Що відбувається з держбюджетом і на скільки вистачить Україні грошей на армію і пенсії

Вичерпання 96% резервного фонду державного бюджету сталося з блискавичною швидкістю — фактично за один місяць. Про це повідомила пресслужба Міністерства фінансів України.

Економістка Центру економічної стратегії Олександра Мироненко пояснює, що у березні 2026 року було витрачено 47,5 млрд грн, з яких 44 млрд грн цілком можна було заздалегідь передбачити у бюджеті. Експертка наголошує, що гроші фонду, головною ціллю якого є швидка реакція на форс-мажори на кшталт повеней чи інших непередбачуваних зовнішніх факторів, використали не за призначенням.

«Вичерпання резервного фонду — це результат свідомого перекладання планових видатків на екстрене фінансування. Більшість цих видатків можна було спланувати», — констатує Мироненко.

Структура березневих витрат підтверджує ці слова. За даними економістки, найбільшу суму 22 млрд грн було спрямовано на реагування на пошкодження та превентивні заходи для захисту критичної інфраструктури. Що, враховуючи наявність агресивного сусіда, мало бути заплановано ще на етапі верстки бюджету. Ще 16 млрд грн виділили на підтримку залізниці, хоча ці кошти були затверджені як річне держзамовлення ще минулого року.

Крім того, 3 млрд грн пішли на дороги, стан яких об’єктивно потребує фінансування, але це також питання ефективного планування термінів експлуатації покриття. Ще 2,6 млрд грн витратили на енергетичну підтримку громад, а близько 1 млрд грн — на транспортне сполучення на півдні та підтримку працівників критичної інфраструктури.

Загалом ці передбачувані видатки склали близько 44,5 млрд грн. Решту ж коштів 3 млрд грн пустили на програми, які взагалі важко назвати реакцією на кризу — національний кешбек та кешбек на паливо. Олександра Мироненко жорстко критикує таке рішення уряду, зазначаючи, що ці витрати є недоцільними в умовах дефіциту.

«Витрачати кошти резервного фонду на програму, яку було заплановано ще в минулому році, не є цільовим використанням резервних коштів», — підкреслює вона.

Така динаміка, за її словами, свідчить про недостатність державного ресурсу та робить критичною зовнішню підтримку. А вона залишається не повністю прогнозованою.

Європейські мільярди та жорсткі сценарії Плану Б

Затримка кредитного пакета від Євросоюзу на суму 90 млрд євро залишалася головним фактором ризику. Олександра Мироненко нагадує, що ця допомога є надзвичайно критичною, адже з неї 30 млрд євро передбачено на підтримку українського бюджету протягом двох років, а левова частка, 60 млрд євро, має піти на озброєння армії.

Якщо зовнішнє фінансування зупиниться, держава буде змушена активувати так званий План Б. Цей сценарій передбачає режим максимальної економії: від повного заморожування капітальних видатків на дорожню інфраструктуру (що може вивільнити 30−40 млрд грн) до урізання програм підтримки бізнесу. Найгіршим інструментом у цьому плані є емісія гривні – друк грошей, який миттєво прискорить інфляцію та штовхне валютний курс за позначку 45 грн/$.

За словами Мироненко, альтернативних внутрішніх ресурсів у держави фактично немає: можливості залучення внутрішнього боргу вкрай обмежені, а збільшити податкові надходження без підвищення ставок неможливо.

«У разі відсутності узгодження цієї підтримки на рівні ЄС та ненадання допомоги окремими партнерами, нас чекає суттєве скорочення усіх невоєнних видатків», — застерігає економістка.

Отже, міжнародна підтримка сьогодні – це єдиний реальний ресурс для покриття державного дефіциту.
Попри ці тривожні тенденції, є сфери, яким дефіцит безпосередньо не загрожує. Зокрема, українцям не варто хвилюватися через можливі затримки пенсій у другому півріччі.

Олександра Мироненко розвіює ці побоювання, пояснюючи механізм фінансування Пенсійного фонду.

«Виплата пенсій не залежить від наповнення резервного фонду. Вона залежить від надходження єдиного соціального внеску (ЄСВ)», — резюмує експертка.

Джерело: NV (New Voice).

Інші новини від експертів ЦЕС за посиланням.