами вуглецю, що запрацював повноцінно з 1 січня 2026 року. За даними Forbes Ukraine, українські експортери електроенергії втратили близько $26 млн виторгу у першому кварталі через CBAM.

Наприкінці червня в Україні повернулися вимушені відключення електроенергії — уперше з середини квітня. Причиною, за поясненням «Укренерго», є аномальна спека, яка охопила всі регіони країни та призвела до масового та тривалого використання кондиціонерів. Ситуацію ускладнюють наслідки російських обстрілів, літні планові ремонти на об’єктах генерації (зокрема атомних електростанціях), а також рекордна спека в сусідніх європейських країнах, яка обмежила імпорт електроенергії.

З 1 травня прайс-кепи підвищили до 15 тис. грн/МВт·год, що частково відновило доступ до імпорту в години дефіциту. Попри це, імпорт у червні знизився до 295 ГВт·год з 397 ГВт·год у травні через нижчий попит на електроенергію та зростання сонячної генерації. Найбільшими постачальниками були Угорщина, Словаччина та Румунія (125, 74 та 69 ГВт·год відповідно). Польща та Молдова постачали 26 та 0,7 ГВт·год відповідно. Прайс-кепи варто скасувати повністю, однак навіть їх підвищення дозволяє ринку гнучкіше реагувати на дефіцит. Україна платить за імпортовану електроенергію ринкову ціну — це не допомога.

Ціни на ринку «на добу наперед» (РДН) у червні дещо зросли — до 5,7 грн/кВт·год з 5,2 грн/кВт·год у травні. Зростання відображає дефіцит потужності в енергосистемі, який посилюють наслідки обстрілів і пікові навантаження у спекотні дні.

Станом на 15 червня ярими культурами засіяли 98% запланованих площ, або 5,9 млн га, що дещо перевищує показник на аналогічну дату 2025 року (5,7 млн га). Це пов’язано з необхідністю пересіву озимих, які постраждали внаслідок надзвичайно холодної зими.

Стан озимих культур у більшості регіонів країни кращий, ніж у 2025 році, завдяки достатнім запасам вологи в ґрунті. Водночас нещодавні опади та прохолодний початок літа створили сприятливі умови для поширення хвороб.

За оцінкою Міністерства економіки, валовий збір зернових та олійних культур становитиме 81–83 млн т, з яких 60–61 млн т припадатиме на зернові.

USDA підвищило прогноз урожаю пшениці в Україні у 2026/27 МР на 0,5 млн т — до 23,5 млн т, та залишило без змін прогноз урожаю кукурудзи на рівні 30 млн т, попри ризики для врожайності через нестачу добрив.

Міністерство економіки оновило порядок безмитного експорту сої та ріпаку.

У травні металургійне виробництво зросло на 15–22% м/м. Водночас у січні–травні його обсяги залишалися на 1–7% нижчими, ніж рік тому, через конкуренцію з дешевим імпортом з Китаю та Туреччини, а також через регулювання CBAM, яке знизило попит на українську металургійну продукцію в ЄС.

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі розпочала антидемпінгове розслідування щодо імпорту металургійної продукції з Туреччини, В’єтнаму, Республіки Корея та Індії.

Укрзалізниця планує підвищити вантажні тарифи щонайменше на 45% у 2026 році через зростання витрат на ремонт пошкодженої інфраструктури та обслуговування боргу. Однак це покриє лише близько половини очікуваного дефіциту в розмірі 26 млрд грн. Аграрні та металургійні компанії попереджають, що різке зростання транспортних витрат може знизити конкурентоспроможність української продукції на світових ринках та негативно вплинути на експорт.

Депозити допомогосподарств продовжують зростати після невеликого падіння в березні. Гривневі та валютні депозити на вимогу залишаються на високому рівні — більше 200% від номінального значення 2021 року — що свідчить про високий попит на ліквідність.

Кредитування в Україні впевнено і стрімко зростає. Кредити зростають як через попит з боку бізнесу, так і через конкуренцію між банками, яка змусила їх пом’якшити умови кредитування. Споживчі кредити також стрімко зростають.

Втім, зверніть увагу, що якщо депозити вже сягнули показника у 200% від номінального значення 2021 року, то кредити ще ні. Зберігається розрив між депозитами і кредитами. Банкам вигідно вкладати гроші в депозитні сертифікати НБУ.

Ми оновили дані для обрахунку індексу корпоративного гривневого кредитування, вилучивши з них списані ПриватБанком непрацюючі кредити часів Коломойського.

За попередніми даними НБУ, у травні 2026 року баланс товарів та послуг був негативним: $-5,4 млрд. У травні Україна імпортувала загалом на суму $10,3 млрд. З цієї суми імпорт товарів — $8,2 млрд, імпорт послуг — $2,1 млрд. Експорт сягнув $4,9 млрд, з них експорт товарів — $3,5 млрд, а експорт послуг — $1,4 млрд.

ПриватБанк, як відповідальний бізнес та приклад корпоративного управління постійно працює над підвищенням рівня фінансової грамотності українців. Підтримуючи Центр економічної стратегії, банк робить свій вклад у стійке та інклюзивне економічне зростання України та її експертного середовища.

Ми використовуємо ChatGPT під час роботи над цією сторінкою: за його допомогою ми можемо редагувати та перекладати тексти. Відповідальність за якість фінального продукту несе автор, економіст Максим Самойлюк.