Огляд проєкту Держбюджету 2022 (I читання)

Проект державного бюджету на 2022 рік, внесений Кабінетом міністрів України до Верховної Ради 15 вересня, скорочує перерозподіл ВВП через публічні фінанси з 46% ВВП у 2020 році до 42% ВВП на 2022 рік та має дві основні характеристики. По-перше, це – бюджет, прийнятий в межах трирічної бюджетної декларації на 2022-2024[1] роки. Вона стане дороговказом для бюджетів наступних років та буде оновлюватися щорічно на три роки вперед. По-друге, це – бюджет фіскальної консолідації. Уряд знижує бюджетний дефіцит до 3,5% ВВП – майже помірного рівня – після двох «неощадливих» років.

Бюджет-2022 із стриманим дефіцитом та доходами, порахованими на помірних показниках макроекономічного розвитку, має задовольнити Міжнародний валютний фонд та відкрити шлях до поновлення повноцінної співпраці із фондом під час роботи місії у вересні-жовтні. Більшість структурних маяків за програмою, стосується правовладдя, і невизначеність залишається високою.

Бюджет фіскальної консолідації – бюджет хороших часів, коли можна дозволити собі звузити дефіцит та почати гасити борги, які накопичилися під час криз. Це означає, що уряд очікує гарного року – в макропрогнозі закладено зростання ВВП та підвищення зарплат. У сукупності із очікуваною інфляцією, це дозволить наростити доходи публічного сектора на 15% у порівнянні із 2021 р.

Але, разом із тим, макропрогноз дещо застарів. Його робили ще у травні 2021 року і не оновлювали. З того часу стрімке підвищення цін виробників зумовило швидше зростання податкової бази, і показник ВВП 2021 року може по факту виявитися кращим за закладений у бюджет. При цьому над-волатильні світові ціни на сировину та пандемія, іще далека від завершення, погіршують зовнішні умови наступного року для України. Інфляція теж може виявитися вищою за заплановану, що збільшить доходи бюджета, але й вимагатиме підвищення видатків на закупівлі.

Загалом Мінфін закладався на традиційні для бюджетного процесу очікування – що депутати забажають збільшити видатки між першим та другим читанням. Для цього він залишив певний простір у прогнозі доходів бюджету, що непогано.

Крім цього Мінфін намагається використати це бажання депутатів для того, щоб змусити їх проголосувати за «ресурсний» законопроект №5600 – контроверсійний проект, яким пропонується підвищити податкове навантаження, розширивши базу оподаткування. І лише у випадку, якщо проект №5600 буде проголосовано, Мінфін обіцяє розподілити бюджетні кошти на багато важливих напрямків. Подібний підхід не є раціональним ані з точки зору формування податкової політики, ані з точки зору ефективності розподілу бюджетних видатків. Ми сподіваємося, що такі методи просування законопроектів залишаться у минулому, а видатки, зокрема, на Всеукраїнський перепис населення, буде заплановано в нормальному режимі у відповідності до цілей урядової політики.

Основна проблемна частина бюджету наступного року полягатиме не в великих погашеннях зовнішнього боргу, що є традиційною «лякалкою» для України, а в надвисокому навантаженні на бюджет платежів із його обслуговування. Держава розраховує, що доведеться віддати приблизно 14% доходів державного бюджету у вигляді процентних платежів. Щоб знизити цю суму, Україні потрібно швидке нарощування економіки та покращення кредитного рейтинга від міжнародних рейтингових агентств.

[1] Матеріали бюджетної декларації на 2022-2024 рр: Міністерство Фінансів України (mof.gov.ua)