Податкове законодавство України та ЄС: тіньовий звіт

Україна поступово наближає своє податкове законодавство до європейських стандартів, але цей процес ще не завершений і потребує поглиблення.

• У сфері ПДВ базова ставка та загальна архітектура відповідають європейській логіці, але знижені ставки та перелік звільнень виходять за рамки дозволеного переліку. Відшкодування ПДВ нерезидентам, розмежування нульових і звільнених операцій та деталізація правил місця постачання послуг залишаються відкритими питаннями.
• Акцизна політика наближається до мінімальних рівнів ЄС за чітким календарем, однак досі не гармонізовані класифікації алкогольних і тютюнових виробів, зберігається відмінність у логіці виникнення податкового зобов’язання, а також неповна інтеграція в європейську систему контролю руху підакцизних товарів. В майбутньому сфера нових нікотиновмісних продуктів потребуватиме імплементації з новою європейською рамкою.
• У прямому оподаткуванні вже впроваджені стандарти прозорості та контроль трансфертного ціноутворення, але низка ключових директив – щодо корпоративних структур, оподаткування пасивних доходів, податково-нейтральних реорганізацій та глобального мінімального рівня оподаткування – ще чекають на імплементацію.
• Міжнародна співпраця розширюється: Україна долучилася до автоматичного обміну фінансовою інформацією та звітності транснаціональних компаній. Водночас необхідно завершити адаптацію директив із прозорості, забезпечити підключення до захищених мереж ЄС та узгодити звітність із європейськими стандартами.
• Інституційна спроможність податкових органів зміцнюється завдяки цифровій трансформації та Національній стратегії доходів, але ключовими викликами залишаються стабільне фінансування, кадрове забезпечення та сумісність ІТ-рішень з європейськими системами.
• Антикорупційні заходи у сфері оподаткування підсилені автоматизацією окремих процесів, однак ризики залишаються значними у сферах ПДВ, акцизів та податкових перевірок. Обмежена мотивація персоналу, складність правил і збереження дискреційних рішень створюють додаткові загрози. Подальший прогрес потребуватиме не лише технологічних рішень, а й інституційних змін, що забезпечать сталість реформ.

В цілому Україна має чітку дорожню карту та стратегічні орієнтири. Попереду – складна робота з завершення гармонізації, включно з політично непростими рішеннями, які поєднують законодавче наближення, цифрову інтеграцію та зміцнення кадрової й інституційної спроможності. Лише комплексне виконання цих завдань забезпечить реальну сумісність української податкової системи з внутрішнім ринком ЄС.

Проєкт реалізується за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС (EUACI) – провідна антикорупційна програма в Україні, що фінансується ЄС, співфінансується і впроваджується Міністерством закордонних справ Данії.

Думки та погляди, висловлені в цьому матеріалі, необов’язково відображають позицію EUACI, Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Данії.

Інші дослідження ЦЕС на цю тему за посиланням.