fbpx

За новими податковими змінами олігархи платитимуть менше, громадяни – більше

19 Листопада 2021
Поділитись

Наступного тижня у Верховній Раді нарешті розглянуть у другому читанні податковий законопроєкт 5600. Від початку він був класичним «ресурсним» законопроєктом, націленим на створення додаткових джерел наповнення бюджету.

Пропоновані норми стосувалися різних секторів та галузей економіки – видобувної промисловості, виробництва електроенергії, сільського господарства, будівництва, фізосіб.

Однак до другого читання законопроєкт істотно змінився. Деякі сумнівні з погляду бізнесу та громадян норми були видалені або виправлені. Однак із законопроєкту зникло практично все, що могло змусити найбільші промислові групи, тобто олігархів, платити до бюджету більше.

Данило Гетманцев, голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики та один з ключових адвокатів цього проєкту, уже перестав називати його «антиолігархічним».

Натомість зараз Данило Олександрович обережно коментує, що законопроєкт «усуває дисбаланси в оподаткуванні й ті корупційні схеми, що були включені до Податкового кодексу з моменту його прийняття».

Яким насправді зараз є цей законопроєкт і як він вплине на державний бюджет та українську економіку? Розбираємо найбільш значущі норми та зміни.

«Антиолігархічні» норми

Рента на руду

У квітні 2021 року міністр фінансів оголосив про підготовку пакету змін до Податкового кодексу. Однією з ключових ініціатив була зміна механізму нарахування ренти на залізну руду.

На сьогодні рента збирається від собівартості руди (яка, як вважається, становить $25–30) – за ставкою 11%, якщо ціна руди нижче $70, або 12%, якщо вище. Це дає стабільні $2,75–$3,6 ренти з 1 тонни руди. В попередні роки ціни на залізну руду коливалися в діапазоні $60–100, але з середини 2020-го почалося зростання, і в квітні 2021-го вартість тонни руди, збагаченої до 62%, досягла $180.

На тлі таких високих цін та низького податкового навантаження рудний бізнес, понад 50% якого належить «Метінвесту» Ріната Ахметова, а решта – іншим українським олігархам та групі АрселорМіттал, почав отримувати надприбутки.

Згідно з пропозицією Мінфіну, базою нарахування ренти замість собівартості мала стати вартість руди на світовому ринку, а ставки ренти пропонувалося прогресивно диференціювати, тобто що більша ціна – то більша ставка ренти.

Так, до $85/т держава отримувала б менше, аніж зараз, але вже починаючи з $85 рента істотно збільшувалася ($6,8/т), а за тодішньої ціни в $180 рента становила б $28/т – тобто увосьмеро більше поточної!

Однак до другого читання Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики під головуванням Гетманцева вніс правки, які зменшили базу оподаткування на вартість доставки руди по Україні та до порту в Китаї, ставки ренти також були знижені. Тож уже за ціни близько $110/т рудний бізнес платитиме меншу ренту, аніж сьогодні.

Проблема в тому, що на момент написання статті ціна руди опустилася вже до $97, і провідні інвестаналітики прогнозують, що найближчими роками ціни на руду триматимуться в межах $85–97.

Згідно з даними ДПС, у 2020 році гірничо-збагачувальні комбінати сплатили 3,9 млрд грн ренти з 50,9 млн т залізних руд та концентратів, отримавши 42,7 млрд грн прибутку.

Замість істотного збільшення рентних надходжень, за сталого видобутку, у 2022 році надходження можуть зменшитися на 1,6 млрд грн – до 2,3 млрд грн.

Базові припущення таких підрахунків: середня ціна тонни руди $89, фрахт до порту Ціньдао $30, видобуток 50,9 млн тон, як у 2020-му.

Земельний податок для гірничодобувних підприємств

Ще 4–5 млрд грн Мінфін планував залучити наступного року у місцеві бюджети, скасувавши пільгу зі сплати земельного податку для гірничодобувних підприємств. Однак у проєкті до другого читання норма, що скасовує цю пільгу, відсутня. Найбільшим вигодонабувачем цієї пільги є «Метінвест» Ріната Ахметова.

Акциз на електроенергію з відновлювальних джерел

Проголосований у першому читанні законопроєкт №5600 скасовував пільговий нульовий акциз на електроенергію, генеровану відновлювальними джерелами (ВДЕ). Виходячи з оцінок обсягу ринку ВДЕ та акцизної ставки у 3,2%, ця норма давала до 1,5 млрд грн додаткових надходжень.

Однак до другого читання податковий комітет цю норму прибрав. Одним з великих інвесторів у відновлювану енергію є Ахметов.

Екологічні податки

Ставки податку за викиди в атмосферне повітря окремих забруднювальних речовин стаціонарними джерелами забруднення, які пропонувалося збільшити втричі, в проєкті до другого читання лише незначно індексуються – на 5%.

Збільшення ставки податку на викиди CO2 зберегли, однак у документі до другого читання з’явився пункт про те, що не менш ніж 70% цього податку спрямовується на заходи зі скорочення викидів двоокису вуглецю переробною промисловістю та постачальниками електричної та теплової енергії.

Отже, значна частина зборів цього податку повернеться найбільшим підприємствам-забруднювачам для їхньої модернізації. Для прикладу: дві третини вугільної генерації електроенергії, яка генерує суттєві викиди СО2, належать знову-таки Рінату Ахметову.

Касовий метод нарахування податків

Згідно з касовим методом, податкові зобов’язання виникають у момент отримання коштів постачальником (на противагу «першій події», коли зобов’язання виникає в момент першої події з двох – постачання товару/послуги або розрахунку за них).

Норми законопроєкту №5600 тимчасово вводять касовий метод визначення для податку на прибуток для «зеленої генерації» та для ПДВ на постачання електроенергії, вугілля та води, а також житлово-комунальних послуг, у межах яких нараховують абонплату.

Для вищевказаних товарів розрахунок може бути достатньо віддаленим у часі після постачання, тож запровадження касового методу можна розглядати як опосередковану податкову пільгу для електрогенерувальних підприємств, вугільної галузі та ЖКП.

Податок на прибуток для великих платників

Ця норма стосується усього великого бізнесу країни. Підприємці тепер зможуть зменшувати оподатковуваний прибуток щороку не більше ніж на 50% суми неврахованих збитків усіх попередніх років.

Такий підхід середньостроково збільшить надходження до бюджету, звузивши простір для законного зменшення оподаткування великих підприємств, однак може негативно вплинути на бажання бізнесу починати нові капіталомісткі інвестиційні проєкти.

Оригінал матеріалу читайте на Texty.org.ua

X