Закриття шкіл може збільшити нерівність між дітьми

Наша постійна рубрика спільно з Громадським радіо та VoxUkraine.

Цього разу говоримо з Дарією Михайлишиною про те, як Україна виходить з карантину і як відбувається пом’якшення обмежувальних заходів. А також про те, як оновлений формат став ще менш соціально справедливим стосовно людей з середнім та низьким доходом.

Отже, якими є головні проблеми батьків на карантині і як це визначалось?

Ми робили не репрезентативне опитування батьків, щоб дізнатись з якими проблемами вони стикнулись, отримали близько 400 відповідей. Однією з найбільш популярних відповідей було надання матеріальної допомоги, адже ми бачимо, що дослідження та інші соціологічні опитування показують, що сім’ї з дітьми в середньому більш бідні, ніж сім’ї без дітей.

Зараз, особливо на час карантину, ми бачимо, що батьки з дітьми малого віку більш схильні втрачати роботу. Бо якщо людині водночас потрібно доглядати за маленькою дитиною та працювати, вона швидше всього мусить покидати роботу. Тому батьки справді залишаються часто позбавленими попередніх доходів, і їхня потреба в матеріальній підтримці є обґрунтованою.

Крім того, чимало батьків скаржились на якість дистанційної освіти. Багато батьків стикаються з тим, що дистанційні уроки не стали повноцінною заміною звичайних уроків, деякі вчителі не приділяють достатньо часу та уваги на пояснення матеріалів, а просто скидають завдання в чати Viber і навіть не контролюють їхнього виконання. В такому випадку ця додаткова роль вчителя лягає на батьків, знову ж таки батькам треба жертвувати своїм часом і можливо доходами, щоб виділяти час для самостійного навчання дітей. Це, звісно, відбивається на їхніх доходах.

Ми недавно спілкувались з аналітиком INESS зі Словаччини, так от він розповідає, що в них зараз розглядають варіанти скорочення літніх канікул, для того щоб школярі все-таки змогли опрацювати навчальний матеріал, а батьки не були змушені залишатись вдома з дітьми. Адже те, що батьки зараз залишаються вдома дуже сильно впливає на їх продуктивність.

Довгострокове закриття шкіл взагалі може вплинути на майбутні перспективи для дітей, які зараз пропускають заняття. Річ в тому, що не у всіх є можливість використовувати інтернет та девайси, діти з бідніших сімей скоріш за все ділять свій комп’ютер з іншими членами родини, хоча комп’ютер може бути потрібним для домашніх завдань всіх дітям водночас. На жаль, деякі родини не можуть забезпечити якісне навчання для своїх дітей через фінансові умови.Таким чином певні технічні обмеження збільшують нерівність між бідними та багатими сім’ями. Адже дітям з багатших родин простіше отримувати доступ до навчальних матеріалів і в них менше перепон у використання певних програм і так далі.

Як думаєш, наскільки зміниться система освіти загалом після такого дистанційного навчання? Чи вийде все-таки перейти в якісний онлайн-режим, і скільки нам коштуватимуть такі пристосування?

Мені здається це залежить від того, наскільки швидко відкриються школи і як довго вірус буде з нами. Бо ми знаємо, якщо подивитись на якісь західні дослідження та відкриття шкіл, то хоча школи відкривають, університети досі працюють дистанційно, а деякі заклади планують продовжувати дистанційне навчання і першу половину наступного семестру. У нашому випадку розвиток такого формату залежить від кваліфікації та пристосування не лише учнів, а й вчителів.

З нашого опитування бачимо, що батьки говорять про те, що вчителі часто не знають як користуватись певними програмами і з ними не проводили тренінги, щоб цього навчити. Батьки хочуть, щоб з вчителями проводили якісь центральні тренінги та існувала якась або всеукраїнська, всешкільна онлайн-система. Тому питання в тому, чи зможемо ми перейти на новий рівень формату навчання залежить від того наскільки держава та представники шкільних адміністрацій будуть готовими працювати над цим.

В Україні вже існують певні програми допомоги батькам, наприклад програма муніципальної няні. Можливо ти можеш розповісти чи працюють вони?

Такий механізм існує, можна компенсувати витрати на няню за державні кошти. Але тут насправді багато нюансів, отримати таке забезпечення можна тільки якщо у вас дитина до 3-х років, також тут є проблема з офіційним працевлаштуванням няні, адже держава при цьому буде фінансувати тільки мінімальну зарплату. Але це не дуже вигідно, адже вам потрібно оформлювати всі документи, платити податки, а ви отримуєте дуже мало у відповідь. Зараз в програми такий формат, але можна було б змінити і адаптувати її до умов карантину. Наприклад, збільшити вік дітей, для яких можна наймати муніципальних нянь, а також збільшити заробітну платню.

Як зараз слід відкривати школи, щоб це відбулось безпечно? Як правильно видавати виплати?

Ми не можемо безкінечно компенсувати витрати, тому їх слід давати тільки тим людям, яким вони найбільше потрібні. Щодо відкриття шкіл, то треба зважати на інфекційну ситуацію, ми в нашому дослідженні про адаптивний карантин детально розглядали умови переходу з попереднього режиму, серед них важливими факторами є рівень захворювань, наявність медичного захисту та можливостей для соціально дистанціювання.

X