Економіка України під час війни. Чи буде взимку тепло та світло? Серпень 2022

Економічна активність в Україні продовжує відновлюватись. Більшість зупинених раніше підприємств відновила роботу (причому половина – у повному обсязі), їх фінансова стійкість покращується.

Деякі компанії навіть роблять капітальні інвестиції. Очікування ділової активності в липні були більш оптимістичними, ніж у червні і навіть у січні.

Головною економічною новиною останнього місяця стало розблокування частини морських торгівельних портів для експорту зернових. Україна, Росія, Туреччина та ООН домовились про гарантії безпеки для торгівельного судноплавства.

І хоча наступного дня в Одесу «прилетіло», морський експорт зернових справді розпочався. Розблокування портів принесе економіці 5,5 млрд дол. в 2022 році, як порахували в KSE Агроцентрі. Наразі угода підписана на 120 днів та включає лише порти Одеської області, але згодом вона може бути продовжена та може включити порти Миколаєва.

Втім, причин для песимізму теж вистачає. Збитки від війни зростають. Виробництво у металургії скорочується; зупинилось ще одне підприємство із видобування залізної руди.

Платіжний баланс все ще дефіцитний (хоча з новим курсом гривні до долара ситуація повинна змінитись). Зростання цін дещо сповільнилось, але загалом за результатами року інфляція складе не менш 30% (за останні 25 років більше було лише в 2015 році).

Через високу облікову ставку почались проблеми в деяких банках. Експортери майже не отримували відшкодування ПДВ. Надходження іноземної фінансової допомоги дещо скоротилось.

Крім того, дуже непростою є ситуація на ринку праці. Близько третини українців зараз не мають роботи, причому серед внутрішньо переміщених осіб ця частка майже вдвічі більша. Через це на ринку зараз домінують роботодавці — бажаючих працювати більше, ніж вакансій. Це стосується навіть ринку, який не залежить від фізичних активів та в якому найбільший відсоток компаній, що здійснили релокацію — IT.

В енергетиці змішана картина. З одного боку, завершилась криза на ринку пального та збільшується експорт електроенергії до Європи.

З іншого боку, агресор відновив удари по Запорізькій АЕС, найбільшій в Європі атомній станції, та лініях електропередач, що з’єднують її з енергосистемою України.

Тим самим він намагається чи то вдатись до ядерного шантажу, чи то від’єднати станцію від системи та спробувати приєднати через Крим до енергосистеми Росії. Окрім очевидних ризиків для радіаційної безпеки, це буде великим ударом по пропозиції електроенергії в Україні, що особливо критично напередодні опалювального сезону.

Про це — в спеціальній темі цього випуску. На перший погляд, ситуація виглядає непогано. Накопичення енергоресурсів відбувається приблизно тими ж темпами, що в попередні роки, при тому, що попит зменшився на 40% як у промисловості, так і в житлово-комунальному господарстві.

Втім, основні ризики для опалювального сезону лежать не в сфері забезпечення ресурсами, а у фізичній небезпеці інфраструктури. Росія може відновити удари по електричних та теплових станціях, коли вони найбільше потрібні.

Дослідження проведено за підтримки German Economic Team. Думки та висновки з цього дослідження належать їх авторам і не обов’язково репрезентують позицію організації, яка надає підтримку.