Економіка України під час війни. Що відбувається з активністю бізнесу. Жовтень, 2022

Економіка України падає не так стрімко, як прогнозували на початку війни окремі організації. За перші дев’ять місяців року український ВВП скоротився на 30%, свідчать попередні дані Міністерства економіки. Це означає, що найбільш песимістичні прогнози, що звучали навесні (аж до 45% падіння, як очікували у Світовому Банку), мабуть, вже не повинні реалізуватись.

Поточний консенсус-прогноз падіння за результатами 2022 року — 33%. І навіть руйнування енергетичної інфраструктури наразі не змусили економістів переглянути цей прогноз.

Ціни ростуть, але теж не так сильно, як можна було би очікувати з огляду на обставини. Дійсно, у вересні інфляція була більшою, ніж в серпні, а загалом за 12 місяців споживчі ціни виросли майже на чверть. Але враховуючи залежність від імпортних енергоносіїв, спотворені ланцюжки вартості та девальвацію гривні — інфляція могла би бути вищою.

Причому це проблема не лише українська — в багатьох країнах світу цього року спостерігається рекордна інфляція. В балтійських країнах вона майже наздогнала українську, а в Молдові навіть перегнала. Очікується, що за результатами року ціни в Україні виростуть не більше, ніж на 30%.

Одна з причин — поведінка підприємців. Очікування опитаних Національним банком представників бізнесу щодо цін постачальників значно вищі за їх очікування щодо цін на власну продукцію. Це може означати, що в умовах конкуренції та скорочення попиту вони готові жертвувати прибутковістю.

Аналогічні очікування у підприємців щодо зменшення маржі торгівельних мереж. Якщо ця гіпотеза вірна, такі настрої бізнесу можуть стати фактором, який дещо стримуватиме інфляцію у найближчі місяці.

В серпні, вперше з початку року, валюти в країну надійшло більше, ніж було витрачено. Це відбулось одночасно за рахунок зростання експорту, отримання міжнародної допомоги та скороченню відтоку за фінансовим рахунком.

У вересні, щоправда, надходження допомоги впало до мінімального з початку літа значення. Але це не стало проблемою з огляду на рекордний показник серпня та очікування ще більших надходжень від західних партнерів в жовтні. Загалом з початку війни допомоги надійшло на 22,6 млрд дол., ще 15,2 млрд дол. було обіцяно.

Щоправда, подальше збільшення експорту під сумнівом. Принаймні, експорту аграрної продукції. Через місяць завершується термін дії «зернової ініціативи», яка дозволила Україні експортувати зернові через одеські порти.

І хоч Україна та Туреччина зацікавлені в її продовженні, наразі невідома позиція держави, від якої це насправді залежить. Крім того, наступного року врожай доведеться збирати з менших площ, адже через більші витрати та безпекові ризики аграрії скорочують посіви.

Нарешті, продовжує реалізуватись основний ризик осені та зими — руйнування енергетичної інфраструктури ракетами. 10 жовтня відбувся найбільший з початку війни ракетний удар, який призвів до руйнувань та пошкоджень енергетичних об’єктів в столиці та дев’яти областях. 17 жовтня був ще один удар, але менший. Ризик посилився через надання Іраном чималої кількості дронів-камікадзе, а також ракет «земля-земля».

Дослідження проведено за підтримки German Economic Team. Думки та висновки з цього дослідження належать їх авторам і не обов’язково репрезентують позицію організації, яка надає підтримку.