Що відбулося з економікою в 2020 році і чого можна очікувати зараз у 2021? — Олена Білан

4 Січня 2021
Поділитись

У передноворічному подкасті “Що з економікою?” гостя студії, головна економістка Dragon Capital, членкиня наглядової ради Центру економічної стратегії Олена Білан підбила економічні підсумки року. У новому випуску слухайте зважений і спокійний аналіз економічних процесів в Україні у 2020 році, а також, особисті поради експертки слухачам щодо ресурсів і новин у 2021 році.

Юлія Мінчева: Вітання! Ви слухаєте подкаст «Що з економікою» на Громадському радіо. У нас сьогодні буде неймовірно тематичний подкаст, тому що в нас дійсно буде розмова про те, що відбулося з економікою в 2020 році і чого можна очікувати зараз у 2021.

Сьогодні з нами по Скайпу Олена Білан. Вона головна економістка Dragon Capital, а також встигає по за тим бути членом наглядових рад кількох найвпливовіших і найпотужніших економічних організацій України — це VoxUkraine, Центр Економічної Стратегії та Київська Школа Економіки. Тому в Олени неймовірна експертиза з кількох боків і вона найправильніша людина, якій можна поставити питання: «Що з економікою відбулося в Україні в 2020 році?» Вітання, Олено, розкажіть нам.

Олена Білан: Вітаю! Дякую за приємний вступ. 2020 рік для економіки України був не такий вже і поганий. Коли тільки почалася пандемія в лютому цього року, була велика невизначеність і намагалися прорахувати наскільки суттєвою буде ця криза. Принципі, в мене загальне враження було, що економіка постраждає сильніше. Я очікувала, що падіння економіки становитиме від 4% до 9%. Зараз наприкінці року, ми бачимо, що все ж таки ситуація була ближче до більш оптимістичнішого сценарію. Тобто падіння економіки в 2020 році склало від 4.5% до 5%, тобто воно було не настільки суттєвим, як під час попередніх криз. Якщо пригадати, то в 2009 році економіка скоротилася на 15%, а під час кризи 2014-15 років, сумарно за два роки, приблизно на таку саму величину.

Ця криза в цілому для реального сектора, за виключенням окремих індустрій, які дуже постраждали від карантинних заходів, загалом для економіки ця криза була не такою і суттєвою. І це саме ми відчуваємо з точки зору валютного курсу і банківської системи. Курс гривні, звичайно, девальвував, але не так сильно, як під час попередніх криз. Тобто ми закінчуємо рік близько до відмітки 28 грн за долар, що приблизно на 14% менше ніж було на початку року. Під час попередніх криз девальвація гривні сягала 50% або і 70%.

Андрій Федотов: Олено, ми з вами до подкасту спілкувалися, щодо того, що можуть бути різні причини до сильного чи меншого падіння. От чого тут більше: якісної реакції держави на кризу чи все ж таки зовнішні фактори – реакція інших країн, якась колективна реакція великих інституцій? Чого тут було більше, що вплинуло на те, що ми пережили цю кризу м’якше ніж попередні?

Олена Білан: Я думаю, що дуже сильно вплинуло те, що за попередні роки економіка стала більш стабільної завдяки політиці Національного банку і дуже низькому дефіциту бюджету, який попередні уряди дотримувалися. Тобто стійкість економіки до таких шоків суттєво зросла – це була дуже важлива причина. Інша причина – це все ж таки швидке відновлення світової економіки і обсягів світової торгівлі. І вже третій фактор – це все ж таки, заходи допомоги економіки, які зміг надати уряд цього року. І тут питання: «Чому це третій фактор?» Через те, що уряд щось там зробив недостатньо, а через те, що все ж таки можливостей зробити більше насправді не було. Ми стали сильніше, але не досягли рівня Сполучених Штатів чи Європи, і не могли надати такі суттєві стимули для економіки, як зробили ці країни.

Андрій Федотов: Тобто ви оцінюєте, що наша держава адекватно зреагувала на кризу і зробила все необхідне, аби зменшити вплив на населення та бізнес?

Олена Білан: Що стосується економічної політики, то перша реакція, мені здається, була абсолютно адекватна. Тобто збільшили дефіцит бюджету, вивільнили кошти на допомогу, на такий фіскальний стимул: на підтримку пенсій, на допомогу окремим секторам, робітникам окремих секторів та звернулися швидко до МВФ за фінансовою допомогою.

МФВ – це як якір стабільності при зовнішніх кредиторах. Ось ці перші кроки були однозначно правильні. Національний банк швидко зреагував: знижував ставку, надавав кредити фінансування за новою схемою, більш доступною для банків. Тобто все це правильно, але далі кроки були не зовсім виправдані. Наприклад, активний ремонт і будівництво доріг при недостатній підготовці нашої системи охорони здоров’я до великої кількості хворих, мені здається, це було неправильне рішення.

Юлія Мінчева: Дякую, також у тих подкастах, які ми за цей рік проводили, час від часу ми поверталися до різних тем, про які ви зараз згадуєте вже в контексті того, які результати ми отримали на кінець року. У нас один з випусків ще навесні був присвячений міжнародній торгівлі України і ми там дебатували стосовно того, чи погано, чи ні називатися «сировиною» економікою, що люблять говорити у певних колах, особливо в телевізорі, і що від цього треба відмовлятися.

А зараз, як показує практика, це Україну в певні часи і рятує, тому що навіть якщо це стосується агро, яке в нас достатньо часто буває і технологічним, і ефективним,  і взагалі не підпадає під таку зневагу сировинності. Всюди у світі погані врожаї, але це навпаки грає на користь, що хороші ціни і решта. Що ви можете сказати також про ось ці міжнародні сприятливі обставини на ринках? Що це за ринки? Чому вони для України виграшні? Чи можна казати, що це такий тренд, чи очікувати подібного сприятливого стану наступного року?

Олена Білан: Те про що ви кажете, про зв’язки на зовнішніх ринках – це тенденція, яка намітилася декілька місяців назад. Почали досить різко зростати ціни на основні товари українського експорту, у першу чергу, сталь, руда та зерно. Причини були різні, тому що це різні ринки. Що стосується зерна тут вже зрозуміло, в Україні менший врожай через несприятливу погоду, у регіоні, у сусідніх країнах менше врожаю – це впливає на ціни зовнішніх ринків, тобто вони збільшуються. І як тільки цей врожай нормалізується, і ми так очікуємо, що наступного року повернеться до рівня 2019, то і ціни також нормалізуються, тобто вони підуть вниз.

На ринку сталі ситуація трохи інша, зараз відбувається перекос, я б сказала, тому що економіка Китаю дуже швидко відновлюється і споживає багато сталі, і не вистачає зараз виробництва. Виробництво відстає від темпів споживання. Так само Європейська економіка швидко відновлюється, саме сектори, які споживають сталь. Тому це теж такий перекос, але він, мені здається, тимчасовий і тому ми в принципі не очікуємо, що ці ціни залишаться на екстремально високих рівнях довго. Вони будуть поступово знижуватися наступного року, але все одно цей період високих цін для економіки України є дуже позитивним, він збільшує валютні надходження, експортну витручку. Я думаю, що ми це побачимо на початку наступного року, коли дійсно за цими цінами почнуть наші експортери продавати і отримувати за свою продукцію валюту.

Юлія Мінчева: Дякую, і якщо також продовжити про міжнародні ринки, я зранку читала останні прогнози Міжнародного Валютного Фонду, який прогнозує навпаки достатньо велике зростання економіки на рівні 5-6% наступного року. І одним з факторів, швидке відновлення в країнах, що розвиваються.

Чи за вашими прогнозами ми докладемось до цього глобального відновлення? Там також один із факторів – це синхронізація виходу з криз в усіх країнах і посиленні інфляції, а також інші чинники. Чи ми докладемося, які ваші прогнози стосовно росту? А потім перейдемо до України знову плавно.

Олена Білан: Дивіться, ми глобальну економіку не прогнозуємо, але звісно в нікого немає сумнівів про те, що 2021 рік буде роком досить швидкого економічного відновлення, зважаючи на те, що суттєво просіла світова економіка в другому кварталі 2020 року, і зважаючи на те, що вакцина була розроблена і вже почалася вакцинація в рекордні терміни. Тобто ті країни, які вже почали вакцинацію, скоріше за все, буде досягнуто масовий імунітет у другій половині 2021 року і вони повністю зможуть скасувати всі карантині обмеження, окрім іноземців, їх будуть або на карантині тримати, або також вакцинувати. Але країни, які вакцину отримають пізніше, такі як Україна, насправді наскільки швидко вони будуть зростати залишається під питанням.

Це, наприклад, дуже актуально для України, тому що ми насправді не досягнемо до кінця 2021 року масового імунітету через відносну невелику кількість вакцин,  які ми на разі можемо отримати. Тому тут є і гарні, і погані новини для економіки, серед таких неприємних речей для українців для таких, хто скучив за міжнародними чи закордонними поїздками, то в 2021 році все ще будуть обмеження через те, що країни будуть намагатися, якось обмежувати туристів із тих країн, які не вакцинувалися.

А ось таке більш менш рівне пересування чи поїздки за кордон будуть можливі до кінця року, а от влітку більшість українців проведуть на українських курортах. Тут є позитив для економіки, тому що все ж таки свої заощадження люди витратять всередині країни, як це відбувалося і в 2020 році. І це буде підтримувати економіку, але, з іншого боку, повного скасування карантинних обмежень, мабуть, не буде до кінця  2021 року, тому це буде стримувати економічне зростання. Наразі, якщо прорахувати всі плюси і мінуси, ми прогнозуємо, що зростання економіки наступного року буле на 4,5%, тобто приблизно на той самий рівень на який вона впала в 2020 році. В 2021 році вже з середини року досягнемо рівнів допандемічних.

Юлія Мінчева: Що може цьому завадити? Зрозуміло історія з пандемією, якщо умовно не буде вакцини чи буде якийсь новий штамп більш заразний, ніж ми маємо зараз, чи якісь такі фактори, які ми взагалі не можемо передбачити, які пов’язані з пандемією. А які ми можемо передбачити, що може погано вплинути на економіку? Це можуть бути якісь рішення, умовно, урядові, чи речі, які точно не треба робити наступного року, але вони можуть трапитися, на вашу думку, і можливо ситуація на ринках також, чи поведінка наших основних партнерів?

Олена Білан: Що стосується 2021 року то таких факторів, які можуть суттєво сповільнити відновлення економіки, то вони все ж таки лежать у площині всього того, що пов’язано з коронавірусом. Зараз вже є інформація про новий штамп вірусу, який є дуже заразним і потребує більш жорстких карантинних обмежень. Якщо знов буде якась мутація чи виявиться, що вакцина не є ефективною для якихось груп ризику, чи з’являться якісь побічні ефекти – це може суттєво сповільнити зростання через необхідність нових карантинних заходів.

Що стосується економічної політики, то наступного року для України, все ж таки, критичним є співпраця з Міжнародним Валютним Фондом, і причина цього це великий дефіцит бюджету, який потрібно фінансувати. Крім цього, насправді, далі питання економічної політики – це питання темпів зростання в середньостроковій перспективі. Тому що, в принципі, у будь-якому випадку за рахунок, як економісти кажуть, низької бази порівняння, за рахунок того, що ми впали в 2020 році, то виглядати краще в 2021 році буде нескладно, просто питання чи 4,5, чи 4, чи 5%, це залежить від ситуації з коронавірусом. А от що стосується, наших середньострокових темпів зростання, то чи будемо ми зростати на 2-3%, як це було до пандемії, чи все ж таки на 4-5% — тут вже є велике питання, щодо до політики уряду і всіх інших гілок влади.

Юлія Мінчева: Дякую, ви також розповідали про фінансування дефіциту. Ця тема: «Чи була, чи не була бюджетна криза?» активно циркулювала в публічному просторі. Я також, звісно, проанонсую Vox Нотатки з нашої боргової дискусії, які Олена модерувала і брала участь. І тут питання, нещодавно ми бачили новину, що уряд вийшов на ринок запозичень із рекордним успішним результатом, що ви можете сказати про те, чи це інвестори після новин про вакцину і  якихось інше повірили більше в Україну і вирішили викупити частину боргу чи яка мотивація, яка структура і ця перспектива внутрішніх запозичень наступного року збільшиться чи ні? Тобто наскільки це такий тренд і тенденція. Особливо, якщо в нас нічого не зміниться, у таких фундаментальних речах, як судова система і верховенство права або буде повільно змінюватися, тому що це не те, що можна за ніч полагодити.

Олена Білан: Давайте, розділимо трохи ті кошти, які приходять в країну від зовнішніх інвесторів. Судова система і боротьба з корупцією критично важливі саме для стратегічних інвесторів – це ті, які відкривають нові підприємства чи купують їх і починають керувати, що стосується тих інвесторів, що готові позичити кошти уряду, то для них це теж важливий фактор, але не головний. Чому? Тому що фактично всі ці запозичення, за деяким виключенням, регулюються Британським правом. Тобто якщо Україна виходить на зовнішній ринки, випускає євро облігації, то всі суперечки вирішуються в британському суді. І тому наша судова система –  є більше фактором розвитку та успішності країни ніж має вплив на цю конкретну транзакцію.

Переходячи до питання дефіциту бюджету, так, фінансувати дефіцит у 2020 році було важко, тому що він був великий 7,5% ВВП, це приблизно 10 млрд доларів. Це велика сума для країни, але наприкінці року завдяки тому, що і уряд, і Національний Банк, і адміністрація президента – всі разом звернулися до МВФ і почали рухатися в напрямку, щоб отримати підтримку від МФВ,  то це стало маячком, якому довірилися інші кредитори  і були готові знову давати в борг Україні. Це було вирішальним фактором, чому Україна змогла розмістити свої єврооблігації на зовнішніх ринках, і чому іноземні інвестори почали вкладатися у внутрішні облігації уряду. Це причина, чому нам і наступного року необхідно співпрацювати з міжнародними партнерами. То дефіцит ми будемо скорочувати, але не суттєво, тобто наступного року він планується трохи вище 5% від ВВП, але це все одно близько 8 млрд доларів, менше ніж у 2020 році, але все одно дуже багато. Внутрішніх ресурсів для того, щоб профінансувати такий дефіцит немає. Серед внутрішніх ресурсів, якщо без зовнішніх запозичень захочуть обійтися, то тільки можна надрукувати кошти і тоді профінансувати такий дефіцит, але друк гривні в таких обсягах призведе до девальвації гривні і фінансової нестабільності. Тому це взагалі не вихід із такої ситуації. А при успішній співпраці з МВФ, то цілком можливо профінансувати дефіцит за рахунок різних типів запозичень від міжнародних партнерів, і від зовнішніх і внутрішніх ринків із залученням іноземних інвесторів у внутрішні облігації.

Андрій Федотов: Олено, дуже цікаво. Сьогодні дуже кльова дискусія про наступний рік, про великі зміни які зможуть вплинути на маленьких українців, які нас сьогодні слухають і готуються до святкування нового року. Щоб ви порадили людям, які зберуться з соціальною дистанцією зі своїми близькими, готуючись і думаючи про свої плани на наступний рік, щоб ви їм порадили з точки зору власних заощаджень чи до чого їм варто готуватися? Чи торкнеться це економічне зростання, можливо очікуване і не стільки близьке до тих сподівань, які були на початку цього року. Тому що  на початку року ми всі говорили про те, що економіка буде зростати великими темпами і що буде значно інша ситуація, а сьогодні хтось втратив роботу чи недоотримав частину зарплати через довгострокові канікули організовані пандемією. Що би ви їм порадили і на що варто звертати увагу, які новини частіше переглядати для того, щоб орієнтуватися для себе?

Юлія Мінчева: Це ти так хочеш прорекламувати Центр Економічної Стратегії, так дуже не нав’язливо і відкрити так країну порад?

Олена Білан: Насправді, важко, щось порадити, я взагалі вважаю, що люди в нас такі, як англійською кажуть smart, обізнані і вміють приймати правильні рішення. Єдине, що дуже хотілося, це все ж таки, щоб критичне мислення розвивалося у багатьох людей.

Все ж таки, зараз інформацію варто перевіряти, дуже багато неправдивої чи маніпуляцій, тому слід читати тих, хто не був помічений у цих маніпуляціях чи неправдивої інформації, і, звичайно, намагатися всі фактори враховувати і на основі цього приймати рішення, а не емоційно. Особливо зараз це важко, коли невизначеність велика люди схильні до якихось екстремальних емоцій. Я б хотіла не стільки порадити, як побажати все ж таки внутрішнього спокою і рішень на основі логіки, а не відчутів.

Юлія Мінчева: Дякую дуже, це найкраща порада, тому що люди, які щасливі, задоволені і розумні працюють продуктивніше і точно докладуться до того, аби економіка зростала, а з нею добробут кожного. Дякую за цю розмову, якщо підсумувати, то вона вийшла досить оптимістичною і дуже сподіваюсь, що коли ми поговоримо з вами, обов’язково, наступного року в грудні, то ці прогнози справдяться і не буде нічого такого про, що ми не могли знати і що негативно вплине на наше життя. Долар буде на рівні 26-28 грн за одну одиницю. Проте, наскільки це добре чи погано – сильна гривня, я думаю, ми будемо дискутувати наступні декілька місяців на VOX. І ви будете знати, що з економікою, якщо будете слухати щонеділі наш подкаст. Дякую в студії була Юлія Мінчева з VoxUkraine.

Андрій Федотов: І Андрій Федотов з Центру Економічної Стратегії. Це була наша святкова передача, дуже спокійної та розважливої розмови про те, що відбулося з економікою в цьому році (2020) і що очікувати в наступному (2021).

Юлія Мінчева: Так, тому переслухайте, бо в Олени кожне речення було сильно наповнене сенсом і цифрами, і тим, що лишається по за кадром, але є на сторінках Vox та Центру Економічної Стратегії. Дякую, Олено, що знайшли час.

 

 

X