Будь-який валютний збір – спосіб наповнити кишені обмінників, а не бюджету

8 Жовтня 2019
Поділитись

Оригінал на ЛІГА.Фінанси

3 жовтня на сайті Верховної Ради  України був опублікований законопроект №2208 “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження загальнодержавного збору на розвиток спорту”.  Якщо законопроект приймуть, банк чи обмінник сплачуватиме 1% із суми валюти, яку купуватиме у населення на користь розвитку спорту. 

Насправді, змін до бюджетного кодексу, якими би ці кошти спрямовувалися на розвиток спорту, в проекті не передбачено, а сам спорт в Україні фінансується з державного та місцевих бюджетів на рівні 11 млрд грн на рік. Чи вистачить збору на те, щоб “підняти” український спорт? Наврядчи. 

У 2016 році, коли діяв збір в Пенсійний фонд 2% від продажу валюти, цей збір приніс бюджету всього близько 382 млн грн на рік. Це 3% від обсягу фінансування спорту в Україні. 

А ось валютному ринку він приніс не користь, а величезну шкоду. Мільярди доларів операцій населення пішли у тінь через цей збір та через обмеження Національного банку України, і наповнювали не державний бюджет, а кишені міняйл. 

До 2017 року чорний ринок перевищував офіційний у рази. Рясніли числені “чорні обмінки”, оголошення в інтернеті, де-факто готівкова біржа на сайтах міняйл із котируваннями “куплю” та “продам. 

На графіку ми показали, який щомісячний обсяг валюти населення купувало офіційно впродовж 2016-2018 років.

Після скасування збору в ПФ, ринок вийшов з тіні, адже відпала потреба неофіційно купувати та продавати валюту, щоб не платити у бюджет. Видно, що в 2017 році суми офіційного обміну дуже зросли. Якщо бути точними, то, після зникнення норми з Податкового кодексу, сумарно за рік обсяг продажу зріс на $4,8 млрд, тобто в 7,5 разів (!), а в 2018 році населення купило валюти на $9,6 млрд, що майже в 13 разів більше, ніж в 2016 році до відміни норми.

Відмінність нового законопроекту від старого збору в ПФ в тому, з якої саме операції буде справлятися збір. Цього разу пропонують обкладати купівлю валюти, тобто долари, які фінансові установи купують, а населення, відповідно, продає. До 2017 року норма покривала обернену операцію – валюту, яку населення купує. Тоді можна було хоч якось вмотивувати рішення про введення цього збору тим, що населення купуватиме менше валюти через податки, і це підтримає гривню на плаву. Цього разу у населення, навпаки, буде менше мотивації продавати свої валютні збереження, що зменшить попит на гривню і спричинить девальваційний тиск. 

Ми не бачимо позитиву в таких “нововведеннях”: це крок назад для вільного валютного ринку, тінізація валютного обміну, доступ до готівкових доларів та гривень для тіньового бізнесу, якому “чорний” ринок валют завжди слугував кровотоком.


X