Аналіз проєкту бюджету 2020: майже реалістично, але без проривів (ІІ читання)

Аналіз проєкту бюджету 2020: майже реалістично, але без проривів Завантажити Аналіз проєкту бюджету 2020: майже реалістично, але без проривів (399.46 KB)

Зміна макропрогнозів, реорганізація міністерств та бажання депутатів та уряду збільшити видатки на деякі статті бюджету зумовили зміни до проекту бюджету на 2020 рік до другого читання.

Бюджет розраховувався на стриманому макропрогнозі – амбіційні плани прем’єр-міністра зі зростання ВВП на 5% на рік залишилися у якості цілей, до яких можна прагнути. Такий консервативний підхід знижує ризики недовиконання бюджету. Прогнозна девальвація гривні до 27 грн/долар може виглядати надто песимістично, але страшного у разі, якщо прогноз не справдиться, не станеться. Недоотримані доходи від податків на імпорт частково компенсуються нижчими видатками на обслуговування та погашення валютних боргів.

Між читаннями на 14 млрд грн збільшили доходи бюджету – очікується більше надходжень від податків на доходи (ПДФО та ППП) і від прибутку державних підприємств. Очікування досить оптимістичні: урядовці виходили з розрахунку, що середня зарплата та прибуток зростатимуть швидше за номінальний ВВП. Якщо ці очікування не справдяться, бюджет може недоотримати кошти за цими статтями. Також уряд хоче зібрати плату за ліцензії на азартні ігри і видобуток бурштину (разом 3,5 млрд грн). Обидві галузі давно перебувають в тіні, і минулому уряду вивести їх у легальну площину не вдалося.

Видатки бюджету зросли між читаннями на 13 млрд грн. Збільшили кошти на освіту та медицину, а також перерозподілили раніше не розподілені видатки РНБО – 15 млрд грн дісталося Міністерству оборони, решта – Міністерству внутрішніх справ та іншим «силовикам».

Найбільше розчарування бюджету до другого читання – поновлення коштів на субвенцію на соціально-економічний розвиток регіонів. Це «депутатська» субвенція, яка використовується із метою політичного піару переважно провладними депутатами на місцях (лавочки в парках, вікна у під’їздах, санвузли у дитячих садочках)  до ефективної підтримки розвитку регіонів вона не має відношення.

Дефіцит державного бюджету між читаннями не зріс, але дещо змінилася структура його фінансування. Частину коштів, що планувалося запозичити, тепер уряд хоче отримати від приватизації – очікувані надходження збільшили від 5 млрд грн до 12 млрд грн. План може спрацювати із уведенням ринку землі та приватизацією частки державних земель. Якщо ж ні, а також якщо не вдасться продати великі державні підприємств, на цю суму доведеться знову збільшувати запозичення.

Отже, основна причина змін до другого читання це затвердження нового макропрогнозу. Корекції в бюджеті за різними статтями переважно косметичні.


X