Бюджет 2020: готуватися до гіршого

24 Квітня 2020
Поділитись

Дефіцит у переглянутому бюджеті підстрибнув до 7,5% ВВП, частину попередньо запланованих видатків довелося “зрізати”, що це означає для українців?

Річний бюджет на 2020 рік оновили, очікуючи економічну кризу та потреби у фінансування боротьби з коронавірусом, і вже зараз виглядає він як справжня катастрофа у державних фінансах.

А якщо криза поглибиться, навіть такі показники можуть виявитися оптимістичними. 

Дефіцит бюджету бюджету запланований на рівні 7,5% ВВП, але зважаючи на дуже помірне падіння доходів у прогнозі, ця сума може виявитися заниженою.

Видатки бюджету знижували безсистемно і недостатньо, до такого висновку дійшли у аналізі змін до бюджету ЦЕС. 

Уряд повністю прибрав ліміти з обсягів державних гарантій – це означає ризик безконтрольного нарощування гарантованого державою боргу і великі проблеми на наступні роки.

Запозичити кошти для того, щоб перекрити потреби у фінансуванні, можливо буде лише за умови наявної програми з МВФ – а з нею зараз великі проблеми.

Можливо цього року на Україну чекатиме іще один перегляд бюджету, і до нього критично важливо бути готовим.

Проблема з доходами. Уряд закладає зниження доходів у порівнянні із 2019 роком лише на 2% – це може виявитися таким же оптимістичним, як і 40%-ве зростання ВВП у планах попереднього уряду.

Наприклад, в уряді вважають, що зарплати українців не знизяться, порівняно з 2019 роком, а кількість зайнятих знизиться лише на 1,5% – хоча карантинні заходи очевидно вплинуть на ринок праці набагато сильніше. 

Прогноз падіння імпорту – лише 10% в доларовому виразі у порівнянні із 2019 роком, хоча просідання ціни на нафту та падіння споживчого попиту через кризу і карантин може призвести до більш суттєвого падіння імпорту.

До того ж у бюджеті, як і минулого року, закладена девальвація гривні, якої поки що на ринку не спостерігається, і це може вплинути на недоотримання доходів від митниці.

Проблема із видатками. Урізання існуючих видатків було несистемним та недостатнім, до того ж з’явилися додаткові видатки на медицину та санітарні заходи – підвищені зарплати лікарям та медичному персоналу, закупівлі засобів захисту, ліків, апаратури для лікарень тощо. 

У результаті сукупні видатки виявилися більшими за видатки 2019 року на 18%.

Частково це покриє інфляція, але потрібно розуміти, що є досить високий ризик, що на усі ці видатки просто не вистачить грошей.

Уряд, який отримав посади майже одночасно із настанням кризи, не зміг здійснити функціональний перегляд видатків, як того вимагає ефективне управління публічними фінансами.

Натомість через низку скандалів було безсистемно урізано кошти на регіональний розвиток, освіту, науку, культуру та субсидії домогосподарствам.

Збільшене фінансування отримали Пенсійний фонд, МОЗ та Мінфін на виплату відсотків за боргами і спеціальний фонд боротьби із коронавірусом.

Судячи з нових скандалів, що повільно набирають обертів навколо державних закупівель, розпорядники коштів іще не розуміють, що опинилися у новій реальності.

Проблема із дефіцитом. Дефіцит бюджету в 7,5% ВВП – найбільше значення за багато років. До того ж, з зняття ліміту на державні гарантії за кредитами випливає, що прихований дефіцит буде іще вищим.

Це надзвичайно велика для України сума – навіть у 2014 році дефіцит досяг лише 4,8% ВВП. Щоправда, прихований дефіцит – державна підтримка Нафтогазу та банків – додав до цієї суми ще 7,6% ВВП, але прихований дефіцит через державні гарантії буде й цьогоріч. 

Проблема із боргами. Українському уряду потрібно погасити у травні-грудні цього року 123 млрд грн внутрішнього боргу та 4,2 млрд доларів зовнішнього боргу.

Внутрішній борг перед українськими банками уряд вірогідно зможе профінансувати через нові ОВДП під вищу ставку – власники ОВДП українські державні та приватні банки просто придбають нові облігації на заміну тим, що погасяться.

Із зовнішнім боргом ситуація складніша: вийти на ринки із випуском єврооблігацій найближчим часом не вийде.

Тому вкрай важлива угода з МВФ, слідом за якою до бюджету надійде частина траншів, а також макрофінансова допомога від ЄС та інші кредити міжнародних інституцій.

Загалом усі політики, розпорядники коштів та громадяни мають розуміти: цього року потрібно готуватися до гіршого і мобілізувати усі ресурси.

Дуже жорсткий контроль закупівель, оперативне прийняття законів, чітка робота виконавчої влади в центрі та на місцях, співпраця між урядом, бізнесом, громадським суспільством мають хоча би цього року стати пріоритетом перед особистим збагаченням чи фінансуванням політичних “забаганок”.

 Інакше це вартуватиме Україні чергового втраченого десятиріччя.

X