Як реформувати систему гарантування вкладів?

Аналітична записка присвячена проблемі недосконалості існуючих запобіжників банківських криз.

В Україні один із таких запобіжників – система гарантування вкладів населення. Вона одночасно має захищати банки від «набігів» (англ. bank run), а вкладників – від «морального ризику» (англ. moral hazard).

Для України характерна ситуація, коли вкладники несуть кошти до банків, що пропонують найвищі відсотки за депозитами. При цьому люди не зважають на надійність банків, бо Фонд гарантування вкладів фізичних осіб все-одно поверне їхній вклад із відсотками в рамках гарантованої суми (зараз 200 тис грн).

Це змушує банки конкурувати між собою, збільшуючи процентні ставки за депозитами. Банки, у свою чергу, змушені шукати все більш дохідні, а значить більш ризиковані інструменти – тобто кредитувати ризикових позичальників за підвищеними ставками.

Така поведінка вкладників та банків збільшує сукупний ризик системи і у підсумку призводить до «банкопадів»

Проблема ефективного дизайну системи гарантування вкладів, покликаного знайти баланс між «моральним ризиком» та «набігами на банки», тим більш актуальна для України, що рятувати банки – дорога справа для платників податків. На рекапіталізацію банків Україна витратила 5% ВВП у кризу 2008-2009 рр. а у кризу 2014-2015 – 14% ВВП. Кожного разу це призводило до зростання державного боргу (ОВДП) та, відповідно, погіршення фінансової стійкості країни.

Для того, аби система гарантування могла більш ефективно протидіяти кризам, ми пропонуємо 5 змін:

  • Збільшити гарантовану суму до 500 тис. грн. (проіндексувати на інфляцію);
  • Зменшити до 7 днів строк початку виплат вкладникам (від визнання банку неплатоспроможним);
  • Зменшити гарантування відсотків за депозитами до половини облікової ставки НБУ;
  • Стимулювати реалізацію політики відповідальності власників усім своїм майном на практиці, а не тільки на папері;
  • Сприяти підвищенню фінансової грамотності населення та зменшенню інформаційної асиметрії.

При розрахунку оптимальної суми гарантування ми врахували:

  • рівень інфляції, яка за період із вересня 2012 року (коли було встановлено суму у 200 тис. грн.) до середини 2018 року склала 140%;
  • європейські практики гарантування, зокрема, відношення суми гарантування до ВВП у країнах ЄС (пострадянських, наприклад, Естонії, Словаччини).

 

Аналітична записка Завантажити Аналітична записка (2.72 MB)
Презентація з висновками Завантажити Презентація з висновками (1.38 MB)

Читайте у ЗМІ
Прес-реліз
X