Військовий збір українці будуть платити завжди? Чому цей податок опинився серед найважливіших «маяків» МВФ?
У новому випуску інформаційно-аналітичної програми на Українському Радіо економіст Центру економічної стратегії Богдан Слуцький пояснив, які зміни чекають на військовий збір, чому закон містить приховані юридичні пастки та які альтернативні рішення існують для більш справедливого фінансування армії.
Президент підписав закон, згідно з яким справляння військового збору за ставкою 5% продовжується на три роки після завершення воєнного стану. Проте, за словами Богдана Слуцького, у законодавстві залишаються невизначеності. Перехідні положення Податкового кодексу містять стару норму. Після закінчення цих трьох років ставка 5% скасовується, але повертається ставка 1,5%, яка діятиме до моменту завершення реформи Збройних Сил України. Оскільки термінів закінчення цієї реформи не визначено, обов’язок сплачувати збір може залишатися десятиліттями.
Хоча військовий збір опинився серед найважливіших «маяків» МВФ, для Фонду принциповим було не стільки саме його збереження, скільки загальне збалансування доходів державного бюджету. Торік цей податок приніс майже 164 мільярди гривень. Проте економіст зазначає, що в структурі загальних податкових надходжень, які повністю йдуть на сектор безпеки і оборони, він відіграє важливу, але не єдину роль.
«Насправді військовий збір – це такі самі податкові надходження, наприклад, як податок на додану вартість, як акцизи. І зараз, в умовах війни, вони всі спрямовуються на сектор безпеки і оборони. Тому тут не треба сприймати, що лише військовий збір рятує зараз наші можливості фінансувати Збройні Сили України», — зазначає економіст ЦЕС.
Богдан Слуцький вважає, що рішення продовжити та підвищити саме військовий збір було найпростішим для влади, але не найефективнішим. Цей крок додатково навантажує виключно «білий» бізнес та офіційно працевлаштованих громадян. Натомість більш логічною та справедливою альтернативою, яку фахівці пропонували раніше, було б незначне підвищення податку на додану вартість (ПДВ).
«Це податок на чесність. Його сплачують лише ті, хто чесно працює, сплачує податки. А не ховається по конвертах, не ховається по ФОП замість найму, і інші речі. А якщо би ми розглянули альтернативу ще тоді, в 2024 році, і підвищили ПДВ на 2-3% пункти, то ми отримали б ті самі надходження до державного бюджету, але вони б тоді вплинули і на тих, хто ховається. Наприклад, коли ти йдеш у магазин і купуєш батончик, то всі йдуть і купують їжу. Навіть ті, хто отримує заробітну плату в конвертах. І всі будуть фінансувати Збройні Сили України і сплачувати, наприклад, ПДВ».
Слухати повну версію випуску (Українське Радіо).
Інші новини від експертів ЦЕС за посиланням.