Гармонізація податкової політики з ЄС. Рамки та можливості для України

Головною метою гармонізації податкової політики держав-членів ЄС є забезпечення функціонування єдиного внутрішнього ринку ЄС – території без внутрішніх кордонів, у якій забезпечений вільний рух товарів, осіб, послуг та капіталу.

Негармонізовані непрямі податки, які, за своєю суттю, є надбавкою до кінцевої ціни для споживача, можуть мати значний вплив на єдиний ринок, створюючи перешкоди для руху товарів та послуг, викривлюючи ринкові стимули, та конкуренцію.

Тому Європейська Комісія координує та гармонізує політику держав-членів щодо непрямих податків, а саме – податку на додану вартість (ПДВ), та акцизів. Основним інструментом для цього є відповідні Євродирективи, які встановлюють загальні принципи та рамки застосування непрямих податків, а також окремі відступи (derogations), або винятки із загальних рамок, дозволені державам-членам ЄС за відповідних обставин, та механізми узгодження таких винятків і відступів.

Практична імплементація непрямого оподаткування в рамках гармонізованих норм, адміністрування податків – залишаються  повноваженням держав-членів ЄС.

Політика щодо прямого оподаткування (доходів, капіталу, майна) залишається відповідальністю держав-членів ЄС. Євросоюз встановлює лише окремі гармонізовані стандарти оподаткування підприємств та фізичних осіб з огляду на принципи єдиного ринку ЄС – так, подвійне оподаткування доходів фізосіб всередині ЄС суперечило б принципу вільного руху людського капіталу.

Ми зробили огляд чинної системи ставок ПДВ, механізмів отримання звільнень від ПДВ та відступів від загальних правил, які можуть бути застосовані на перехідний період після вступу держави до ЄС, а також тих, які застосовують держави-члени.

Записка містить огляд спеціальних схем, передбачених у ЄС для малого бізнесу та фермерів, зокрема механізму пласкої ставки (flat rate), який не має аналогу в чинній українській податковій системі.

Також записка описує загальні правила системи акцизів, та специфічні директиви, що встановлюють рамки для гармонізованих акцизів на алкоголь, тютюн, паливо та енергоносії, зокрема – спрощення для малих виробників алкогольних напоїв, які можуть бути застосовними для українського бізнесу.

Європейська система ПДВ наразі проходить реформування, метою якого є адаптація до цифрової економіки, зокрема зростання ролі цифрових платформ, що виступають посередниками між постачальниками і споживачами, та зростання обсягів цифрових послуг.

Однією із ключових змін є запровадження гармонізованих вимог цифрового звітування транзакцій (DRRs) та стандартизованих  електронних інвойсів. Іншою важливою зміною є розширення механізмів, які дозволяють платникам ПДВ, що постачають товари та послуги в більш ніж одній державі-члені, реєструватися платником ПДВ лише один раз, через Єдине вікно (One Stop Shop). Також європейське ПДВ рухається до остаточної (definitive) системи, у якій всі операції оподатковуються за місцем постачання.

Огляд містить посилання на ключові законодавчі акти, підзаконні регуляції та дослідження, і може бути відправним пунктом для заглиблення в окремі сфери регулювання.

З огляду на статус України, як кандидата на вступ до ЄС, особливо важливо, щоб у якнайширшого кола українських полісімейкерів, експертів та підприємців було системне розуміння європейської гармонізованої системи непрямих податків та вектору її реформування – задля легшої інтеграції до єдиного ринку ЄС на умовах, що забезпечать швидкий розвиток українського бізнесу, економіки, та зростання добробуту українців.

Дослідження було проведено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Вміст дослідження несе виключну відповідальність Центру економічної стратегії і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.