Чого ми не побачили в “переписі” Кабміну?

24 Січня 2020
Поділитись

Оригінал колонки на ЛІГА.net

Сьогодні Міністр Кабінету Міністрів Дмитро Дубілет презентував результати оцінки кількості населення (так званий електронний перепис). За цими даними, в Україні наразі проживає 37,3 млн людей. Разом з тим, як зазначав сам міністр, називати цю оцінку переписом некоректно . Перепис – це суцільний підрахунок усього населення, який при цьому дозволяє дізнатись не лише про кількість, а й про характеристики населення, а оцінка – лише приблизне визначення кількості населення, яке показує, скільки залишилось українців, а не те, ким саме є ці українці. Тому, щоб дізнатись не лише скільки нас, а й хто ми, вкрай важливо провести справжній перепис вже цього року.

Як проводили оцінку?

Для оцінки кількості населення в Кабміні використовували три методи: 

  1. Дані мобільних операторів, які були скориговані на інформацію щодо середньої кількості сімкарт на людину в різних групах населення.
  2. Дані реєстрів.
  3. Дані реєстрів, скориговані на статево-вікову структуру населення.

Так як ці методи роблять багато припущень, спираються на дані реєстрів, які часто є неповними, їх результати можуть бути неточними. Але, напевно, важливішим за проблеми з тими даними, які були презентовані є те, що багато інформації отримати за допомогою такої оцінки просто неможливо.

Яких даних ми не отримали?

  • Склад та структура домогосподарств. Припустимо, що ми дійсно отримали достовірно інформацію про кількість населення. Припустимо, навіть, що інформація про статево-вікову структуру населення порахована коректно. Однак, така оцінка нічого нам не каже про те в яких сім’ях живуть українці. Яка кількість дітей живе у повних сім’ях? Скільки живуть разом чи поруч з бабусями та дідусями? Відповіді на ці питання надзвичайно важливі для державної політики щодо соціальної допомоги, розподілу коштів на дошкільну освіту тощо.  
  • Економічні характеристики  домогосподарств. Хоча за допомогою реєстрів, ми можемо подивитись скільки податків платить кожен українець та відповідно, які доходи він чи вона отримує офіційно, велика кількість наших співгромадян працюють неофіційно та їх доходи не відображені у таких реєстрах. Окрім того, перепис зазвичай містить детальні питання щодо житлових умов, допомогаючи краще зрозуміти якість життя кожної людини. Така інформація дозволила б краще оцінити рівень бідності та зробити соціальну підтримку більш ефективною та націленою саме на тих, хто потребують її найбільше. 
  • Етнічні, мовні характеристики населення. За допомогою простої оцінки кількості населення ми не можемо зрозуміти скільки людей вважають себе українцями, а скільки росіянами, угорцями, кримськими татарами тощо. Відсутність такої інформації не дозволяє виробити ефективну культурну політику, політику щодо підтримки національних меншин а також врахувати ризики для національної безпеки.
  • Дані щодо міграції. Хоча проведена оцінка дозволяє приблизно порахувати кількість емігрантів, ми не маємо інформації щодо статево-вікової структури еміграції, а також даних щодо внутрішньої міграції. Без розуміння того хто і чому виїзжає, держава не може проводити політику, яка б переконала б їх повернутись.
  • Усі вище наведені показники на рівні окремих сіл, районів.  Велика перевага повноцінного перепису – це величезна кількість даних, яку він дає. Кожна людина має змогу перевірити, хто проживає саме в їх селі чи районі, а місцева влада зможе проводити політику, засновану на даних щодо потреб саме їх міста.

Оцінка кількості населення за допомогою даних мобільних операторів може бути доповненням до повноцінного перепису та проводитись у роки між переписами, але не може бути його заміною. Експерименти з використанням таких даних для кращого розуміння суспільства уже відбулись у Кенії, Грузії, Колумбії, Швеції, Філіпінах та Об’єднаних Арабських Еміратах, однак жодна з цих країн не відмовилась від повноцінного перепису. Враховуючи низьку якість даних у державних реєстрах, традиційний перепис залишається найкращим варіантом отримання якісної та повної інформації, необхідної для державної політики.



Читайте у ЗМІ
Оригінал на ЛІГА.net
X