Застосування непрямих методів податкового контролю в Україні

Автор записки: Вадим Федчишин, експерт Центру економічного відновлення в рамках Проєкту UA2008-01: Аналітична підтримка для управління державними фінансами на основі наявних даних / Capacity Support for Evidence-based public financial management.

Проблема недоотримання податкових надходжень є поширеною рисою багатьох країн світу. З цієї причини, існує і достатня кількість підходів та методів контролю та оцінки за податковою базою з метою більш ефективної роботи податкових органів.

Згідно з розрахунками Міністерства економіки, розмір тіньової економіки в Україні сягнув 31% від обсягу офіційного ВВП за період січень-вересень 2021 року.

Великий неофіційний сектор та висока частка осіб, що ухиляються від сплати податків, призводить до значного недоотримання податкових надходжень в державі.

Так, згідно з офіційними даними Державної податкової служби, щорічні втрати від ухилення сплати податків сягають щонайменше 7.7 млрд дол. або 282 млрд. грн на рік , в той час як оцінки незалежних експертів також зазначають схожий діапазон в 200-300 млрд. грн на рік.

Виявлення та запобігання ухилення від сплати податків вимагає більших зусиль, ніж простого аналіз податкових декларацій податкових агентів та потребує аналізу фінансової звітності та транзакцій фізичних та юридичних осіб для правильної оцінки їх податкових зобов’язань. Відповідно до рекомендацій від Міжнародного валютного фонду , у разі недоступності або відсутності декларації платника податків, податковій адміністрації рекомендовано використовувати непрямі методи визначення доходів осіб та його податкових зобов’язань.

Рекомендації МВФ виділяють 5 ключових методів такого контролю:

1. Метод аналізу банківських депозитів і касових витрат
2. Метод підтвердження джерела походження для застосування коштів
3. Метод чистої вартості
4. Метод відсоткової націнки
5. Метод одиниць виміру та обсягів

Запровадження непрямих методів контролю за доходами в Україні, при правильному підході, може стати важливим кроком до зменшення ухилення від сплати податків. Фіскальний ефект від впровадження ініціативи може досягти до 156 млрд гривень на рік (до 150 млрд грн – за рахунок “детінізації” зарплат, до 6 млрд гривень за рахунок детінізації оборотів ФОП, згідно з оцінками Case Ukraine).

Разом з тим, така оцінка демонструє лише верхню межу збільшення надходжень до бюджету: оскільки перевірка всіх доходів та витрат кожного громадянина є неможливою і недоцільною (через обмежені ресурси контролюючих органів), застосування непрямих методів повинно носити ризик-орієнтований підхід та стосуватиметься найбільш “підозрілих” невідповідностей між доходами та витратами громадян.

Разом з тим, проблеми ухилення від податків в Україні потребує комплексного підходу в довгостроковій перспективі. Підвищення рівня контролю за доходами може виступати частиною більш всеохоплюючої податкової реформи, що включатиме такі заходи, як зниження податкових ставок, розширення бази оподаткування, підвищення якості та ефективності податкового адміністрування, забезпечення справедливості та рівності податкової системи, її адаптації до норм ЄС, реформування пенсійної системи та інших заходів, спрямованих на підвищення ефективності та стабільності публічних фінансів загалом.

Кроки, необхідні для впровадження непрямих методів податкового контролю в Україні:

1. Розробка законодавчої бази щодо застосування непрямих методів оцінки доходів населення, законодавчої бази з описом механізмів, процедур, необхідних документів тощо для оскарження платником податків оціненого презумптивного доходу, законодавчої бази, що регулює та описує механізм дії та застосування моніторингової аналітичної платформи, що використовуватиметься ДПС з метою контролю за доходами населення;
2. Розробка пілотної версії аналітичної платформи;
3. Визначення відповідального структурного підрозділу ДПС з необхідною кількістю кваліфікованих трудових ресурсів для впровадження роботи пілотної версії аналітичної платформи та її тестовому випробуванні;
4. Запуск пілотної версії аналітичної платформи та роботи з виявлення правопорушень і проведення досудових розслідувань.
5. Проведення тестування платформи, визначення недоліків в роботі платформи, в процесах виявлення правопорушень, нарахування додаткових податкових зобов’язань, взаємодії зі стейкхолдерами тощо;
6. Доопрацювання, масштабування та повноцінний запуск платформи, а також, за необхідності, внесення змін до нормативно-правової бази щодо застосування непрямих методів контролю за доходами населення.
7. У довгостроковій перспективі: розширення набору використовуваних методів непрямого податкового контролю, зокрема запровадження методу аналізу банківських депозитів і касових витрат (із наданням доступу до банківської інформації для ДПС).

Матеріал було створено за фінансової підтримки уряду Великої Британії (UK Aid), проте висловлені погляди не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду Великої Британії