Хто втратить роботу під час кризи в Україні

7 Квітня 2020
Поділитись

Оригінал на НВ

П’ять груп українців, які можуть втратити роботу, що держава робить для того, щоб допомогти їм, та що можна зробити ще

Коронакриза залишить велику кількість людей без роботи. У США лише за перший тиждень карантину за допомогою по безробіттю звернулось більше 3 млн людей, що є в рази більше за попередній історичний максимум. Не варто очікувати, що хвиля безробіття омине Україну. Так, за даними опитування Info Sapiens, кожен десятий працівник уже втратив роботу під час карантину.

У цій статті ми розглянемо п’ять груп людей, які можуть втратити роботу, подивимось, що держава уже зробила для того, щоб допомогти їм та запропонуємо додаткові варіанти державної політики з пом’якшення наслідків кризи.

Перша група. Працівники у сфері роздрібної торгівлі, готельно-ресторанного бізнесу, сфери розваг, транспорту. Вони отримують середню зарплату, однак лише її частина виплачується офіційно як основна ставка, решту видають «в конвертах» (наприклад, для офіціантів це може бути відсоток від чайових).

Що держава зробила: Оскільки більшість таких закладів вимушено зачинились на час карантину, і вини працівника тут немає, логічно вважати таку тимчасову втрату роботи простоєм і виплачувати працівникам частину посадового окладу. 30 березня Верховна Рада визначила карантин, як одну із можливих причин простою. Для малого та середнього бізнесу передбачені додаткові компенсації – вони можуть отримувати гроші для виплат з часткового безробіття, щоб утримати своїх працівників на час карантину.

Що ще може зробити держава: За чинним законодавством виплати у разі простою має брати на себе роботодавець, однак, вини роботодавця тут немає також. Тому державі варто розділити втрати з роботодавцем, щоб стимулювати його не звільняти працівників: наприклад, 50/50. Інше гарне рішення — звільнення бізнесу від сплати ЄСВ за працівників на період вимушеного простою.

Але, варто пам’ятати, що такі виплати можуть бути зроблені лише на основі офіційного окладу — держава не може компенсувати зарплату «в конвертах». Крім того, частина підприємств можуть збанкрутувати незважаючи на державну підтримку, а частині працівників буде недостатньо тих виплат, які вони будуть отримувати.

Тому, окремою підкатегорією є ті працівники цих галузей, які залишаться без роботи.

Що держава уже зробила: 30 березня Верховна Рада зобов’язала Державну службу зайнятості на час карантину виплачувати допомогу із безробіття з першого дня отримання статусу безробітного. При цьому отримати такий статус тепер можна подавши документи електронно, чи поклавши їх у спеціальну скриньку перед місцевим відділенням служби зайнятості. Такі заходи обмежують фізичний контакт із представниками служби зайнятості і мінімізують ризик поширення коронавіруса. Також, більше не потрібно особисто відвідувати службу зайнятості для того щоб зберегти статус безробітного — достатньо лише підтримувати зв’язок з кар’єрним радником телефоном чи електронною поштою.

Що ще може зробити держава: Державна служба зайнятості може удосконалити систему пошуку роботи на своєму сайті, наприклад, додавши окремий розділ, в якому буде оперативно розміщуватись інформація про термінові вакансії – наприклад, в онлайн-магазинах чи в сервісах доставки. Певні кроки в цьому напрямку уже зроблені: ДСЗ уже звернулась до великих мереж супермаркетів з пропозицією допомогти їм у пошуку співробітників.

Друга група. Неформально зайняті працівники роздрібної торгівлі: наприклад, продавці на ринках тощо. Ця група людей зазвичай має рівень доходів нижче середнього, а також часто працюють неофіційно. Вони не захищені на законодавчому рівні та можуть бути звільнені в будь-який момент за бажанням роботодавця без жодної компенсації, не можуть претендувати на будь-які виплати, які виплачує держава чи роботодавець на час простоя чи за лікарняний. Таких працівників звільнятимуть у першу чергу.

Що уже зробила держава: Оскільки держава не може виплачувати втрачену зарплату у конверті, цим людям варто запропонувати допомогу по безробіттю. Як зазначалось вище, Верховна Рада прийняла зміни, за якими безробітні можуть отримувати допомогу з першого дня.

Що ще може зробити держава: Тимчасово збільшити допомогу по безробіттю, для людей, у яких недостатньо страхового стажу. За поточним законодавством, людям, що мали менше 6 місяців страхового стажу за минулий рік виплачується мінімальна допомога — лише 650 грн. Під час карантину влаштуватися на нову роботу складно, а заощаджень у таких працівників може зовсім не бути, тому ми пропонуємо тимчасово збільшити мінімальний розмір допомоги по безробіттю до прожиткового мінімуму. Також, ми рекомендуємо тимчасово скасувати ЄСВ для нових робочих місць на будівництві та в сільському господарстві, де працює найбільше неоформлених працівників. Це збільшить офіційну зайнятість та дозволить їм претендувати, наприклад, на допомогу із тимчасового безробіття, якщо компанія опинилася у скруті.

Третя група. Працівники у сфері будівництва та промисловості. Ці люди меньше ризикують втратити роботу ніж попередні категорії, тому що їх робота не була напряму заборонена під час карантину. Але через те що рух громадського транспорту суттєво обмежений, добратися на роботу набагато складніше, а часом неможливо. Якщо економічна криза поглибиться через невпевненість бізнесу та втрати доходів великою кількістю людей, виробництво та будівництво може призупинитись і багато людей втратять роботу.

Що уже зробила держава: Як і в попередніх випадках, можливості держави залежать від того, чи офіційно працевлаштована людина. Для тих працівників, які працюють офіційно, існують можливості вважати вимушену незайнятість простоєм, а також отримувати виплати з часткового безробіття. Ті, хто працюють неофіційно і втратять роботу, зможуть отримувати виплати із безробіття починаючи з першого дня реєстрації.

Що ще може зробити держава: Багато компаній, з секторів промисловості чи будівництва є великими, а не малими чи середніми, і відповідно не можуть отримувати гроші для виплат з часткового безробіття. Для того щоб стимулювати ці компанії не звільняти працівників, варто поширити виплати з часткового безробіття і на великі компанії, наприклад, у розподілі 50/50, де 50% таких виплат робиться за рахунок держави, інші 50% – за рахунок компанії. Незважаючи на це, частина людей все ж втратить роботу. Державна служба зайнятості має допомогти таким людям знайти роботу у галузях, попит на які зростає та розширити можливості для перекваліфікації.

Четверта група. Сезонні мігранти. Через закриття кордонів, люди які їдуть працювати за кордон, втратили цю можливість. Наразі незрозуміло скільки буде продовжуватись карантин та скільки буде закритим кордон, тому невідомо наскільки багато доходів вони втратять. Разом з тим, ця група є великою: дослідження ЦЕС показує, що у 2017 році 1,4 млн українців були «маятниковими» мігрантами, і ще близько 800 тис. — короткостроковими мігрантами.

Що держава уже зробила: Сезонні мігранти, як і інші категорії, описані вище можуть стати на облік у службі зайнятості та отримувати допомогу з безробіття з першого дня.

Що може ще робити держава: Сезонні мігранти здебільшого мешкають на Західній Україні. Тому, велику роль можуть зіграти органи місцевої влади, наприклад, пропонуючи тимчасові оплачувані громадські роботи (які можуть бути пов’язані з пандемією коронавіруса, наприклад, доставка продуктів людям похилого віку). При цьому, Державній службі зайнятості разом з місцевою владою на Західній Україні варто вивчати додаткові можливості для працевлаштування (та перекваліфікації) таких людей, якщо карантин буде суттєво продовжений.

П’ята група. Офісні співробітники. Вони частіше отримують високу зарплату. У більшості із них є можливість перейти на віддалену роботу на час карантину, тому вони меньше ризикують втратити роботу ніж інші категорії. Разом з тим, при загостренні економічної кризи, під загрозою можуть опинитись і вони.

Що уже зробила держава: 30 березня Верховна Рада додала до трудового законодавства норми про гнучку та дистанційну зайнятість. Таким чином, робота із дому, на яку на час карантину перейшло багато українських компаній тепер може бути оформлена офіційно: під час карантину для цього роботодавцю потрібно просто видати відповідний наказ. Ці зміни будуть корисними і після закінчення карантину, адже вони даватимуть більшої гнучкості як роботодавцям так і працівникам.

Що ще може робити держава: Для тих працівників, які не можуть працювати віддалено на час карантину (наприклад, тому що їм потрібно доглядати за дітьми дошкільного віку), держава має компенсувати частину заробітної плати. Наприклад, тут можна врахувати польській досвід і компенсувати 80% заробітної плати батькам під час карантину.


Читайте у ЗМІ
Оригінал на НВ
X