Огляд проєкту бюджету 2021. Перше читання

Огляд проєкту бюджету 2021. Перше читання Завантажити Огляд проєкту бюджету 2021. Перше читання (1.41 MB)
пресрелиз бюджет Завантажити пресрелиз бюджет (329.33 KB)
Презентація Завантажити Презентація (676.27 KB)

Читайте розшифровку пресконференції Марії Репко та Анастасії Телетьон та дискусії про видатки на розвиток людського капіталу з Павлом Ковтонюком, заступником міністра охорони здоров’я (2016-2019), Єгором Стадним, заступником міністра освіти та науки (2019-2020) та Олесею Островською-Лютою, генеральною директоркою Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал».

Бюджет на 2021 рік має три основні особливості: підвищення мінімальної заробітної плати на 30% до 6500 грн, величезний дефіцит державного бюджету в 6% ВВП, необмежені можливості уряду надавати державні гарантії по боргах.

Доходи бюджету спрогнозовані, виходячи із 19% збільшення доходів від податку на доходи населення і 21% зростання ПДВ (внутрішній та імпортний). При цьому економіка у номінальному виразі зросте лише на 13%, якщо виходити з прогнозів уряду на 2020 та 2021 роки. Мінфін розраховує на часткову детінізацію – але такий підхід не є консервативним, бо завжди залишається ризик, що детінізація не відбудеться, і тоді доходи не буде отримано. На фоні одночасно оптимістичного інфляційного прогнозу (7,3% проти поточних 2,5%) це розрахунок одразу на два фактори, які можуть не справдитися. Якби при цьому бюджет звели без дефіциту, чи з помірним дефіцитом, ситуацію можна було би виправити, дещо збільшивши запозичення. Але дефіцит вже і так заплановано найбільший за останні роки (крім «карантинного» 2020 року), і місця для маневру у Мінфіну не залишається.

На видатки сектору загальнодержавного управління всього розподілять 45% ВВП. Це на 5 відсоткових пунктів менше, ніж планується виділити у 2020 році, але перевищує середні у 2017-2019 роках 42% ВВП. На номінальне зростання видатків вплинуть як закладені прогнозні макропоказники, так і дві політичні «забаганки»: підвищення мінімальної заробітної плати та фінансування ремонту доріг. Найбільше додаткового фінансування отримають медицина та освіта (+17,1% та +12,2% відповідно). А от економічна діяльність втратить 14,4% – але додаткові 70 млрд грн витрат на дороги уряд планує здійснити через запозичення під державні гарантії, тому це може вважатися заміною бюджетних видатків квазі-фіскальними видатками.

Фінансування дефіциту планують здійснити через внутрішні запозичення. Враховуючи, який великий заплановано дефіцит на 2020 рік, та те, що в кінці вересня він досі не матеріалізувався на запланованому рівні, за підсумком у наступні 15 місяців заплановані чисті запозичення без вчасного отримання траншів від МВФ будуть непідйомною сумою для внутрішнього ринку.

Ми воліли би бачити у державних фінансах наступні глобальні зміни:

  • більш консервативний підхід до планування доходів бюджету, адже недоотримання запланованих коштів загрожуватиме секвестром. Макропрогноз має бути деполітизований, а доходи закладатися за консервативним сценарієм, тоді країна не отримає неприємних сюрпризів. Для такої вразливої, крихкої економіки, як українська, фіскальна стійкість дуже важлива;
  • складання та затвердження трирічної бюджетної декларації;
  • дотримання норм бюджетного кодексу про граничний розмір дефіциту, боргу та державних гарантій.

В бюджеті на 2021 нам здається доцільним:

  • уповільнити підвищення зарплат (скажімо, підвищити «мінімалку» до 6000 грн у 2021 р. та 6500 грн у 2022 році, а надалі розробити деполітизований прозорий механізм визначення рівня соціальних гарантій);
  • переглянути відповідно макропрогноз без врахування зростання мінімальної зарплати та прогнозні показники доходів бюджету;
  • на базі консервативного прогнозу доходів розподілити видатки таким чином, щоб дефіцит складав не більше 3% ВВП;
  • повернути дію норми БК про обмеження обсягів державних гарантій та не створювати нової квазі-фіскальної «чорної діри» з Укравтодору, як колись це відбувалося із Нафтогазом, Пенсійним фондом, державними банками.
X