Протести підприємців проти РРО пов’язані зі складністю загальної системи оподаткування

12 Листопада 2020
Поділитись

У новому подкасті «Що з економікою» обговорили з Оксаною Кузяків, директоркою інституту економічних досліджень, та Дмитром Горюновим, старшим економістом Центру економічної стратегії, вровадження РРО та ставлення до змін ФОПів.

Слухайте подкаст також на популярних платформах – Google podcasts і Apple Podcasts.

– Розкажіть про цю епопею: чому так довго, так складно, які тут є сторони, хто за, а хто проти. Тому що в 2013 році збиралися таку систему запровадити, у 2015 не вийшло, казали, що малому бізнесу буде складно. Чи дійсно проблема така, як подають у дискусіях, така дуже лозунгово-популістична? Що ми або вбиваємо контрабанду, або вбиваємо малий бізнес. Чи якось все як завжди набагато складніше і заплутаніше?

Оксана Кузяків: якщо подивитися на історію цього питання, то тут треба розуміти, що виникло воно навіть не у 2013 році, а  набагато раніше. І пов’язане впринципі зі спрощеним обліком. Якщо подивитися загалом, то пов’язано і зі спрощеною системою оподаткування, яка існує з 1998 року. І фактично вона, окрім єдиного податку, вона заснована на спрощеному обліку. Це ключовий момент, про який насправді пізніше забули.

Через цей спрощений облік виникає питання, чому не можуть використовувати касові апарати. Тобто, умовно кажучи, у цьому дискурсі є дві позиції: одна крайня – з одного боку, є ті, хто кажуть: «Окей, касові апарати, це дуже потрібно, розрахункове касове обладнання. Воно допомагає вивести все з тіні, боротися з контрабандою». Інші кажуть, що це взагалі зло і воно вбиває малий бізнес. 

Є дві крайні точки. Воно точно не може побороти контрабанду, бо якби це було просто так зробити, то це б зробили. Але воно не так уже зовсім вб’є малий бізнес. 

Звичайно тут, як у будь-якій площині українського законодавства, ми маємо дивитися, а яка нормативка підв’язана до того, що ви маєте використовувати те розрахунково-касове обладнання. 

У 2013 році там була дуже проста історія – були певні пов’язані особи, які хотіли всіх зобов’язати:  використовувати систему не безкоштовну, де усі ці чеки будуть зберігатися, а також просто продати фізично касові апарати. Далі ще була така спроба у 2015 році – тоді мова йшла про фізичний касовий апарат, який треба було купити, і далі на підприємця звалювалася відповідальність вести цей облік.

Йдеться про товарний облік. Ті, хто мають спрощену систему, його не ведуть, вони його не повинні вести. Це перша-друга групу. Звичайно підприємці були проти. 

Зараз ми говоримо вже трошки про інший аспект, тому що мова не йде, що треба купити апарат, треба встановити програмне забезпечення. Але основний аргумент малого бізнесу і тих, хто його інтереси захищає, полягає у тому, що питання не у вартості, не у тому, наприклад, що треба щось купити або програму інсталювати. Якраз мова йде про операції роздрібної торгівлі, які мають обліковуватися певним чином. Це для малого підприємця буде чимось новим у його процесах, що понесе додаткові витрати. Це одна точка зору. 

Є інші, які кажуть, що з цим можна поборотися. Нам приводять приклади Грузії  або навіть Росії. Касові апарати і обладнання: там є така система, де це все можна подивитися, все обліковано. Тобто, якщо у нас так і буде, то у нас буде все прозоро і зменшиться контрабанда. Ті, хто проти такого, завжди наводять приклад – це пально-мастильні засоби. Тобто, коли ми їдемо заправляти машину і купувати бензин або дизельне паливо, обов’язково ці операції фіскалізовані. Тобто є касовий чек, фіскальний чек, але чи це означає, що в нас нема контрабанди або контрафакту у цієї товарної групи? Ні. Тобто касовий апарат тут не спрацював, от така колізія.

– Дмитро, яка ваша позиція щодо ситуації з протестами, з напруженням навколо РРО. Чи справді це опір зайвій бюрократії для людей, які просто не мають необхідних навичок? Чи справді там є організовані групи контрабандистів, які не хочуть віддавати частину своїх доходів, і хочуть продовжувати жити у такому напів сірому ринку? Якщо все-таки ці всі протести не призведуть до того, що буде змінена дата впровадження РРО для всіх груп, яким буде  вплив на малий бізнес, чи будуть справді закриватися малі підприємства? 

Дмитро Горюнов: насправді проблема має декілька рівнів. Якщо дискусія триває, то це означає, що ситуація дійсно непроста. По-перше, дійсно технології зараз такі, що не треба купувати якесь дороге обладнання. Тобто зараз, порівняно з 2013 роком, у всіх є смартфони, по всій країні є більш-менш якісний мобільний інтернет, платформи, які з’явилися, у тому числі безкоштовні. 

Коли кажуть, що це дорого, то це дійсно дискусія вчорашнього дня. Тому що навіть були розрахунки ДРС – там стартові витрати + обслуговування протягом першого року виходили в середньому 7,5 тисяч гривень на рік. Це якщо треба вести номенклатуру і навчати цьому співробітників. І 3,5 тисячі гривень, якщо без цих двох речей. 

Тобто це майже 100 євро. Ми розуміємо, що податкові майдани через 100 євро на рік ніхто не буде влаштовувати. І навіть щодо номенклатури – я не вірю, що підприємець для себе не веде обліку: скільки речей має на складі, скільки їх продав, скільки має замовити.  Як на мене, реальна причина в ухиленні від податків. 

– Я взагалі хотіла запитати про податкову.  Всі ці ідеї, що чеки з РРО одразу автоматизовано бачить податкова, – це класно. Але наскільки я розумію, по факту, податкова нічого з цією інформацією не робить. Тут не йде мова про те, що запроваджуються якісь ризико-орієнтовані моделі, а податкова продовжує втілювати таку свою «наглядати і карати» функцію.

Дмитро Горюнов: Є різне використання цієї інформації. Що стосується  спрощеної системи, то у кожної групи є ліміти. Якщо перевищуєш, то ти не маєш права користуватися спрощеною системою, а маєш перейти на загальну систему (з бухгалтерією, ПДВ, податком на прибуток) 

Оксана Кузяків: мені здається, що ми тут плутаємо дві речі: ви можете розрахуватися налом чи безналом, отримувати за це фіскальний чек. Але можете розрахуватися налом чи безналом, але без чека. Це не залежить нальність операції.

Щодо того, чи всі ведуть звіт: не всі. Частина бізнесу, який виконує функцію більше самозайнятості, рахує рівно стільки, скільки їм треба. Можливо, вони ведуть десь це у зошиті, але вони не бояться зробити помилку. 

Чому є такий супротив? Я думаю, що нам все ж таки не треба казати, що через всі ФОПи продається контрабанда. І питання у нас не тільки в ній. Є така штука як контрафактна продукція. Саме ця продукція є тим, що викривлює конкуренцію. Тобто мова має йти про контрабанду і контрафакт. Продається це не лише через ФОПів. Питання в тому, щоб не створити додаткові перешкоди для людини, яка займається підприємницькою діяльністю. Можна припустити, що для цих людей це буде незвичним і додатковим навантаженням. 

Питання у тому, що буде у тому випадку, коли хтось вас перевірить. Частина бізнесу просто цього побоюється. Тому що не знаємо, як це буде. Це те, чого побоюються ті чесні,  хто використовує спрощену систему,  є фізичним особами, для яких це є додатковим тягарем. Або ви пішли на гуртовому ринку щось купили і будете продавати через свій ФОП. Тобто це вам потрібно більше розуміти, що ви купуєте, тобто буде більше роботи із документами. Це те, що лякає насправді. 

–  Зараз ми вже зараз більше 2 місяців живемо з впровадженими цими апаратами, ми бачимо, що за даними Мінекономрозвитку постійно зростає кількість зареєстрованих програм РРО, більше 1 млн чеків на день. Як можна вдосконалити, які є проблемні моменти у цій історії? 

Оксана Кузяків: якщо ви кажете про фіскальний чек, то він же не просто папірець. До нього є певні процедури, починаючи з ZET-звіта, який щоденно має робити людина, яка працює з касовим апаратом. Тобто це є певні процедури, які дійсно потребують часу,  навчання персоналу або самого підприємця. Тобто це додаткова навантаженість. 

Питання, відповідь на яке мені ніколи не вдавалося отримати. Пальне у нас з фіскальними чеками давно, але свого часу у нас було багато нелегальних заправок. Як це може бути? Це мабуть питання не у самій фіскалізації, а в нагляді і виконанні законодавства. Тому що комусь можна, а комусь не можна.

Дмитро Горюнов: це трошки інша дискусія.  Вона пов’язана більшою мірою, тому що питання протестів. Навіть окей, якщо вони повністю праві і мають  додаткові витрати, порівняно із тим, що вони мали до цього. Залишається питання – чому є великі бізнесмени, які користуються економією податку, тому що у них потоки на офшори йдуть, наскільки взагалі зібрані податки, наскільки ефективно використовуються. Наскільки витрати ефективні, тому людей теж звичайно можна зрозуміти. Просто якщо кожен буде говорити, що я не буду виконувати норми закону, бо хтось інший не виконує. Так ніхто ніколи не буде виконувати. 

Оксана Кузяків: до речі, якщо можна повернутися до митниці – чи можна побороти контрабанду через касові апарати. Очевидно, що повністю ні. Все ж таки контрабанда – це питання кордону. А далі включається все інше. І на одній із дискусій з підприємцями, які займаються імпортом, ми питали: «От скажіть, що повинно статися, бо зміни, реформи, вони постійно йдуть». Вони кажуть, що їм в принципі все одно, скільки платити, головне, щоб всі платили однаково.  Важливо, щоб для всіх були рівні правила гри. Люди кажуть: «Дивіться, хтось розмитнюється так би мовити за 40, а хтось за 15». Умовно кажучи, ви свій Louis Vuitton, а хтось як ганчірку. Якщо у вас Louis Vuitton, то всюди має бути як Louis Vuitton, як однакові товари. Це перекодифікація, ключова штука, яка створює цю нерівність. Або коли щось в’їхало незрозуміле, на якихось не тих документах, то воно продається по-різному. 

– Чи є зараз у цій ситуації якийсь компромісний варіант? Чи взагалі варто говорити про якийсь компроміс, чи потрібно ігнорувати всі ці протести, і просто впроваджувати із 1 січня всі ці норми?

Дмитро Горюнов: як на мене, якщо розглядати платників податків як групу стейкхолдерів, то вона нерівномірна. Є люди, у яких все чесно, але вони побоюються якихось транзакційних витрат. Є частина, яка просто не хоче платити. І вона не буде платити. Це якось ще так співпало, що ці протести відбувались одночасно із черговими протестами євробляхерів. 

– Відчуваєте таку ідеологічну спорідненість цих протестів, у небажанні виконувати регулювання?

Дмитро Горюнов: там ситуація ще очевидніша – люди вже порушили закон по факту,  тепер  хочуть чергової відстрочки своїх зобов’язань. Того компромісу, боюсь, немає. Чому люди так бояться втратити спрощену систему? Тому що загальна система занадто громіздка. Тому, можливо, якісь треба зусилля спрямовувати на спрощення подальше загальної системи, на подальшу цифровізацію цих послуг.

Оксана Кузяків: відтермінування – це тимчасове вирішення, тому що якщо просто відтермінувати, то фактично буде, як і було. Можна відтермінувати, але рік – це досить довго. Якщо ми почали пробувати, то можна пробувати. Тобто без відтермінування. Єдине, чому зараз не найкращий час – тому що малий бізнес насправді більшою мірою постраждав від ковіду, карантинних заходів. Для нього це буде реальне додаткове навантаження у момент, коли у нас і так бізнес фактично на собі тримав цей удар після падіння. Тобто час не дуже підходящий. Єдине міркування, чому це можна було б відтерміновувати, але це ключове питання. Але питання у тому, якщо ми приймаємо гіпотезу, що хтось продає без касових апаратів контрабанду або контрафакт, і вони не хочуть це показувати, бо вони втрачають якісь кошти. То, звичайно, відтермінування це питання не вирішить. Але зараз, чому багато бізнесу, який насправді не є точно частиною ніяких таких схем, підтримує цей рух. Тому що зараз такий непідходящий час. Якби це було на моменті підйому економічного, була б трохи інша ситуація.

Ведучі подкасту – Юлія Мінчева з VoxUkraine, Андрій Федотов з Центру економічної стратегії.

Розшифровку підготувала стажерка Центру економічної стратегії Вікторія Ванжа. 

X