Кредити «5-7-9%»: як потрібно змінити умови, щоб програма запрацювала?

11 Червня 2020
Поділитись

 

Говоримо з виконавчою директоркою Спілки українських підприємців Катериною Глазковою про те, як бізнес виходить з кризи і як уряд намагається йому допомогти.

Як ми знаємо, вже розпочався адаптивний етап виходу із карантину, повернулися до роботи заклади харчування і ХоРеКа. Це є гарним прикладом лобіювання інтересів індустрії, адже дійсно багато закладів за дотримання санітарних норм можуть спокійно надавати послуги, при цьому не погіршуючи епідеміологічну ситуацію.

Від бізнесу залежать робочі місця, податки, і стан здоров’я економіки нашої країни в цілому. Дослідження, проведене на початку карантину, показало, що більшість малих і середніх компаній зможуть протриматися не більше місяця. Тоді пішли і скорочення і сильний спад доходів.

Наразі ми нарешті дійшли до так званого “гнучкого карантину”, коли обмеження прив’язуються до регіонального принципу або до реальної епідеміологічної ситуації в країні.

Звичайно,  серед нас є побоювання щодо того, чи не буде нового сплеску пандемії, якщо всі одночасно виходитимуть на роботу. Втім хочеться вірити у свідомість і обережність працівників, які виходять в офіс, і в те, що вони враховуватимуть всі рекомендації нашого МОЗу і Всесвітньої організації здоров’я.

Щодо стану HoReCa – а це понад 5 млн зайнятих у цій сфері – індустрія дуже сильно потерпіла, адже саме у ній було найбільше скорочень та відпусток за власний рахунок працівників.

Були ситуації, коли відомі ресторатори намагалися своїх співробітників прилаштувати касирами у супермаркет, щоб люди мали хоч якусь роботу.
Дуже важливо, що цій сфері невдовзі дозволять працювати у повному обсязі, адже це якраз та галузь, де дійсно дотримуються санітарних норм – це є основа їхньої роботи. До Спілки часто звертаються представники готельного та туристичного бізнесу з проханням допомогти у комунікації з держслужбовцями про велику кількість працівників, що залишилися без роботи.

За підтримки HoReCa ми розробили комітет, який мав зустріч з Дмитром Романовичем, де говорили про необхідність повноцінного відкриття закладів, а не лише літніх майданчиків. Доставка дає 10% від колишнього доходу. Тож сподіваємося, що люди почнуть поступово повертатися до свого повсякденного життя.

Якщо говорити загалом по бізнесу, то зазвичай всі, хто мав певні обмеження, вже можуть повертатися і працювати у більш-менш повному обсязі. Настрої підприємців коливаються, хтось каже, що всю проблему ми відчуємо восени, коли буде низька купівельна спроможність населення та впадуть продажі у всіх сферах.

Підприємці у нашій країні загартовані, як ніде, тому вони навіть зараз не особливо чекають на підтримку від влади. Бізнесмени більше звикли розраховувати на власні сили, тож державі потрібно лише не заважати їм і створити рівні умови для роботи.

Щодо програми «5-7-9» — вона була б хороша, якби працювала. Серед учасників Спілки Бізнесменів України не знаю жодного підприємця, який б отримав цей кредит. Підприємці отримують відмови і часто без вагомих на те причин.

Щоб допомогти цій програмі все ж запрацювати, нами була проведена зустріч підприємців із представниками банків. На ній прозвучала слушна пропозиція: цей параметр прибутковості замінити на так званий операційний дохід, коли компанія може показати, що вона генерує грошовий потік, але не може у даний момент показати прибутковість, бо постійно інвестує в процеси.
І банківський сектор підтримав цю ідею. Ми відправили офіційний запит і в НБУ, і у Фонд, який є розпорядником цієї програми, з пропозицією це виправити.

Відкрите опитування серед підприємців показало, що операційний дохід і застава для них – дві найбільші проблеми.

Питання надання банками кредитів комплексне, бо з одного боку, у нас банківська система перевантажена невдалими кредитами. Тож банкам важливо гарантувати собі повернення від бізнесу взятих кредитів.
З іншого боку, надмірне таке “перестрахування” банків від повернення кредитів шкодить малому і середньому бізнесу, яким необхідно постійно мати обігові кошти. Оскільки для них це питання навіть не розвитку, це питання виживання.

Якщо буде новий карантин і залишатиметься така ж уповільнена динаміка надання кредитів, то ми матимемо замкнене коло: банкрутство, величезне безробіття та ще більший дефіцит бюджету.
Обігові кошти потрібні на постійні операційні витрати, виплату заробітних плат, адже якщо людей звільнятимуть, то держава сплачуватиме ці ж гроші вже не через кредити, а через Біржу праці.   Але у такому разі до цього додасться ще й соціальна напруга.
Подивившись на нашу структуру економіки, бачимо, що у галузях, де зайнято 75% працівників, які забезпечують 90% ВВП, достатньо легко дотримуватися дистанції і санітарних норм. Через це дані галузі можуть спокійно продовжувати свою діяльність.
І є 20% працівників, які хоч і в зоні ризику, але без них ми не можемо обійтися, бо це сфера охорони здоров’я, роздрібної торгівлі тощо. Такі дані дають надію на те, що все буде не так погано, за сценарієм V-подібного відновлення економіки, коли після різкого падіння, люди почнуть знову плавно виходити на роботу.

Зараз чергове вікно можливостей для проведення владою реформ задля зниження податкового тиску і перевірок з боку контролюючих органів. необхідне лібералізувати середовище, захистити підприємців будь-якого розміру і сфери діяльності від потенційного тиску по завершенню карантину. Працювати “ в білу” має бути вигідно, спокійно і безпечно.

Настав час для просування податку на виведений капітал, адже це гроші, які компанія буде реінвестувати у свій розвиток. Механізм у цьому законі прибирає корупційну складову та адміністративне навантаження – те, що у даний момент потрібне бізнесу. На щастя, Данило Гетманцев і Сергій Марченко кажуть, що готові  поговорити про можливе впровадження цього механізму.

Інше дискусійне питання – чи час зменшувати навантаження на Фонд оплати праці. Це дискусійне питання, але й надалі зволікатимемо –  ми матимемо ще більше зарплат у тіні. Позиція СУП – уряду варто впроваджувати поступове, трьохетапне зменшення з 22 до 10%, адже це сприятиме зростанню обсягів сплати ПДФО.

Окреме занепокоєння викликають виділені додаткові кошта на фінансування податкової міліції, яка де-юре не існує, а де-факто – отримує фінансування. Тому ми сподіваємося, що профільний комітет Верховної Ради все ж дійде до питання законопроекту єдиного аналітичного органу. Але тут ризик у тому, щоб це був орган “замість”, а не “ще один”.

Якщо говорити про державні гарантії, то 80% суми позики, які держава готова гарантувати, можливо й не вирішать проблеми. Треба вести прямий діалог з банками, чи готові вони працювати зі 100%.
Виглядає так, що це матиме позитивний ефект.

Уряд ще не зміг знайти призначення для Covid-фонду, можливо, він стане гарантом держави кредитів для бізнесу, оскільки це саме те, що  держава має компенсувати. Адже карантин спричинив всю недостачу коштів по вині уряду, через яку бізнес зараз намагається вижити.

Це глобальна криза, проте розвинені країни в ній думають наперед і можуть собі дозволити більше у допомозі бізнесу. Але ми впевнені, що і наш уряд може більше, ніж робить зараз.

 

Наша постійна рубрика спільно з Громадським радіо та VoxUkraine.

 

X