Адаптація ринку праці України під час пандемії COVID-19: аналіз та рекомендації

24 Лютого 2021
Поділитись
АДАПТАЦІЯ РИНКУ ПРАЦІ В УКРАЇНІ ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ COVID-19: АНАЛІЗ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ Завантажити АДАПТАЦІЯ РИНКУ ПРАЦІ В УКРАЇНІ ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ COVID-19: АНАЛІЗ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ (878.26 KB)
Пресреліз Завантажити Пресреліз (204.36 KB)

Відео з презентації дослідження та обговорення, яке відбулося 24 лютого 2021. Дослідження презентувала економістка ЦЕС Ганна Сахно, в обговорені взяли участь Наталія Байдан, генеральна директорка мережі кінотеатрів «Планета кіно», Девід Заха, консультант Німецької економічної групи в Україні (GET), Німеччина, Світлана Михайловська, заступниця директора з представництва інтересів компаній — членів Європейської бізнес-асоціації та Олена Мельник, заступниця директора Департаменту реалізації політики зайнятості Державної служби зайнятості.

Пандемія COVID-19 спричинила масштабний шок в українській економіці. Запроваджений у березні загальнонаціональний карантин захопив зненацька, насамперед невеликі та середні бізнеси. Магазини із товарами не першої необхідності, компанії з надання розважальних, готельних та транспортних послуг були вимушені призупинити свою діяльність. Інші відчули на собі значне падіння попиту.

Роботодавці зіштовхнулися з неочікуваною дилемою: як зберегти персонал та одночасно утримати бізнес на плаву?

Ми проаналізували легальні механізми, які мали в своєму арсеналі уражені карантинними обмеженнями підприємства, щоб скоротити витрати на утримання персоналу під час тимчасового припинення роботи. Ми виділили як мінімум чотири такі механізми адаптації: роботодавці могли відправити працівників у тимчасову відпустку за власний рахунок, скоротити робочий час, скористатися державною програмою з часткового безробіття, або ж, врешті-решт, звільнити частину команди.

Наше дослідження демонструє, що можливості бізнесу швидко оптимізувати операційні витрати на оплату праці були значно обмежені чинним трудовим законодавством. Звільнення є складною та тривалою бюрократичною процедурою, а програма виплат з часткового безробіття не набула особливої популярності серед малих та середніх бізнесів, хоча вона могла би допомогти компаніям оптимізувати зайві витрати. Неоплачувані відпустки та скорочення  робочого часу із пропорційним зменшенням заробітної плати потребують згоди з боку працівника. Однак, за результатами нашого аналізу, всі чотири механізми адаптації використовувалися компаніями під час коронакризи. Три з них базувалися на неформальних домовленостях між роботодавцем та працівником, часто досягнутих шляхом тиску з боку власника бізнесу.

Неформальні домовленості про фактичні умови праці виникають між роботодавцем і працівником через недостатню гнучкість трудового законодавства.  Якщо українські компанії звикли працювати в таких умовах, то для великих міжнародних корпорацій, що планують розпочинати свою діяльність в Україні, це може стати серйозною перешкодою.

Об’єктивна оцінка адаптації ринку праці та економіки в цілому залежитиме від даних про кількість банкрутств під час кризи та від темпу відновлення економічного зростання. Втім, вже сьогодні адаптивність ринку праці в Україні можна покращити.

Більшої гнучкості на ринку праці можна досягти завдяки оновленню трудового законодавства. Наприклад, як першочергова міра, можна дозволити компаніям звільняти працівників «через несприятливі економічні умови». Іншою опцією є розширення існуючої програми з часткового безробіття: зробити її більш доступної для МСП, збільшити розмір допомоги. Варіант передбачає додаткові фіскальні витрати, проте вони будуть частково компенсовані збереженими коштами на допомогу по безробіттю для звільнених працівників із Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Якщо компанії зможуть швидко оптимізувати витрати на персонал під час економічної невизначеності за посередництва держави у вигляді програм тимчасової допомоги працівникам, у яких значно скоротились обсяги роботи, – це допоможе зберегти цінні робочі місця та уникнути негативних соціальних наслідків у вигляді масового безробіття.

Дослідження  проведено за підтримки Німецької економічної групи в Україні (GET).

X