Абсорбційна спроможність українських міст. Аналітична записка

Ці матеріали розроблені в рамках проєкту “Економічний хаб: ефективна політика управління публічними фінансами та візія зростання”, який реалізується за підтримки уряду Великої Британії (UK Aid). Імплементатори проєкту — Abt Britain та Центр економічної стратегії

Абсорбційна спроможність, або здатність міст залучати та ефективно використовувати кошти, є важливим аспектом при обговоренні використання іноземної допомоги та іноземних кредитів.

В літературі виділяють ряд перешкод для ефективної абсорбції донорських коштів як із боку донорів, так і з боку реципієнтів допомоги. Глибинні інтерв’ю із донорами та реципієнтами міжнародних фінансових ресурсів показали, що всі вони так чи інакше актуальні для України, але найбільшими є невміння побудувати відносини із донорами, брак компетенцій на місцевому рівні при над-складних процедурах донорів по залученню коштів, брак навичок стратегічного планування.

Додатковий фактор, притаманний суто Україні, – ризики фінансового менеджменту в українському бюрократичному середовищі, через який ймовірні особисті проблеми у виконавців – в Україні існує комплексна проблема правовідносин з правоохоронними органами та високого ризику кваліфікації дій представників органів державної влади чи місцевого самоврядування як “нанесення збитків державі”.

Але основним викликом є все ж таки політична воля. Респонденти з обох сторін (реципієнти та донорські організації) робили наголос на важливості підтримки напрямку пошуку та реалізації проектів іноземної допомоги з боку мерів та політичних сил. Це критично важливо як на тактичному рівні (наприклад, голосування в міській раді) так і стратегічному (довгострокове бачення розвитку регіону та місця іноземної допомоги в цьому процесі).

Відсутність ентузіазму та проактивної роботи часто перешкодає абсорбції коштів більше, ніж будь-які технічні проблеми. Побудову відносин із донорами на особистому рівні та демонстрацію політичної волі керівників міст до виконання проекту донори під час інтерв’ю зазначали як один із найважливіших факторів успішності проєкта в майбутньому.

Рекомендації

Вдосконалення нормативно-правового регулювання. Внести зміни до нормативноправового регулювання сфери залучення міжнародної фінансової допомоги та кредитів, зокрема, до Постанови Кабінету Міністрів України № Постанови №590 у частині пріоритетності (першочерговості) проведення витрат, до Закону “Про державну допомогу суб’єктам господарювання” в частині спрощення отримання рішення Антимонопольного комітету України.

А також розглянути необхідність розробки єдиного закону, який би встановив основні засади отримання міжнародної фінансової допомоги (зокрема, з урахуванням вимог законодавства ЄС).

Навчальний курс для представників міст та громад. З огляду на те, що компетенції громад та міст – один із найчастіше згадуваних факторів, важливих для абсорбції фінансового ресурсу, ми рекомендуємо розробку навчального курсу, який би адресував проблемні питання, розглянуті в попередніх розділах, спираючись на (1) реальні практики та процедури найбільших донорських організацій, а також на (2) вимоги українського законодавства («у межах та в спосіб»).

Освітній курс ми рекомендуємо пілотувати в двох містах/громадах і потім, проаналізувавши потреби у коригуванні, масштабувати його на всю територію України.

Розвиток ППП та концесій. Надати пріоритет проектам публічно-приватного партнерства та концесій, де окрім фінансування МФО та донорів міста та громади можуть залучати фінансування від приватних джерел, таким чином, створивши мультиплікативний ефект та підвищивши ефективність реалізації проєкта через залучення вмотивованого прибутком партнера.

Уніфікація донорських програм для залучення менших міст та громад. Варто провести консультації із найбільшими донорами щодо створення уніфікованих програм із доступом маленьких міст та громад до ресурсу, наразі доступного лише великим спроможним містам.

Донори можуть «увійти в роздріб» через партнерство із банками, страховими або лізинговими компаніями. Уніфіковані та спрощені вимоги, менші обсяги кредитів та/або грантів суттєво знизять поріг доступу до донорського фінансування.

Посилення залученості міст до централізованого виконання проектів. Міністерству відновлення посилити залученість ОМС на етапах виконання проектів відновлення Агенцією відновлення та розвитку інфраструктури.

Більша залученість громад до виконання проектів дозволить їм не лише впливати та озвучувати свої інтереси і потреби, але й навчатися у процесі роботи (learning by doing). Це сприятиме розвитку децентралізації та демократії на низовому рівні. Наразі процес майже повністю виключає ОМС із етапів виконання проекту, окрім етапу подання заявки.

Пріоритет грантовому фінансуванню. Оскільки фінансова спроможність міст після війни кілька років залишатиметься обмеженою, пріоритет має надаватися пошуку партнерів, здатних надавати грантове фінансування.

Це можуть бути, зокрема, розвиткові агенції, що займаються питаннями «зеленої» відбудови, європейські «міста побратими» чи інші подібні донори. Варто скласти «карту стейкхолдерів», доступну для керівників міст України, щоб вони могли зрозуміти, хто з донорів які проекти у їх містах був би зацікавлений профінансувати.