Уряд і Рада сперечаються про податки — наприклад, чи вводити ПДВ для ФОПів

Щоб покрити дефіцит бюджету цього року, Україні потрібно близько $52 млрд зовнішнього фінансування. Більшість цих грошей дає Міжнародний валютний фонд (МВФ), Євросоюз та Світовий банк. Але партнери виділяють ці кошти в обмін на реформи. Одна з їхніх вимог — збільшити доходи бюджету. Саме тому уряд запропонував зобов’язати частину ФОПів платити податок на додану вартість (ПДВ). Це спричинило гучний конфлікт між урядом, парламентом і бізнесом, який боїться, що така ініціатива зруйнує спрощену систему.

Україна не може звести бюджет без зовнішнього фінансування — від МВФ, Євросоюзу та Світового банку 

Ключовий партнер, на якого всі рівняються, — це МВФ, а він буде фінансувати в обмін на реформи (пояснює економіст ЦЕС Богдан Слуцький).

Щоб зрозуміти, чому уряд взагалі заговорив про ПДВ для ФОПів, слід подивитися на наш бюджет. Під час війни Україна витрачає більшість коштів на сектор безпеки та оборони. У 2026 році це закріпили і в державному бюджеті. Внутрішні доходи та запозичення, які країна збирає сама, спрямують насамперед на армію: зарплати військовим, зброю, боєприпаси, логістику та підтримку боєздатності. На це припадає майже 60% усіх видатків бюджету.

Водночас країна має фінансувати соціальні виплати: пенсії, зарплати вчителям, лікарям та відновлювати інфраструктуру. Оскільки власних коштів на це не вистачає, виникає велика «діра», яка цього року становить близько $52 млрд. Саме ці кошти ми просимо у партнерів.

Основними донорами України є три структури — Міжнародний валютний фонд (МВФ), Євросоюз та Світовий банк. Але саме МВФ у цьому ланцюжку — ключ до всього. Хоча Фонд є головним кредитором, самі по собі його гроші нас не рятують: за наступні чотири роки ми маємо отримати від нього $8,1 млрд, але повернути за старими боргами — $9 млрд. Тобто чистого прибутку від МВФ немає.

Річ у тім, що МВФ контролюють ті самі країни, які й найбільше допомагають Україні від початку повномасштабного вторгнення: ЄС, США, Японія, Канада і Велика Британія. Вони тримають 54% голосів у Раді директорів. Наші партнери — не благодійні фонди, а кредитори, які хочуть бути впевнені, що Україна здатна вижити самостійно в довгостроковій перспективі. Саме тому вони орієнтуються на рішення МВФ як на зелене світло. Якщо Фонд каже, що Україна проводить реформи й наповнює бюджет, — гроші дають і ЄС, і Світовий банк. Якщо ж МВФ незадоволений — фінансування можуть заблокувати по всіх напрямках одночасно.

Вимоги МВФ, Світового банку та Євросоюзу — це не три різні списки завдань, а один спільний план. Усі вони спрямовані на те, щоб Україна якнайшвидше стала членом ЄС.

З 2022 року, коли ми отримали статус кандидата, ставлення партнерів кардинально змінилося. Якщо раніше Європа допомагала нам як «далекому родичу», виділяючи по €500—600 мільйонів, то тепер нас вважають частиною сім’ї. На побутовому рівні це виглядає так: раніше нам давали «на шоколадку», а тепер купують квартиру чи машину, аби ми втрималися, — тобто фінансують зброю, соціальний сектор (пенсії, зарплати вчителям). Але ця щедрість має зворотний бік: якщо ЄС побачить, що ми лише імітуємо реформи, допомога припиниться.

Питання про ПДВ для ФОПів повернеться незалежно від того, чим закінчиться робота з меморандуму з МВФ

Тому що українське податкове законодавство доведеться узгоджувати з європейським.

Країни Євросоюзу у Раді директорів МВФ хочуть, щоб Україна виконувала зобовʼязання перед Євросоюзом і реально рухалася до членства, а не застрягла в статусі кандидата на десятиліття. Тому нам ставлять ті вимоги, які є базовими в ЄС.

Правила реєстрації платників ПДВ у країнах ЄС застосовуються однаково до всіх учасників ринку в межах конкретної країни — незалежно від форми бізнесу (юридична особа чи підприємець). Водночас самі пороги реєстрації визначають на національному рівні, і вони суттєво відрізняються між країнами. Наприклад, у Польщі поріг становить близько €47 000, у Франції — €85 000 для торгівлі та €37 500 для послуг. Загалом у багатьох країнах ЄС ці пороги нижчі за рівень, який обговорюється в Україні — близько 4 млн грн (≈ €88 000).

Саме тому Центр економічної стратегії провів власні розрахунки і вважає оптимальним порогом для України 2,5 млн грн.

«Це золота середина: такий рівень не зачепить справжній мікробізнес, але зробить дроблення великого бізнесу дорожчим», — каже Богдан Слуцький.

Джерело: Бабель.

Інші новини від експертів ЦЕС за посиланням.