Психологічні пастки та трюки супермаркетів: як нас змушують платити більше
За словами економіста Центру економічної стратегії Богдана Слуцького, супермаркети часто використовують так звані товари цінового іміджу. Це молоко, яйця, цукор чи олія, за цінами яких покупці оцінюють загальний рівень цін у магазині. Натомість основну маржу мережі заробляють на соусах, снеках, напоях, кулінарії чи побутовій хімії, вартість яких люди пам’ятають значно гірше.
“Кілька дешевих популярних товарів створюють враження вигідності всього магазину, хоча загальний кошик може бути дорожчим”, – пояснює експерт у коментарі УНІАН.
Інший прийом, за його словами, полягає у використанні припущення, що велика упаковка автоматично вигідніша. Насправді вона іноді має вищу ціну за кілограм, літр або штуку, що називається надбавкою за кількість.
Окремий маркетинговий інструмент – програми лояльності. Економіст розповідає, що вони фактично дозволяють продавати однаковий товар різним покупцям за різною ціною. І знижку отримують ті, хто встановив застосунок, передав історію покупок і регулярно повертається до мережі. Решта ж платять більше.
За словами Богдана Слуцького, варто дивитися не лише на ціну упаковки, а й на вартість одиниці товару (чи одного використання).
“Порівнювати потрібно вартість однакової одиниці товару, але правильна одиниця залежить від продукту. Для прального засобу це одне прання, для туалетного паперу один метр, для підгузків одна штука. Ціна за кілограм для таких товарів може створювати неправильне уявлення про вигоду”, – пояснює експерт.
Він радить також звертати увагу, чи діє акційна ціна без картки лояльності, чи не потрібно купувати кілька одиниць товару та чи справді вигіднішою є більша упаковка.
Слуцький додає, що такі акції насамперед вигідні самим магазинам. Адже ці пропозиції дозволяють супермаркету швидше продати запаси і перенести витрати на їх зберігання на покупця. За його словами, особливо це стосується товарів із коротким строком придатності. Аналогічно працюють бонусні програми із коротким строком дії.
“Сто бонусних гривень, заради яких потрібно зробити нову покупку на 500 гривень, не дорівнюють ста гривням економії”, – наголошує він.
Що стосується “Чорної п’ятниці”, то Максим Несміянов називає це дуже вигідним днем для магазинів промислових товарів, де продажі зростають у 3-4 рази.
“Бувають і справді вигідні пропозиції, але такі товари швидко розбирають, або ж це неліквід чи застарілі моделі. Проте плюс промислових товарів у тому, що якщо ви піддалися емоціям і купили зайве, то ви вдома можете встигнути й повернути товар за чеком (якщо він підлягає поверненню)”, – каже експерт.
Економіст ЦЕС Богдан Слуцький рекомендує насамперед порівнювати магазини не за кількома акційними товарами, а за вартістю всього звичного кошика покупок. Також варто звертати увагу на ціну за одиницю товару – кілограм, літр, штуку чи навіть одне використання.
Крім того, експерт радить завжди перевіряти, чи справді велика упаковка дешевша в перерахунку на вагу або об’єм, а акціями на кшталт “2+1” користуватися лише тоді, коли покупець точно використає всі придбані товари до закінчення терміну їхньої придатності.
Аби не переплачувати і не ставати жертвою недобросовісних практик, Ігор Ясько рекомендує діяти на випередження – зокрема, завжди перевіряти ціну на полиці перед тим, як класти товар у кошик, особливо якщо це “акція” чи “знижка”.
Джерело: УНІАН.
Більше на цю тему:
